Складання меню

Меню для вагітних 1 триместр

• Сніданок: мюслі з йогуртом і свіжовичавлений грейпфрутовий сік.

• Перший перекус : бутерброд з лососем.

• Обід: грибний суп , салат з капут , чай на травах.

• Другий перекус : цільнозерновий хліб із сиром .

• Вечеря : салат з моркви і овочеве різотто. Запити все можна кефіром. У першому триместрі дуже важливо , щоб жінка отримувала з їжею велику кількість фолатів і вітаміну В6.

Меню для вагітних 2 триместр

У другому триместрі для вагітних важливо присутність в раціоні кислоти омега- 3 , кальцію , вітаміну Д і заліза.

• Сніданок: вівсянка на молоці з яблуком і корицею , чай з ромашки .

• Перший перекус : мигдаль з чорносливом.

• Обід: суп із сочевиці , салат з морської капусти , журавлинний морс.

• Другий перекус : бутерброд з оселедцем .

• Вечеря : омлет з грибами і йогурт.

Меню для вагітних 3 триместр

Тут особливу роль грають вуглеводи і вітамін К.

• Сніданок: млинці з вершковим сиром і кислим молоком.

• Перший перекус : бутерброд з сиром з цільнозернового хліба.

• Обід: рибна солянка , салат з тунця і зелені , відвар шипшини.

• Другий перекус : ватрушка .

• Вечеря: риба з рисом і ряжанка .Правильне харчування є основою правильного розвитку плоду , тому ставитися до настільки важливого питання потрібно з усією відповідальністю.

12. Вплив генетично модифікованих продуктів на стан здоров’я підростаючого покоління.

Генна інженерія — молода технологія, створена для поліпшення характеристик живих організмів шляхом пересадки в них чужого генетичного матеріалу, наприклад ДНК риби в помідор (щоб не підмерзав) чи бактерії в картоплю (щоб жук не їв рослину). Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дозволяють долати бар'єри між видами, чого не відбувається в природі. Функцію перенесення генів від одного виду до іншого у природі виконують віруси. Ці мікроскопічні внутрішньоклітинні паразити, заражаючи господаря, непомірно розмножуються і при виході з нього захоплюють його ДНК. Заражаючи наступного хазяїна, а це може бути цілком інший вид, скажімо, тварин, вони передають йому чужу ДНК.

Перші генно-модифіковані рослини з'явилися у 1983 році. А масштабне промислове виробництво почалося в 1996 році, коли в усьому світі трансгенними культурами було засіяно 1,7 млн га площ. За період з 1996 по 2005 рік ця цифра зросла майже у 53 рази, досягнувши 90 млн га. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах. У сільському господарстві найінтенсивніше використовуються рослини з генетичною модифікацією, що обумовлено стійкістю до гербіцидів — це 71 % від загальної кількості, з них 18 % рослин — стійкі до шкідників, 11 % — з обома властивостями. На сьогодні вже понад 60 видів рослин (кукурудза, картопля, соя, помідори, пшениця, морква, баклажани, салат, горох, перець та інші) змінені таким способом.

Дискусії щодо вживання генетично модифікованих продуктів ведуться досить часто. Аргументи прихильників генно-модифікованих організмів засновані на високій урожайності та дешевизні генно- модифікованих продуктів, можливості нагодувати увесь світ і подолати голод у багатьох країнах. Деякі вчені наголошують на тому, що за допомогою генної інженерії можна значно підвищити смакові та поживні якості продукту. Аргументами проти є збільшення використання в сільському господарстві токсичних пестицидів, генетичне забруднення земель, загроза родючості грунту, виникнення нових штамів вірусів рослин.

Мільйони людей в усьому світі кожен день вживають їжу, що містить ГМО. При цьому питання впливу ГМО на здоров'я людини досі залишається без відповіді.

Деякі експерти вважають, що змодельовані гени здатні викликати генетичні мутації в клітинах організму людини.

Вчені не виключають, що ГМО можуть стати причиною алергій і серйозних порушень обміну речовин, а також збільшувати ризик виникнення злоякісних пухлин, пригнічувати імунну систему і привести до несприйнятливості організму до окремих медичних препаратів.

Існує побоювання, що широке застосування генів стійкості до антибіотиків при створенні ГМО може сприяти поширенню нових штамів хвороботворних бактерій, несприйнятливих до "зброї" проти інфекцій. У такому випадку багато медичні препарати будуть просто неефективними.

Вчені особливо виділяють ризики, пов'язані з використанням трансгенів у фармацевтиці. У 2004 р. одна американська компанія повідомила про створення сорти кукурудзи, з якого в подальшому планувалося отримання протизаплідних препаратів. Неконтрольоване перезапилення такого гатунку з іншими сільгоспкультурами може привести до серйозних проблем з народжуваністю.

Незважаючи на наведені факти, слід враховувати, що довгострокові дослідження з безпеки трансгенних продуктів не проводилися, тому ніхто не може точно стверджувати про будь-який негативний вплив їх на людину. Втім, як і заперечувати таке.