Проектування сценарію лекції і семінарських навчальних задач в курсі методики викладання психології

Формування уміння методично грамотно проектувати навчальну ситуацію є однією із практичних цілей навчання в курсі методики викладання психології. Передумовою досягнення цієї цілі слугує засвоєння теоретичних знань про структуру навчально-виховної ситуації. про типологію навчальних задач і форм взаємодії викладача та студента. Методичні знання створюють основу для формування уміння самостійно проектувати навчально-виховну ситуацію при виборі тієї або іншої форми заняття – лекції, семінари, практикуми і т.д.

Однак складний процес формування таких умінь може початися лише разом з практичним вирішенням задач проектування занять на основі створення методичних сценаріїв. При організації вирішення таких задач слід врахувати дві важливі умови успішності формування умінь та навиків проектування занять.

Перша умова – дія, яка формується найбільш успішно будується і коректується при вирішенні продуктивної або творчої задачі, а не репродуктивної. Створення готових методичних сценаріїв позбавляє студента можливості засвоїти всю повноту операцій дій методичного проектування.

Друга умова успішної підготовки заняття – дає широкі можливості для самокорекції і самоконтролю у відношенні до всіх операцій дії методичного проектування – широке використання студентом письмової мови на всіх етапах складання проекту навчальної ситуації.

Методична розробка навчальної лекції

І. Тема лекції. Обґрунтування вибору теми.

1. Визначення змісту і значення теми в системі цілого курсу (контекст).

2. Відбір бібліографії за темою (література для викладача;. Література рекомендована студентам).

ІІ. Форми організації лекції.

1. Аудиторія (характер і рівень підготовленості слухачів).

2. Ціль лекції (задум, основна ідея лекції, яка об’єднує весь предметний зміст).

3. Задачі лекції, які реалізовують основний задум:

а) склад і послідовність задач;

б) характер задачі (інформаційні, аналітичні, систематизуючи, проблемні);

в) засоби, які необхідні студенту для вирішення вказаних задач (категорії, системи, уяви, функціональні, генетичні, структурні, імовірнісні, причинні зв’язки);

г) емоційні позиції і відношення, які формуються викладачем у слухачів при вирішенні поставлених задач;

4. Організаційна форма лекції:

а) монологічне висловлювання;

б) монолог з опорою на аудіовізуальні засоби;

в) монолог з елементами евристичної бесіди;

г) діалог-дискусія.

ІІІ. Зміст лекції

1. План і конспект змісту лекції.

2. Навчальні засоби і дидактичні прийоми, які забезпечують цілісність, систематичність, послідовність, наочність доказовість.

ІУ. Цілісний образ викладача в процесі лекції.

1. Форми співробітництва викладача зі студентами в процесі вирішення задач кожного із розділів змісту лекції (сумісне вирішення задач, подражание образцу, партнерство).

2. Язикова форма висловлювання (лексика, граматка, стилістика).

3. Емоційно-виразні невербальні засоби спілкування викладача з аудиторією (жести, міміка, пантоміміка, вокальна міміка – інтонація, гучність, темп, ритм, паузи).