27. Відмінності елементарної розумової діяльності тварини і людини.

Мислення людини і розумова діяльність тварин. Критерії точного визначення тих актів поведінки тварин, які дійсно мож¬на вважати зародками мислення, сформульовано А. Р. Лурієм (1966). Його визначення поняття "мислення" (стосовно до лю¬дини) дозволяє точніше розмежувати процес мислення з інши¬ми типами психічної діяльності і дає надійні критерії для ви¬явлення зародків мислення у тварин.

За А. Р. Лурієм, "акт мислення виникає тільки тоді, коли в суб'єкта існує відповідний мотив, який робить задачу акту¬альною, а розв'язання її необхідним, і коли суб'єкт виявляєть¬ся в ситуації, стосовно виходу з якої у нього немає готового рішення — звичного, тобто набутого в процесі научіння, або вродженого".

Іншими словами, йдеться про акти поведінки, програма ви¬конання яких має створюватися негайно, відповідно до умов задачі, і за своєю природою не вимагає підбору "правильних" дій методом "проб і помилок".

Для виявлення у тварин зародків мислення, як зазначено у роботі [3], характерні такі ознаки:

• екстрена поява відповіді за відсутності готового рішення (Лурія, 1966);

• пізнавальне виділення об'єктивних умов, суттєвих для дії (Рубінштейн, 1958);

• узагальнений, опосередкований характер відображення дійсності; відшукання і відкриття суттєво нового (Бруш-лінський, 1983);

• наявність і досягнення проміжних цілей (Леонтьєв, 1979). Дослідження елементів мислення у тварин проводяться в

двох основних напрямках, які дозволяють виявити, чи є у них:

• здатність у нових ситуаціях розв'язувати незнайомі задачі, для яких немає готового рішення, тобто негайно сприйма¬ти структуру задачі (інсайт);

• здатність до узагальнення й абстрагування у вигляді фор¬мування понять і оперування символами.

Разом з тим в усі періоди вивчення цієї проблеми дослідни¬ки намагалися відповісти на такі два важливі і тісно пов'язані між собою запитання:

1. Які вищі форми мислення доступні тварині і якого ступеня схожості з мисленням людини вони можуть досягати? Відповідь на це запитання пов'язано з вивченням психіки антропоїдів та їхньої здатності до оволодіння мовами-посередниками.

2. На яких етапах філогенезу виникли перші, найпростіші зародки мислення і наскільки широко вони представлені у су¬часних тварин? Для вирішення цієї проблеми необхідні широкі порівняльні дослідження хребетних різних рівнів філогенетич¬ного розвитку.

Останніми десятиліттями накопичено велику кількість но¬вих різноманітних даних, які дозволяють оцінити можливості мислення тварин, ступінь розвитку елементарного мислення в представників різних видів, ступінь близькості до мислення людини.

На сьогоднішній день сформульовані такі уявлення про мис¬лення тварин:

• зародки мислення є у досить широкого спектра видів хре¬бетних — рептилій, птахів, ссавців різних видів. У най¬більш високорозвинених ссавців — людиноподібних мавп — здатність до узагальнення дозволяє засвоювати і використо¬вувати мови-посередники на рівні розвитку дворічних дітей;

• елементи мислення проявляються у тварин в різних фор¬мах: у виконанні багатьох операцій, наприклад, узагаль¬нення, абстрагування, порівняння, логічного висновку, екстреного прийняття рішення за рахунок оперування ем¬піричними законами тощо;

• розумні акти у тварин пов'язані з обробкою різноманітної сенсорної інформації (звукової, нюхової, різних видів зоро¬вої — просторової, кількісної, геометричної) у різних фун¬кціональних сферах — харчодобувній, захисній, соціальній, батьківській тощо;

• мислення тварин — не просто здатність до розв'язання тієї чи іншої задачі, це системна властивість мозку, при¬чому чим вищий філогенетичний рівень тварини і відпові¬дна структурно-функціональна організація її мозку, тим вищим діапазоном інтелектуальних можливостей вона во¬лодіє.