І. Методика виконання курсової роботи

1. Вибір і затвердження теми

Вибір теми для курсової роботи має велике значення. Практика показує, що правильно вибрати тему – це значить наполовину забезпечити успішне її виконання.

Студенту надається право самостійного вибору теми дослідження. Він може обрати тему з орієнтовного списку, запропонованого кафедрою корекційної педагогіки, або може запропонувати самостійно сформульовану тему з урахуванням свого місця навчання, роботи та сфери професійних інтересів, наявності і доступності літературних джерел, можливості вивчення передового досвіду (проведення науково-теоретичного аналізу досягнень з проблеми дослідження).

Назва теми курсової роботи узгоджується з науковим керівником.

Теми курсових робіт обираються завчасно.

Вибрана та узгоджена з науковим керівником тема курсової роботи закріплюється за студентом. Довільна зміна теми не допускається.

Після затвердження теми курсової роботи студент визначає мету роботи, її структуру, назву і кількість розділів, підбирає літературу. Ці питання він зобов’язаний обговорити з науковим керівником і разом з ним скласти календарний план виконання дослідження.

Виконання курсової роботи здійснюється під керівництвом і контролем наукового керівника. В ході роботи студент зобов’язаний у встановлені науковим керівником терміни бути на консультації, звітувати про виконану роботу, надаючи йому окремі фрагменти роботи і коректуючи програму подальших досліджень.

2. Вивчення літератури і відбір фактичного матеріалу

Важливою складовою підготовки наукової роботи є ознайомлення з опублікованою по даній темі літературою і аналіз наявного фактичного матеріалу. Необхідно глибоко осмислювати той матеріал, який міститься в публікаціях фахівців, оскільки основні питання теми, що вивчається, завжди закладені в більш ранніх дослідженнях. Для повноцінного дослідження необхідна наукова наступність, тобто студент, працюючи над дослідженням, зобов’язаний користуватися досвідом, вже накопиченим наукою з даної проблеми, в даній сфері знань.

Необхідно пам’ятати, що мінімальна необхідна кількість літературних джерел для курсової роботи – 50-60 (з обов’язковим посиланням на них в тексті роботи).

Перш за все, слід продумати порядок пошуку і скласти список (картотеку) літературних джерел з теми. Починати потрібно з бібліотеки. Одержавши консультацію досвідченого фахівця, необхідно вибрати з каталога і виписати все, що стосується вибраної теми. Орієнтиром в цьому пошуку має бути характер теми.

Слід суворо дотримуватися правила бібліографічного опису (див. правила оформлення списку бібліографічних джерел).

Бібліографічний опис має бути повним без пропусків будь-яких елементів, скорочень заголовків тощо. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Студенту також доцільно опрацювати бібліографію, що міститься в книгах з обраної проблематики.

Добре складений список (картотека) навіть під час побіжного огляду заголовків джерел допомагає охопити тему в цілому. На його основі можливо вже на початку дослідження уточнити план.

Вивчення літератури з обраної теми потрібно починати із загальних робіт, щоб одержати уявлення про основні питання, до яких відноситься обрана тема, виявити ступінь її розробленості і різні концепції авторів.

Вивчення літератури – серйозна робота. Тому статтю або книгу слід читати з олівцем в руках, роблячи виписки. Перед кожною випискою необхідно точно фіксувати дані про автора роботи, її заголовок, рік і місце видання, загальну кількість сторінок і сторінку, з якою зроблена виписка.

Якщо є власний примірник журналу чи книги, то можна робити нотатки на полях. Це істотно полегшує надалі пошук необхідних матеріалів.

Вивчення наукових публікацій бажано проводити поетапно:

• загальне ознайомлення з твором в цілому за його змістом;

• поверховий перегляд всього змісту;

• читання у порядку послідовності розташування матеріалу;

• вибіркове читання певної частини твору;

• нотування матеріалів, що мають дослідницький інтерес;

• критична оцінка записаного, його редагування і «чистовий» запис як фрагменту тексту майбутньої роботи.

Під час вивчення літератури не потрібно прагнути тільки запозичити матеріал. Паралельно слід обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли в ході знайомства з іншими роботами, слугуватимуть основою для отримання нового матеріалу.

Можливо, що частина одержаних даних виявиться даремною; дуже рідко вони використовуються повністю. Тому необхідний їх ретельний відбір і оцінка.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, які органічно вплітаються в текст курсової роботи, складають невід’ємну частину аналізованого матеріалу. Вони використовуються для того, щоб без викривлень передати думку автора першоджерела.

Неоціненним джерелом наукової інформації (особливо іноземними мовами) в даний час є мережа «Internet».