4. Умовний поділ дитячого віку за гематологічними показниками: новонароджені, діти грудного і старшого віку. Складення диференціальної таблиці для різних вікових груп.

Весь дитячий вік за гематологічними показниками умовно поділяють на:

1. Період новонародженості

2. Діти грудного віку

3. Діти старшого віку

Для новонароджених притаманні слідуючи змінення з боку червоної крові:

- анізоцитоз ( різна величина еритроцитів),

- поліхроматофілія (різне забарвлення еритроцитів),

- збільшена кількість ретикулоцитів (молодих форм еритроцитів із зернистістю),

- наявність нормобластів (молодих форм еритроцитів з ядром).

Для дітей грудного віку притаманно:

- переважання лімфоцитів,

- нейтрофільний зсув вліво,

- помірний моноцитоз,

- помірні анізоцитоз і поліхроматофілія.

Для дітей старшого віку притаманно:

- поступово зникають анізоцитоз і поліхроматофілія,

- зростає кількість нейтрофілів,

- зменшується кількість лімфоцитів і моноцитів,

- зникають плазматичні клітки.

На 5 – 6 день життя проходить “перший перехрест” між нейтрофілами і лімфоцитами, в 5 – 6 років – “другий перехрест”.

Основні показники крові у дітей різного віку

ВІК	ГЕМОГЛОБІН	ЕРІТРОЦИТИ	ШОЕ	ЛЕЙКОЦИТИ
Новонароджений	230 – 250 г/л	4,5 – 7,5 х 10*12/л	2-3 мм / год	10 – 30 х 10*9/л
Грудного віку	110 – 120 г/л	3,5 – 4 х 10*12/л	3 – 5 мм/год	10 – 11 х 10*9/л
Старшого віку	120 – 150 г/л	4 – 5 х 10*12/л	5 – 10 мм/год	6 – 8 х 10*9/л

5. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.

Надниркові залози у новонароджених відносно більші, ніж у дорослих. Мозковий шар надниркових залоз погано розвинутий, перебудова і диференціювання елементів закінчується до 2 років. Маса надниркових залоз у місячної дитини становить 2,22 г, у 5 років - 4,6 г, у 11-15 років - 8,63 г, у дорослої людини - 10-13 г. Під час народження дитина отримує від матері надмірну кількість кортикостероїдів, що веде до пригнічення активності аденогіпофізу і інволюції фетальної зони. З 4-го дня життя продукція і екскреція стероїдів досить різко знижуються, що відтворює картину гіпофункції надниркових залоз. Функціональна активність кори надниркових залоз підвищується до 10 дня життя і після цього поступово зростає. Гіпофункція надниркових залоз характеризується ознаками гострої (низький артеріальний тиск, тахікардія, явища колапсу, тяжкий стан дитини) або хронічної (пігментація, в’ялість, адинамія, біль у животі, проноси, кризи) надниркової недостатності. Функціональна недостатність надниркових залоз у дітей раннього віку призводить до розвитку токсикозів і синдрому раптової смерті.

Щитоподібна залоза у новонародженого має не закінчену будову. В наступні місяці і роки проходить її формування і диференціювання паренхіми. На початку статевого дозрівання з’являється чітка гіперплазія залозистої тканини, відмічається деяке збільшення залози. У новонародженої дитини відмічається транзиторний гіпотиреоз. У періоді пубертатного розвитку відмічається гіперфункція щитоподібної залози, особливо це виражено у дівчаток. Гіперфункція щитоподібної залози характеризується пітливістю, тахікардією, підвищеним артеріальним тиском, підвищеною нервовою збудливістю. Гі-пофункція викликає гіпотонію, млявість, адинамію, пригнічення розумових здібностей.

Паращитоподібна залоза у дітей раннього віку має свої особливості: відсутні оксифільні клітини, сполучнотканинні перетинки витончені, не містять жирової тканини, за розміром вона дещо менша, ніж у дорослих. Повне дозрівання паращитоподібної залози відбувається до пубертатного періоду. У новонароджених дітей відмічається недостатність навколо щитоподібних залоз, що супроводжуються транзиторною гіпокальціємією і гіпомагніємією з неврологічними порушеннями ( тремор, судоми). Гіперпаратиреоз викликає гіперкальціємію і порушення кальцієвого обміну.

Гіпофіз – найбільш розвинена залоза при народженні дитини. Його гістологічною особливістю є відсутність базофільних клітин, функціональна особливість – різнобічність дій. У постнатальний період соматотропний гормон є основним метаболічним контрінсулярним гормоном. Функціональні порушення серйозно впливають на ріст дитини. Гіпофункція викликає гіпофізарний нанізм, гіперфункція – адипозогенітальну дистрофію.

Статеві залози мають вплив на ріст мускулатури, тонус ЦНС, артеріальний тиск, обмін речовин. З діяльністю статевих залоз пов’язана поява вторинних статевих ознак: розвиток грудних залоз, ріст вусів і бороди, волосся на лобку та під пахвами. Гіпофункція статевих залоз призводить до розвитку євнухоїдизму, крипторхізму, а гіперфункція – до передчасного статевого розвитку.

МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Анамнез (об’єктивні дані матері):

- відставання в рості,

- переношена вагітність,

- шкіра суха, лущиться,

- надлишкова маса тіла,

- маса дитини при народженні,

- язик не вміщується в роті,

- дитина сонлива,

- більше 4000 г.

- затримка фізичного, розумового розвитку

- волосся сухе, ламке.

1. Підготовка пацієнта та взяття матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Взяття крові на рівень холестерину і ТТГ.

3. Догляд та медсестринське спостереження за пацієнтом.

4. Здійснювати догляд за шкірою, слизовими оболонками.

5. Виконання лікарських призначень (терапія тиреоїдними препаратами та інше ).

6. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по догляду.