Зразок офіційно- ділового стилю

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, зокрема надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Мовні особливості ділового стилю: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

1. Які стилі існують?

2. Чим відрізняється офіційно-діловий стиль від інших?

3. Назвіть ознаки ділового стилю

Тема Значення слова. Полісемія (метафора, метонімія, вживання універсальних слів), синоніми, омоніми, антоніми, пароніми.

Знати поняття синонімії, омонімії, антонімії

Вміти правильно підбирати омоніми, синоніми, антоніми

Стилістичне використання багатозначності слів як засобу увираз­нення мови базується на можливості їх вживання не лише в прямому, а й в переносному значенні (порівн. роль метафори, метонімії, синекдохи). Напр.: Ґрунт цей не придатний для вівса. Ця підозра з'явилася на голому грунті. На цьому грунті він вибудував свою гіпотезу.

Омоніми вживаються переважно у т.зв. образних стилях, зокрема, у художньому, де вони творять колорити небуденності.

У діловому і науковому стилях мови омонімія зі стилістичною ме­тою не використовується. Омоніми тут можуть утруднювати спілкуван­ня, якщо, наприклад, звуковий комплекс якогось термінологічного сло­ва тотожний зі словом загальновживаним, народнорозмовним, а кон­текст недостатньо чіткий. Напр.: в історії — двір (царський) і двір (цього ґазди), в біології — деркач (птах) і деркач (тертий віник), у літературо­знавстві — сага (епічний твір) і сага (річкова затока). Порівн. розмовне: — Клич дітей до столу!, публіцистичне — Хай же наш клич на поля сніговії лине, єднає ро­дину велику...

Омоніми (від гр. homos — однаковий і onyma — ім'я) — це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням. Напр.: кран водогінний і кран будівельний, метелиця — «заметіль, хуртовина» і метелиця — «народний танець», лимонка — «сорт груші» і лимонка — «ручна фаната», кава — «напій; тропічне дерево, насіння цього дерева» і кава — діалектний синонім слова галка. У лексикології розрізняють омоніми лексичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні.

Лексичні омоніми — це слова різні за значенням і однакові за звучанням. До наведених прикладів можна додати: блок — «пристрій для підіймання вантажів» і блок — «союз, об'єднання», клепати — «загострювати (косу, ніж)» і клепати — «зводити наклеп». Лексичні омоніми бувають повні й неповні. Повні лексичні омоніми — це слова, що належать до однієї частини мови і збігаються в звучанні у всій системі форм. Наприклад, слово лимонка — «груша» і слово лимонка — «ручна граната» є омонімічними в усіх відмінках і в обох числах.

До неповних лексичних омонімів належать слова, що збігаються в звучанні тільки в частині форм. Напр.: слово кадри — «особовий склад (установи, військової частини)» і слово кадри — «сцени, епізоди з кінофільму» збігаються лише тоді, коли друге слово вжите у множині, бо перше її не має; у дієслів пасти і попадати омонімічні лише форми доконаного виду — попасти, а в дієслів прати і запирати омонімічною є форма відпирати.

Синтаксичні омоніми — звукові комплекси, один з яких є словом, а другий словосполученням, напр.: потри — по три, добою — до бою, сонце — сон це, цеглина — це глина.

Словотворчими омонімами є однакові звукові комплекси, що виникають при творенні похідних від різних за звучанням слів, напр.: кормовий від кормá і кормовий від корм, засипати від спати і засипати від сипати.

Морфологічні омоніми — це однакові звукові комплекси, що утворюються при відмінюванні та дієвідмінюванні: молодій — наказовий спосіб дієслова молодіти і молодій — форма давального відмінка однини прикметника молодий у жіночому роді.

Омофони — слова, що мають однакове звучання, але різні за значенням і графічним зображенням: греби — гриби, кленок — клинок, сеньйор — синьйор, віла — вілла, Вікторія — вікторія, Роман —роман, Поліщук — поліщук

Омоформи — слова, що мають однаковий звуковий склад лише в певній граматичній формі: поле — поле, мати — мати, діти — діти, дати — дати, клич — клич, ніс — ніс, весь (означальний займенник) — весь (заст. «село»), три — три.

Омографи — слова, що збігаються в написанні, але різняться вимовою, зокрема наголосом. Тобто це явище суто граматичного збігу: áтлас— «збірка географічних карт» — атлáс — «блискуча шовкова тканина», íрис (бот.) «півники» — ірúс «цукерки».

Явище міжмовної омонімії властиве не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим щодо походження мовам. Так, майже омонімічними є лат. bis — «двічі» та укр. біс — «диявол, сатана».

Особливої уваги потребують пароніми — слова, близькі за звучан­ням, але відмінні за значенням. Напр.: континент — контингент, дистан­ція — інстанція, ведмежина — ведмежатина і т.ін. Змішування пароні­мів може призводити до спотворення смислу висловлювання. Порівн.: дипломник — студент, що готує випускну роботу; дипломант — перемо­жець конкурсу, призер якихось змагань; статус — правове положення; статут — положення про щось; засіяти — якусь ділянку землі; посія­ти — якусь культуру, ділянка — земельна, дільниця — виборча.

Величезні стилістичні можливості має багата синоніміка українсь­кої мови. Виділяють дві групи синонімів: ідеографічні та стилістичні. Ідеографічні синоніми розрізняються відтінками значення (будівник — будівельник, зодчий; старий — давній, древній, старовинний). Стилісти­чні синоніми відмінні за сферою вживання, тобто належністю до різних стилів мови, і експресивним забарвленням — експресивними відтінками на фоні нейтрального основного слова синонімічного ряду: знаменитий, відомий, видатний, славетний, славнозвісний.

Синоніми - це назви одного і того ж поняття, спільні за основним лек­сичним значенням, але відмінні відтінками цього значення або емоцій­но-експресивними чи стилістичними можливостями. Є так звані абсолютні синоніми, які різняться між собою тільки звуковим комплексом і джерелом походження: кавале­рія — кіннота, норд-ост — північний схід, полісемія — багатозначність, білінгвізм — двомовність. Відмінність синонімів може бути власне се­мантичною (земля — ґрунт; дорога — шлях — гостинець; збірка — зіб­рання — збірник), а може бути й стилістичною (людина нейтр. — чоловік розм.; відомий нейтр. — славетний піднес; лице розм. — обличчя нейтр.; пес розм. - собака нейтр.).

Добираючи слово із синонімічного ряду для досягнення точності висловлювання, треба враховувати: 1) стильову приналежність слова (нейтральне чи стилістично марковане: розмовне, офіційне, наукове та ін.);

3. його емоційно-експресивне значення (піднесене — знижене, інтим­не, ласкаве — офіційне, «сухе», урочисте — жартівливе);

3) приналеж­ність слова до певної групи лексики поза літературною мовою (діалект­не, просторічне, жаргонне);

4) місце слова в словниковому запасі мови (активний - пасивний словниковий склад). Це важливо пам'ятати, оскі­льки до синонімічного ряду можуть входити слова, запозичені з інших мов, дібрані з діалектів — територіальних і соціальних, з пасивного слов­ника (архаїзми).

У розмовному стилі синоніми різняться не лише ступенем метафоричності, а й різноманітнішою експресивністю (порівн.: йти — сунути — дибати — лізти — ледве ногами передирати — нога за ногою; сорочка — кошуля — льоля; мовчки — без словечка — ані мур-мур — ти­хо — ш-ша). Нерідко синоніми виникають як евфемізми(пом'якшені висловлюван­ня; слово, що вживається замість грубого, непристойного, порівн. табу — «заборонені» слова): померти — заспокоїтись — навіки заснути — спочити — закрити очі — відійти — піти на той світ — життя скінчити; дурень — нерозумний — «не того» — не всі дома — без клепки — без царя в голові — мішком прибитий.

Прагнення до точності й новизни в синонімії зумовлює появу пери­фраз (переносних, описових образних найменувань): бавовна — біле зо­лото; радіація — невидима смерть; ліс — легені планети та ін. . Напр.: людина поважного віку, літня — замість старий; говорити неправду — замість брехати; не сповна розуму — замість недоумкуватий; Великий Кобзар — Тарас Шевченко, біле золото України — цукор; чорне золото — нафта.

Чіткої виразності свого лексичного значення слово або словосполу­чення набуває при контрастному зіставленні зі словом протилежного значення, тобто антонімом.

Антоніми вживаються у художній мові і публіцистиці як виразовий засіб творення контрасту. Найчастіше антоніми зустрічаються у складі антитез (це підкреслене протиставлення протилежних понять, думок, почуттів, характерів тощо): Малою працею великого розуму не надбати. Ситий голодного не розуміє.

Одним із давно відомих засобів розвитку збагачення семантики і функцій слів є метафоризація мови, яка ґрунтується на вживанні слів у непрямому значенні. Порівн.: людина іде — іде час (дощ; сніг; годинник; поїзд); зависла птиця (хмара; думка; душа).

Образотворчі можливості метонімії і оксюморона сприяють не лише новизні тексту, а й поповнюють стійкими образними засобами мову. Порівн. оксюморонні побудови (свідоме поєднання різко контрастних понять, які логічно нібито виключають одне одного, але насправді разом передають нове поняття): живий труп, дзвінка тиша, солодка гіркота, бідний багач, розумний дурень, раби волі, солодка мука.

Вправа1. Дібрати пари синонімів з поданих слів. З'ясувати, які від­мінності у значенні вони мають.

Учитель, з'ява, видрукувати, відсоток, познайомитись, поява, ознака, досягнення, загибель, вартий, галузь, набуток, навчитель, знайти, надру­кувати, згин, цілунок, вартісний, бажати, царина, гілка, починатися, роз­виток, зичити, віха, надбання, зазнайомитись, віднайти, процент, галуз­ка, розвій, поцілунок, властивість, здобуток, зачинатися. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вправа 2. Проаналізувати синонімічні ряди, з’ясувати стилістичне забарвлення слів, приналежність до стилю.

Праця — робота — заняття — діло — труд.

Гарний — хороший — красивий — красний — чепурний — вродли­вий — гожий — пригожий — миловид(н)ий — прегарний — чарівний — файний — лепський.

Думати — мислити — мізкувати — сушити собі голову (над чим) — крутити мозком — метикувати.

Юнак — хлопець — молодець — молодик — парубок — леґінь.

Давній — давнішній — колишній — незапам'ятний — старий — ста­родавній — древній — вікодавній.

Злодій — крадій — розкрадач — злодюжка — злодіячка — жулик — карманник — конокрад — коновод — зломщик.

Плакати — рюмсати — рюмати — ридати — голосити — ревіти — тужити — хлипати — пхикати.

Піти — почимчикувати — побрести — потягнутися — поплентатися — почвалати — поволоктися — повіятися.

Бігти — летіти — мчати — покотити — чкурнути — вдаритись — подрати — поперти — дременути — шарахнути — ганяти — махнути — гасати — гайнути — скакати.

Шум — крик — гам — ґвалт — галас — лемент — вереск — гул.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для самоконтролю

1. Що таке полісемія? Які види переносних значень ви знаєте?

2. Що таке синоніми?

3. Що таке антоніми?

4. Назвіть класифікацію омонімів? Міжмовні омоніми.

5. Назвіть приклади паронімів.