Методична розробка семінарського заняття

І. Тема заняття.

1. Обґрунтування вибору теми.

2. Визначення змісту теми в програмі курсу.

3. Ціль заняття. Задачі: пізнавальні, виховні, методичні.

4. Література. Обґрунтування вибору рекомендованої літератури.

ІІ. Форма організації семінару.

1. Обґрунтування вибору форми проведення семінару у зв’язку з характером підготовки аудиторії:

а) опитування (питання-відповідь);

б) розгорнута бесіда на основі плану;

в) доповіді з взаємним рецензуванням;

г) обговорення письмових рефератів з елементами дискусії;

д) групова дискусія (направлена, вільна);

е) начально-рольова гра.

2. Програма попереднього орієнтування студентів у темі, задачах, об’єктах, операціях, літературі. Розподіл ролей учасників обговорення, вимоги до доповідей, рефератів, форми і характеру обговорення теми.

ІІІ. План і конспект ходжу заняття.

1. Програма змісту заняття: основні розділи теми; основні задачі кожного розділу теми; фіксація протиріч у ході вирішення проблеми, яка розглядається.

2. Конспект змісту розділів програми. Виділення дидактичних прийомів, які забезпечують виявлення протиріч, доказовість і обґрунтованість точок зору. Виділення положень і задач, які передбачають групові форми обговорення. Прийоми групової комунікації на різних етапах заняття.

3. Резюме обговорення теми на семінарському занятті.

4. Аналіз ходу семінарського заняття після його проведення.

Методична розробка навчальної лекції «Агресивна поведінка, її природа і методи дослідження»

Ціль лекції: довести необхідність дослідження агресивної поведінки у контексті теорії діяльності.

План лекції

1. Основні підходи до дослідження агресивної поведінки.

2. Основні принципи теорії фрустрації.

3. Приклади вияву агресивної поведінки і співвідношення з введеними поняттями.

4. Агресія – конкретний спосіб поведінки, який вимагає дослідження.

5. Методи дослідження агресивної поведінки.

6. Висновки.

План – конспект змісту лекції.

І. Необіхевіористська орієнтація. Гіпотеза фрустрація агресії (І. Міллер, Д.Доллард, М. Дуб, Д.мауер і Р. Сіере).

Тип: наявність агресивної поведінки передбачає фрустрацію, і навпаки.

Визначення: фрустрація, агресія, «стримування», «зміщена агресія».

40-роки. Автори модифікували гіпотезу. Агресія – природне, але передбачуваний наслідок фрустрації; агресія – домінантна реакція, фрустрація – провокуюча умова.

Школа групової динаміки. К. Левін і Т. Дембо довели можливість інших, ніж агресія, реакцій. Експерименти Т. Дембо (викладання гніву).

А. Маслоу, С. Розенцвейг, А. Бандура: фрустрація – не єдиний фактор, який призводить до агресії. С. Фенебек. Участь в агресії має три ефекти:

1. може зменшити агресію (драйв);

2. посилювати;

3. змінювати силу стримування….

Фрейдистські і неофрейдистські орієнтації.

ІІ. Евристична теорія С. Розенцвейга.

Рівні психобіологічного захисту:

а) клітинний;

б) автономний;

в) корковий (егозахисний);

г) рівень, який має відношення до захисту соціальних груп.

На третьому рівні виділяють типи реакцій та їх направленість: а) екстрокарательні, б) інтрокарательні, в) не карательні.

ІІІ. Агресивна поведінка в спорті і її асоціальні вияви.

Приклади.

ІУ. Чотирьох компонентна структура теорії діяльності. Види конкретної діяльності з можливими виявами агресії. Агресивна поведінка в контексті теорії діяльності.

У. Методи дослідження: модифікований експеримент Т. Дембо. Дослідження гніву: метод рисункової асоціації С. Розенцвейга і його застосування.

Ситуація: заблоковані, субегоблоковані.

Направленість агресії: екстра позитивна, інгтрапозитивна, імунітивна.

Оцінка за реакціями: перешкодо-домінантні, егозахисні, необхідно-настирливі.

Принцип побудови методики. ЇЇ співвідношення з другими проективними методиками: ТАТ і асоціативний експеримент. Можливість застосування. Використанні методу у вітчизняній психології (Тарабарина, Фетисова, Гаврилова).

Психологічна будова механізмів реалізації поведінки може, наприклад, бути таким які альтруїстична поведінка. Відмінність тільки у направленості діяльності.

Дослідження агресивної поведінки сьогодні має прагматичний характер. Перешкод для теоретичного осмислення – у розумінні психологічного змісту агресивної поведінки:

1. ідеологічні настанови;

2. неусвідомленість діагностичної значимості дослідження агресії у вітчизняній психології.

У сучасному суспільстві достатньо сильна тенденція підміни задачі аналізу соціально-економічних і соціально-політичних корнів насилля і агресії соціально-психологічним аналізом.

Можна виокремити:

1. загальним недоліком теорій фрустрації і агресії є їх емпіризм, ігнорування методологічних підходів;

2. єдиним джерелом агресії вважають фрустрацію (Міллер-Доллард);

3. не вказують на ті конкретні діяльності, в яких агресія виявляється в найбільшій степені.

Висновки

1. Розглянута динаміка уяв деяких напрямів вивчення агресивної поведінки.

2. Незважаючи на слабу теоретичну підготовку розробленість у цих напрямах, зачіплена важлива сфера психології – агресивна поведінка.

3. Введення і використання у психології поняття для дослідження агресивної поведінки вимагає їх співвіднесення з структурними і функціональними одиницями аналізу діяльності (одиниці діяльності і рівні настанов діяльності).

4. Теоретична модель агресивної поведінки в системі категорій можна сконструювати лише засобом вивчення конкретної діяльності, в яких виявляється ця поведінка.

5. Важливою є проблема методу дослідження агресії. Необхідним є метод, за допомогою якого можна отримати діагностично значимі результати.

6. Агресивну поведінку необхідно досліджувати в контексті теорії діяльності.