6. Патронаж новонародженої дитини. Відпрацювання елементів догляду за нею.

Проведення патронажу дітей раннього віку здійснюють лікар і медична сестра протягом 3 днів після виписування матері з новонародженим із пологового будинку. Якщо в сім'ї народився первісток, то патронаж здійснюють у 1-й день після виписування. Пізніше дільнична медична сестра відвідує дитину щоденно до 2-тижневого віку, а надалі щотижнево до 1 міс. У молодій сім'ї медична сестра навчає матір, як провести гігієнічну ванну, як доглядати за пупковою ранкою, шкірою і слизовою оболонкою, як сповивати дитину. Перше відвідування поліклініки повинно відбуватися у 1-й місяць життя дитини, якщо вона здорова. Протягом 1-го і 2-го року життя дитини дільнична медсестра проводить патронаж щомісячно. На 3-му році життя дитини, яка не відвідує дошкільних закладів, медична сестра приходить 1 раз на квартал. Патронаж дітей різного віку має різну мету, у зв'язку з цим він називається цілеспрямованим. Розроблені схеми патронажу і рекомендацій, які видаються батькам. Медична сестра відмічає проведення патронажу в спеціальному патронажному листі історії розвитку дитини. Її записи періодично перевіряють старша медична сестра і дільничний лікар. Нижче наводяться орієнтовні схеми патронажів.

Патронаж дитини перших 2 міс життя

1. Оцінка стану дитини (сон, випорожнення, стан шкіри, пупкова ранка, очі, вуха, поведінка, як тримає голівку, як слідкує за предметами, що рухаються, чи посміхається).

2. Контроль за санітарним станом квартири (чи дотримується мати режиму дня і годування, провітрювання, прогулянки на свіжому повітрі та ін.).

3. Допомога матері в організації правильного годування, надання переваги грудному. Заходи боротьби з гіпогалактією.

4. Навчання батьків повертати дитину на живіт і проводити масаж.

5. Допомога в організації щоденної гігієнічної ванни з елементами загартовування.

6. Рекомендації щодо включення до раціону дитини соків і вітаміну D за схемою, яку призначив лікар.

7. Призначення для відвідування поліклініки для антропометрії та огляду лікарем.

7. Спостереження за недоношеними дітьми на дільниці. Відпрацювання елементів догляду за ними.

Недоношеною вважається дитина, яка народилась між 28 і 37 тижнем внутрішньоутробного розвитку і має масу тіла менше, ніж 2500 г, а зріст менше 45 см.. В деяких випадках питання про доношеність дитини вирішується за ознаками: строк вагітності, маса тіла, зріст дитини .

Спостереження за недоношеними дітьми на дільниці повинно здійснюватися дільничним педіатром за допомогою патронажної медсестри. Дітей, маса яких при народженні нижча за 1700 г, медпрацівник відвідує 4 рази на місяць до досягнення ними віку 7 міс. Дітей з масою тіла понад 1700 г – двічі на місяць до 4- місячного віку, а далі – раз на місяць.

Для догляду недоношених потрібні такі умови:

• Стійкий температурний режим приміщення,

• гарне освітлювання,

• дотримування правил асептики,

• вигодовування грудним молоком,

• запобігання інфікування.

Стійкий температурний режим дотримується за допомогою кувеза. В кувезі дитина може знаходитись до 10 діб. В випадку відсутності кувеза температурний режим підтримується за допомогою грілок –3 штуки, які кладуть по бокам дитини на відстані ширині долоні і в ногах, грілки міняють по черзі.

Процес підсихання і відпадіння пуповини здійснюється на 2 тижні життя. Чим менша маса тіла дитини, тим пізніше відпадає залишок пуповини. Гігієнічні ванни дітям з масою більше 1500 г проводять щоденно, при цьому температура води – 38 – 39*С, тривалість купання – 4 – 5 хвилин, температура повітря не нижче 25*С. Прогулянки показані при масі тіла не менше 1 міс, при масі тіла 2000 г.

Основні принципи диспансеризації недоношених дітей такі:

1. Динамічне спостереження за фізичним і психомоторним розвитком.

2. Контроль за раціональним вигодовуванням.

3. Профілактика, рання діагностика і лікування рахіту, анемії.

4. Своєчасне виявлення і лікування неврологічних і ортопедичних порушень.

Вигодовування недоношених

У недоношеної дитини підвищена потреба в основних харчових речовинах. Разом з цим виражена недосконалість функціональних можливостей органів травлення : малий об’єм шлунку і слабке виділення ферментів. Перше годування недоношеної дитини проводиться в залежності від її стану за призначенням лікаря – неонатолога. При наявності у недоношеного ссального і ковтального рефлексів – дитину прикладають до грудей матері при спостереженні медпрацівника. При наявності ковтального і слабко вираженого ссального рефлексів – дитину слід повільно годувати з ложечки. При відсутності і ковтального , і ссального рефлексів дитину годують через зонд. Недоношену дитину годують 8 – 10 разів на добу, через 2 – 2,5 години в залежності від стану дитини.

Формула для розрахунку їжі для недоношеної дитини до 10 днів життя:

V = 15 х п – 10

V – добова кількість молока на 1 кг маси тіла

п – день життя

Формула Зайцевої - 1% маси тіла х п (кількість днів)

З 10 дня життя по 12 день життя – 1/7 маси тіла

З 12 – 14 день життя – 1/6 маси тіла

З 2 тижн – 2 міс – 1/5 маси тіла

З 2 міс – 4 міс – 1/6 маси тіла

З 4 міс – 6 міс – 1/7 маси тіла

З 6 міс – 9 міс – 1/8 маси тіла

З 9 міс – 12 міс – 1/9 маси тіла

Недоношена дитина повинна бути забезпечена необхідною для неї кількістю рідини.

За першу добу дитина отримує 20 – 40 мл рідини на 1 кг маси тіла

В 7 днів – 100 – 160 мл/кг маси тіла

В 14 днів – 150 – 200 мл/кг на добу

Отримане молоко включають до розрахунку рідини.