- •Електроніки:
- •Передмова
- •Розділ 1 елементи напівпровідникової електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •Параметри біполярних транзисторів
- •1.3. Польові транзистори
- •1.4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 2 електронні ключі
- •2.1 Транзисторні електронні ключі
- •2.2 Тиристорні електронні ключі
- •2.3 Імпульсні перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 3 випростувачі змінного струму
- •3.1 Некеровані однофазні випростувачі
- •3.2 Керовані однофазні випростувачі
- •3.3 Трифазні випростувачі Ключові терміни та поняття:
- •3.1. Некеровані однофазні випростувані
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувані
- •Основні співвідношення параметрів схем випростувачів (резистивне навантаження)
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 4 згладжувальні фільтри
- •4.1 Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2 Активні згладжу вальні фільтри Ключові терміни та поняття:
- •4.1. Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 5 стабілізатори напруги
- •5.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2 Компенсаційні стабілізатори напруги Ключові терміни та поняття:
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Підсилювачі електричних сигналів
- •Структура підсилювачів
- •Одиокаскадиі підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах Ключові терміни та поняття:
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори гармонійних коливань
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів Ключові терміни та поняття:
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори імпульсів
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Генератори лінійно-змшної напруги
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери Шмітта Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Цифрово-аналогові перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд Ключові терміни та поняття:
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •16.2. Формування команд
- •Ключові терміни та поняття:
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс кремнієвих силових транзисторів
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •18.2.1. Приклад розрахунку системи широтно-імпульсного керування
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Список літератури
- •Підручник
16.2. Формування команд
Робота МП автоматично керується машинним циклом. Машинний цикл складається з двох підциклів — вибірки і виконання. Поточна команда вибирається з пристрою постійної пам'яті (ППП) чи пристрою оперативної пам'яті (ПОП) за адресою, вказаною у регістрі адреси, і через шину даних (ШД) заноситься в регістр команд. Перший байт команди, що поступає в регістр команд, містить код операції, згідно з яким в пристрої керування формуються відповідні сигнали, що пересилаються шиною керування (ШК) і забезпечують виконання команди. Команда може бути одно-, дво- чи трибайтовою. Адресу поточного байта команди вказує лічильник команд, який після вибору кожного наступного байта за допомогою операцій інкременту-декременту збільшує вміст лічильника команд на одиницю.
Часова послідовність тактів, необхідна для вибору команди з пам'яті і її виконання, називається циклом команди. Такт — це найменший проміжок часу, необхідний для виконання однієї елементарної дії в МП (зсув регістра, запис в регістр, перенесення з одного регістра в інший тощо). Цикл команди складається з машинних циклів, які тривають протягом часу вибору з пам'яті одного байта команди й містять три — п'ять тактів (рис. 88).
Рис. 88. Структура циклу команди
На початку кожного машинного циклу МП видає на ШД інформацію у восьмирозрядному коді, яка характеризує стан МП. Ця інформація знаходиться на ШД протягом дії сигналу синхронізації, який завжди подається в першому такті будь-якого машинного циклу.
Команда МП — це таке двійкове слово, яке, будучи прочитане МП, змушує його виконувати певні дії. Інші, відмінні від команд, двійкові слова подібних дій в МП не зумовлюють. Довжина команди, як двійкового слова, збігається з довжиною слова даних. Так, довжина слова команди 8-розрядного МП дорівнює 8 біт, а 16-ти розрядного МП — 16 біт. Таке представлення зменшує ймовірність помилки при складанні програми. Будь-яка команда складається з двох частин: коду операції і адреси.
Команда повинна містити інформацію двох видів:
повідомляти МП, що робити (виконувати операції додавання, очищення, пересилання, зсуву тощо);
вказувати адресу, тобто місцезнаходження в пам 'яті оброблюваних даних.
Отже, будь-яка команда мікропроцесора — це багаторозрядне двійкове число, запис якого громіздкий й важко запам'ятовується. За допомогою шістнадцяткової системи числення його можна спростити, проте й ця форма незручна, оскільки не виражає змісту команди. Дану проблему вирішують шляхом застосування мнемонічних позначень — скороченого запису назв команд, тобто використовується спеціальна мова Асемблер. Для порівняння подаємо приклад команди «завантажити до акумулятора МП» у двійковому коді (0011 1010), шістнадцятковому коді (ЗА) та мнемокоді (LDA — Load to accumulator). Кожен МП має свою систему команд, яка визначається його структурою. Але всі МП мають сегмент функціонально однакових команд, а саме, команди пересилання даних, команди арифметичного та логічного оброблення даних, команди безумовних та умовних переходів, команди виклику підпрограм та повернення з них. Під час написання програми мовою Асемблера програміст повинен розписати всі переміщення даних та операції над ними по кроках з врахуванням вільних та зайнятих комірок пам'яті, а також передбачити встановлення необхідних зв'язків із зовнішніми пристроями.
Сам по собі МП не є завершеним пристроєм для виконання певних функцій, але його може бути використано для створення мікропроцесорних систем відповідного призначення. Наприклад, широкого застосування набули мікроконтролери — мікро-ЕОМ для реалізації локальних систем керування технологічними процесами та електронними пристроями.
ПРИКЛАДИ ДО РОЗДІЛУ
Задача 16.1. Побудувати трирозрядний лічильник імпульсів на додавання з використанням Т-тригерів.
Розв'язок: Оскільки Т-тригер змінює свій стан на протилежний після кожного подання вхідного сигналу, на його основі можна побудувати лічильник ииіяхом їх послідовного увімкнення. Для побудови трирозрядного лічшіьника необхідно три Т-тригери.
Рис. до задачі 17.1.
Задача 16.2. Визначити стан виходів трирозрядного лічильника на додавання (див. задачу 17.1), якщо після встановлення нуля на його вхід поступило п 'ять імпульсів.
Розв'язок: Для отриманнярозв 'язку складемо таблицю станів виходів лічильника на підставі того, що стан кожного з виходів лічтьника змінюється після переходу сигналу на його вході з одиниці на нуль:
Номер імпульсу |
Q2 |
Q1 |
Qo |
1 |
0 |
0 |
і |
2 |
0 |
і |
0 |
3 |
0 |
і |
1 |
4 |
і |
0 |
0 |
5 |
і |
0 |
1 |
Отже, на виході лічильника записано в двійковому коді 101, що відповідає числу п'ять (І- 2 +0-2 + 1-2 = 5 ) в десятковій системі числення.
Задача 16.3. Визначити результат операції ADD, що виконується арифметико-логічним пристроєм (АЛП), якщо за двома адресами вказаними в команді знаходять такі чотирибітові дані 0110 та 0011.
Розв'язок: Операція ADD є операцією арифметичного додавання, тому результат операції визначаємо шляхом додавання двох двійкових слів
0110
0011
1001
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Яка структура мікропроцесорної системи?
Від чого залежить швидкодія мікропроцесора?
Яке призначення трактів пересилання адрес і команд?
Порівняйте 4-розрядний та 8-розрядний мікропроцесори.
Які операції виконує АЛП та їх зміст?
Яке призначення регістрів МП?
Для чого потрібен машинний цикл?
Поясніть структуру та зміст команди мікропроцесора.
Які форми запису команд мікропроцесора?
ЗАДАЧІ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ
16.1с. Визначити стан виходів трирозрядного лічильника на додавання (див. задачу 16.1), якщо після встановлення нуля на його вхід поступило чотири імпульси.
(Відповідь: 100).
16.2с. Визначити результат операції ADD, що виконується арифметико-логічним пристроєм, якщо за двома адресами вказаними в команді знаходяться такі чотирибітові дані 1001 та 0101.
(Відповідь: 1110).
16.3с. Визначити результат операції INCREMENT що виконується арифметико-логічним пристроєм, якщо за адресою вказаною в команді знаходиться чотирибітові слово 0101.
(Відповідь: 0110).
16.4с. Арифметико-логічним пристроєм (АЛП) виконується операція DECREMENT. Визначити результат операції, якщо за адресою вказаною в команді знаходить чотирибітове слово 1011.
(Відповідь: 1010).
16.5с. 8-розрядна мікро-ЕОМ має розмір пам 'яті 64К. Визначити скільки байт слів може помістити ця пам 'ять.
(Відповідь: 65536).
16.6с. 16-розрядна мікро-ЕОМ має розмір пам'яті 32К. Визначити скільки інформації в бітах може помістити ця пам 'ять.
(Відповідь: 524288).
16.7с. Визначити розмір пам'яті 4-розрядної мікро-ЕОМ, якщо вона може помістити 65536 біт інформації.
(Відповідь: 16К).
16.8с. Команду МП подано у двійковому коді довжиною три байти: 0011 1010 0000 1000 0000 1000. Встановити, в якому байті записано код операції.
(Відповідь: в першому байті: 0011 1010).
16.9с. Команда мікропроцесора з мнемонічним позначенням JMP (JUMP - перехід) відповідає двійковому коду 11000011. Подайте цю команду у шістнадцятковому коді.
(Відповідь: СЗ).
16.10с. Команду мікропроцесора "завантажити до акумулятора МП зміст комірки пам'яті" подано у двійковому коді 0011 1010 0000 1000 0000 1000. Записати код адреси комірки пам'яті десятковим числом, якщо перший байт зліва це код операції.
(Відповідь: 2056).
РОЗДІЛ 17
СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ
Вивчивши та опрацювавши цей розділ, студенти повинні пояснити підходи до формування систем керування. Знати структурні схеми фазозсуваючих пристроїв із лінійним і косинусним принципом керування, а також цифрових систем керування. Вміти визначати значення кута керування.
План (логіка) викладу матеріалу
Лінійний принцип керування
Косинусний принцип керування
Широтно-імпульсні перетворювачі
Цифрові системи керування
