- •Електроніки:
- •Передмова
- •Розділ 1 елементи напівпровідникової електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •Параметри біполярних транзисторів
- •1.3. Польові транзистори
- •1.4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 2 електронні ключі
- •2.1 Транзисторні електронні ключі
- •2.2 Тиристорні електронні ключі
- •2.3 Імпульсні перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 3 випростувачі змінного струму
- •3.1 Некеровані однофазні випростувачі
- •3.2 Керовані однофазні випростувачі
- •3.3 Трифазні випростувачі Ключові терміни та поняття:
- •3.1. Некеровані однофазні випростувані
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувані
- •Основні співвідношення параметрів схем випростувачів (резистивне навантаження)
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 4 згладжувальні фільтри
- •4.1 Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2 Активні згладжу вальні фільтри Ключові терміни та поняття:
- •4.1. Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 5 стабілізатори напруги
- •5.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2 Компенсаційні стабілізатори напруги Ключові терміни та поняття:
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Підсилювачі електричних сигналів
- •Структура підсилювачів
- •Одиокаскадиі підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах Ключові терміни та поняття:
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори гармонійних коливань
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів Ключові терміни та поняття:
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори імпульсів
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Генератори лінійно-змшної напруги
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери Шмітта Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Цифрово-аналогові перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд Ключові терміни та поняття:
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •16.2. Формування команд
- •Ключові терміни та поняття:
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс кремнієвих силових транзисторів
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •18.2.1. Приклад розрахунку системи широтно-імпульсного керування
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Список літератури
- •Підручник
18.2. Система широтно-імпульсного керування
Вибір структури СК залежить від умов, зумовлених технологічним процесом, а також від типу вибраного електронного ключа. Схемотехнічне рішення СК проходить, як правило, у два етапи:
розроблення структурної схеми;
схемної реалізації, розрахунку і вибору елементної бази.
Структурну схему простого широтно-імпульсного перетворювача з прямим принципом регулювання показано на рис. 98.
Рис. 98. Структурна схема широтно-імпульсного перетворювача з прямим принципом регулювання: Uвк.к — вхідна напруга керування (керуючої величини); ГЛЗН — генератор лінійно-змінної напруги; СП — схема порівняння; ФКС — формувач керуючих сигналів; ЕК— електронний ключ
Вибір того чи іншого типу СП здійснюється з врахуванням типу силового ЕК, який визначає схему формувача керуючих імпульсів. У
випадку застосування транзисторного ЕК як елемента порівняння, можна використати швидкодіючий операційний підсилювач, а для cxeми керування тиристорним ЕК — компаратор, вихідний сигнал якого узгоджений з рівнем керуючих сигналів цифрових мікросхем. Основною ознакою компаратора є великий коефіцієнт підсилення за напругою (KU>1000) та передатний коефіцієнт ланки зворотного зв'язку що дорівнює одиниці.
Робота СК на базі широтно-імпульсного перетворювача пояснюється часовими діаграмами напруг, що зображені на рис. 99.
Рис. 99. Часові діаграми напруг широтно-імпульсного регулятора: генератор лінійно-змінної напруги з тиристорним ключем
Схеми порівняння (компаратори) виконують функцію порівняння двох напруг. У цьому випадку напруги генератора лінійно-змінної напруги Uглзн і вхідної напруги керування Uвх.к (опорної напруги). Вихідна напруга компаратора UK встановлюється на рівні логічної одиниці, якщо Uвх.к>Uглзн або логічного нуля, якщо Uвх.к<Uтлзн-Компаратори можуть бути реалізовані на інтегральних мікросхемах з високою швидкістю наростання вихідної напруги (ОП серії 140УД10; 154УДЗ тощо) та передатним коефіцієнтом ланки зворотного зв'язку, що дорівнює одиниці (рис. 100). Струмообмежувальні резистори R1,R2 вибирають в межах (103 ÷106) Ом. Тип стабілітрона VD2 вибирають з умови обмеження вихідної напруги Uк ОП. Якщо ця напруга є вхідною для цифрових мікросхем, то її величина повинна бути менша ніж 5В. Діод VD1 вибирають з невеликим спадом напруги у відкритому стані (0,2÷0,4) В за умови, що Uзв.макс > UK
Рис. 100. Схема порівняння та її часові діаграми
Високостабільний компаратор з мінімальним числом додаткових елементів реалізують на мікросхемах серій 521СА1, 521САЗ. Рівень вихідної напруги цих мікросхем узгоджений з рівнем вхідних напруг цифрових мікросхем (0,3<UK <5) В.
Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
Рис. 101. Схеми формувачів керуючих сигналів транзисторних ключів: кремнієвих (а); германієвих (б)
Схеми формування керуючих сигналів (ФКС) для кремнієвих і германієвих транзисторів принципово відмінні (рис. 101). Для закривання кремнієвих силових транзисторів в кола емітерів вмикають резистори опором RE1 ≈ RE2 ≈ 1 кОм. Германієві силові транзистори закриваються поданням напруги UБE зворотної полярності до відкриваючої амплітудою (Н5) В. Входи формувачів керуючих сигналів транзисторних ЕК, як правило, під'єднують безпосередньо до виходів схем порівняння.
