- •Електроніки:
- •Передмова
- •Розділ 1 елементи напівпровідникової електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •Параметри біполярних транзисторів
- •1.3. Польові транзистори
- •1.4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 2 електронні ключі
- •2.1 Транзисторні електронні ключі
- •2.2 Тиристорні електронні ключі
- •2.3 Імпульсні перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 3 випростувачі змінного струму
- •3.1 Некеровані однофазні випростувачі
- •3.2 Керовані однофазні випростувачі
- •3.3 Трифазні випростувачі Ключові терміни та поняття:
- •3.1. Некеровані однофазні випростувані
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувані
- •Основні співвідношення параметрів схем випростувачів (резистивне навантаження)
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 4 згладжувальні фільтри
- •4.1 Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2 Активні згладжу вальні фільтри Ключові терміни та поняття:
- •4.1. Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 5 стабілізатори напруги
- •5.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2 Компенсаційні стабілізатори напруги Ключові терміни та поняття:
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Підсилювачі електричних сигналів
- •Структура підсилювачів
- •Одиокаскадиі підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах Ключові терміни та поняття:
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори гармонійних коливань
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів Ключові терміни та поняття:
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори імпульсів
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Генератори лінійно-змшної напруги
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери Шмітта Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Цифрово-аналогові перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд Ключові терміни та поняття:
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •16.2. Формування команд
- •Ключові терміни та поняття:
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс кремнієвих силових транзисторів
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •18.2.1. Приклад розрахунку системи широтно-імпульсного керування
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Список літератури
- •Підручник
Генератори лінійно-змшної напруги
Вивчивши та опрацювавши даний розділ, студенти повинні вказати основні компоненти генератора лінійно змінної напруги та пояснити його роботу. Знати призначення коленого компонента та її вплив на вихідну напругу. Вміти розраховувати та вибирати основні елементи пристрою.
Ключові терміни та поняття:
генератор лінійно-змінної напруги, джерело опорної напруги, поро-говий елемент, мультивібратор, операційний підсилювач, інтегратор, суматор, меандр
Генератори лінійно-змінної напруги (ГЛЗН) — пристрої електроніки, які забезпечують формування тиюподібної напруги, їх робота базується на використати процесу заряду-розря-ду конденсатора постійною напругою.
ГЛЗН структурно складаються з трьох основних компонентів: & джерела опорної напруги (ДОН), * інтегратора (ПІТ) та слабкострумного електронного ключа (СЕК) з Ф пороговим елементом (НЕ) для його керування (рис. 63, а).
На
вхід ІНТ подається від ДОН постійна
напруга Uon1,
під
впливом
якої напруга на його виході «глзн лінійно
зростає до значення, яке визначає
напруга Uoн2,
що
подається на інвертувальний вхід ПЕ,
не-інвертувальний
вхід якого під'єднаний до виходу
інтегратора. Якщо
Uon2,
то
на виході ПЕ з'являється додатне значення
вихідної напруги,
яка відкриває СЕК. При цьому СЕК закорочує
конденсатор інтегратора
і відбувається його розряд, а напруга
на виході ГЛЗН спадає до нуля. Часові
діаграми напруг, що пояснюють роботу
ГЛЗН, показані
на рис. 63, б.
Схемну реалізацію ГЛЗН з використанням операційних підсилювачів показано на рис. 64. Тут ДОН виконується на резисторах R2, R3 і стабілітронах VD1, VD2. Інтегратор реалізований на операційному підсилювачі DA2, резисторах R4, R5 і конденсаторі С2. Для слабкост-румного ЕК використано уніполярний транзистор із ізольованим затвором VT\.
Пороговий елемент виконано на операційному підсилювачі DAX (компараторі), діоді VD3 та часозадавальній ланці R1-C1. Параметри ланки R\-C1 розраховують за сталою часу розряду конденсатора С2 через опір відкритого каналу транзистора VTX, який дорівнює Rкан 10 Ом, тобто 1,2R1C1 = RканC2. Коефіцієнт 1,2 забезпечує повне розряджання конденсатора С2 незалежно від розкиду параметрів транзистора. Значення опору R1 переважно приймають таким, що дорівнює 10 кОм.
В системах перетворення параметрів використовується схема ГЛЗН (рис.65,а), в якій використано два додатних зворотних зв'язки — від генератора та від компаратора.
Нехай
в момент подання напруги живлення на
виході компаратора напруга
має додатне значення
.
При цьому VD1
переходить
у відкритий стан і починає працювати
інтегратор, який формує напругу
(рис.
65,6). Одночасно починає наростати і
напруга зворотного зв'язку
.
В момент часу, коли ця напруга зрівняються
за величиною
з опорною напругою Uo
компаратор
перемикається
і його вихідна напруга стає від'ємною
.
Відкривається VD2
і
інтегратор починає формувати лінійно-спадну
напругу.
Для розрахунку ГЛЗН важливим є визначення максимальних значень напруги Uглзн через параметри схеми. Для цього використовують рівність напруги uзв.3 із опорною напругою Uo в момент перемикання компаратора. Так, для моменту часу t2 отримуємо
а
для моменту часу
З цих тотожностей отримуємо вирази для напруг ГЛЗН:
Схему ГЛЗН форми «меандр» показано на рис. 66, а, яка складається з мультивібратора, інтегратора та інверт) вального суматора. Мультивібратор реалізовано на операційному підсилювачі DA1.
Інтегратор
на операційному підсилювачі DA2
перетворює
прямокутні вихідні імпульси
мультивібратора в біполярну лінійно-змінну
напругу
форми «меандр». Опори резисторів R5,
R6,
вибирають
за такими самими
умовами, що й опір резистора R3.
Ємність
конденсатора С2
визначають
за виразом
,
де T
—
період чередування імпульсів.
Для
отримання уніполярної напруги форми
«меандр» використовують
інвертувальний суматор на операційному
підсилювачі DA3.
Враховуючи,
що лінійно-змінна напруга на виході
інтегратора коливається
від
.до
а для
забезпечення умов регулювання
розмах вихідної напруги повинен бути
в межах від 0 до
,
то коефіцієнт підсилення суматора за
напругою повинен дорівнювати Кu
=-R9/R7=-0,5.
Для забезпечення цієї умови до
інвертувально-го
входу DA3
через
резистор R8
подасться
постійна напруга зміщення від
від'ємного полюса джерела живлення.
При використанні операційного підсилювача DA3 з вхідними біполярними транзисторами, опір резистора зворотного зв'язку R9 = 10 кОм, а з вхідними уніполярними транзисторами — R9 = 100 кОм.
Значення опорів вхідних резисторів суматора обчислюють за формулами
Номінали резисторів вибираються з ряду номінальних значень найближчих до обчислених.
ГЛЗН використовуються в системах розгортки електронно-променевих трубок (кінескопів), в системах перетворення фізичних параметрів у електричні сигнали, тощо.
