Основна частина

Основна частина складається з декількох розділів і є розглядом методики і техніки проведення дослідження, а також узагальнення одержаних результатів. Зазвичай, виділяють два-три питання теми, які визначають назву і зміст розділів. Перший розділ звичайно носить теоретичний, теоретико-методологічний характер, а останній – практичний характер.

Назва розділу не повинна повторювати тему курсової роботи. Якщо розділ містить декілька питань, то він поділяється на підрозділи (параграфи). Параграфи мають свою нумерацію та назву. Рекомендується будувати роботу за розділами, щоб дотримуватися пропорцій при розподілі матеріалу.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі наукової роботи і повністю її розкривати. Назви розділів мають продемонструвати уміння студента стисло, аргументовано і логічно подавати матеріал, викладення і оформлення якого має відповідати вимогам, що висуваються вищою школою.

Зміст роботи викладається у чіткій відповідності до її структури. Доки не вивчений перший розділ, не можна переходити до другого. Важливо навчитися знаходити в будь-якій частині роботи головне, на чому слід зосередити увагу в даний момент.

В першому розділі автор курсової роботи, аналізуючи необхідну літературу, виражає своє ставлення до тих теоретичних поглядів і практичних рішень, які в цій літературі містяться. Бажано не тільки не уникати проблем, суперечностей, знайдених в літературі, а навпаки, актуалізувати ці суперечності.

При викладі наукового матеріалу необхідно дотримуватися таких принципів:

• конкретність – огляд тільки тих джерел, які необхідні для розкриття тільки даної теми або рішення тільки даної проблеми;

• чіткість – яка характеризується смисловою зв’язністю і цілісністю окремих частин тексту;

• логічність – яка передбачає певну структуру викладу матеріалу;

• аргументованість – доказовість думок (чому так, а не інакше);

• точність формулювань, що виключає багатозначне тлумачення висловлювань авторів.

Обов’язковим для студентів повинно бути висвітлення в теоретичній частині роботи наступних питань:

- становлення мовлення і окремих його складових в онтогенезі;

- докладний аналіз структури досліджуваного порушення;

- стан проблеми дослідження на сучасному етапі розвитку науки;

- огляд основних методик корекції досліджуваного мовленнєвого порушення.

Під час розгляду різних літературних джерел слід дотримуватися наступних вимог: не відводити викладу одного джерела занадто багато місця (кілька сторінок); в огляді необхідно чітко розмежувати обговорювані положення, взяті з літератури, і власні (авторські) судження; кожне твердження або положення, запозичене в іншого учасника, має супроводжуватися посиланням, інакше воно буде сприйматися в кращому випадку як ваше власне, а в гіршому – як плагіат.

Курсова робота не повинна носити суто реферативний характер, тому не слід зловживати необґрунтованою великою кількістю цитат. Захоплення цитатами – поширений недолік студентських робіт. Їх не повинно бути занадто багато (бажано, не більше однієї на сторінці і не на кожній сторінці), і вони не повинні бути занадто довгими (бажано, не більше 4-5 рядків). Цитування повинно бути логічно виправданим, переконливим і застосовуватися лише тоді, коли це дійсно необхідно.

Огляд літератури закінчується формулюванням основних висновків, зроблених під час аналізу матеріалів теоретичного розділу. Зміст висновку по першому розділу повинен зводитися до того, що досліджувана проблема потребує більш детального опрацювання і глибокого вивчення тієї чи іншої сторони мовленнєвого розвитку. Така структура тексту дозволяє зробити логічний перехід від оглядової до експериментальної частини роботи.

Другий розділ курсової роботи присвячений констатуючому експерименту, який розкриває методику його проведення та одержані результати.

Ця частина роботи містить обґрунтування вибору використаних діагностичних методів і конкретних методик, їх опис.

Опис вибірки досліджуваних респондентів повинен містити обґрунтування використання саме цих груп дітей з точки зору репрезентативності вибірки, вказівка ​​на стан дітей під час проведення дослідження, а також відомості про інші релевантні особливості випробуваних. Серед них можуть бути: розподіл досліджуваних за статтю та віком, їх освітній і соціальний статус, успішність навчання, медичний діагноз, логопедичний висновок ОПМПК та інші характеристики.

Під час опису методики експериментального дослідження необхідно визначити мету та завдання констатуючого експерименту, інструкцію експериментатора, використовуваний дидактичний матеріал, критерії оцінки отриманих результатів. Коли в роботі використовується нова або адаптована методика , то всі етапи роботи повинні бути ретельно прописані. Також необхідно звернути увагу на опис організації дослідження: в якому закладі проходив експеримент, коли, протягом якого часу обстежувалися випробовувані, яка була процедура експерименту.

У цій частині повинні бути представлені результати проведеного констатуючого дослідження, крім того:

• результати можуть носити якісний характер і полягати, наприклад, в констатації певного мовленнєвого рівня розвитку, виявлення психологічних та психомотринх особливостей тощо;

• якщо результати носять кількісний характер, тобто є результатом проведених вимірювань або оцінювання, то вони можуть бути оформлені в таблицю, схему, діаграму. Крім кількості обстежуваних підраховується відсоток того чи іншого результату від загальної кількості піддослідних. При цьому необхідно пам’ятати, що дані, наведені в таблиці або на графіку (діаграмі) повинні бути обов’язково описані (пояснені) і в текстовій формі. Наприклад: як засвідчує рис. 2.1.2, дітей-логопатів з середнім рівнем сформованості умінь складати розповіді-описи – 8 осіб (40% від загальної кількості обстежених дітей), відповідно дошкільників із низьким рівнем – 6 осіб (відповідно 30%), з несформованими вміннями – 4 осіб (відповідно 20%), з достатнім рівнем – 2 особи (відповідно 10%), дошкільників з високим рівнем сформованості умінь не зафіксовано.

Найважливішим розділом основної частини є останній розділ (практична частина). Дана частина роботи дозволяє скласти якнайповніше враження про уміння автора самостійно працювати з фактичним матеріалом.

Ця частина роботи містить опис організації, основних напрямів, змісту корекційно-логопедичного впливу з проблеми дослідження та результати проведеної роботи.

Необхідно звернути увагу на опис організації формуючого експерименту. Мають бути наведені наступні відомості: в якому закладі проходило навчання, протягом якого часу випробовувані отримували логопедичну допомогу, як часто проходили заняття, чи проводилася індивідуальна або фронтальна робота, які інші фахівці брали участь у корекційному процесі, чи була допомога батьків, членів сімей осіб з вадами мовлення тощо.

Основні напрямки логопедичної роботи визначаються на основі аналізу літератури та результатів проведеного констатувального експерименту, який виявив специфічні особливості формування мовлення осіб досліджуваного контингенту. Студенту необхідно коротко розкрити зміст основних методичних рекомендацій по кожному із запропонованих напрямків.

Однією з найбільш об’ємних частин курсової роботи повинен бути розділ ІІІ, в якому описано зміст логопедичного впливу. У даній частині студент повинен систематизувати по виділених напрямках корекційного впливу різні прийоми, ігри, вправи та дидактичний матеріал, який може бути представлений у додатку.

По закінченні формувального експерименту студент повинен провести контрольний зріз, завдання якого мають бути ідентичними завданням констатувального експерименту. Отримані результати можуть свідчити про ефективність запропонованої студентом логопедичної роботи. Результати повинні оформлюватись у таблиці, що показують динаміку розвитку і корекції різних аспектів мови піддослідних.

Висновком після третього розділу має бути утвердження про результативність проведеної роботи та доцільність підібраних методів корекції.

Тому робота над останнім розділом повинна здійснюватись особливо ретельно, а висновки до нього підлягають підвищеній увазі та критичному аналізу.

Кожний розділ має завершуватися короткими висновками і обґрунтуванням переходу до наступної стадії дослідження.

Важливим питанням є логічно доцільний підбір і розміщення ілюстративного і табличного матеріалу, який сприяє більш повному наочному сприйняттю змісту, підвищенню інформативності роботи. Добір ілюстрацій і таблиць слід проводити з метою вибору дійсно характерних і необхідних для логічного об’єднання з положеннями тексту. Всі матеріали, що не є суттєво важливими для розуміння вирішення наукового завдання, виносяться в додаток.

Бази даних та інший зведений цифровий матеріал в роботах подають в табличній формі. При цьому доцільним є розгляд питання, чи потрібна саме таблична форма представлення даних і чи немає сенсу замінити її в основній частині роботи графіком або діаграмою, побудованою за табличними даними, а останні розмістити в додатку.