- •Електроніки:
- •Передмова
- •Розділ 1 елементи напівпровідникової електроніки
- •Ключові терміни та поняття:
- •1.1. Напівпровідникові діоди
- •1.2. Біполярні транзистори
- •Параметри біполярних транзисторів
- •1.3. Польові транзистори
- •1.4. Тиристори
- •1.5. Оптоелектронні елементи
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 2 електронні ключі
- •2.1 Транзисторні електронні ключі
- •2.2 Тиристорні електронні ключі
- •2.3 Імпульсні перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •2.1. Транзисторні електронні ключі
- •2.2. Тиристорні електронні ключі
- •2.3. Імпульсні перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 3 випростувачі змінного струму
- •3.1 Некеровані однофазні випростувачі
- •3.2 Керовані однофазні випростувачі
- •3.3 Трифазні випростувачі Ключові терміни та поняття:
- •3.1. Некеровані однофазні випростувані
- •3.2. Керовані однофазні випростувачі
- •3.3. Трифазні випростувані
- •Основні співвідношення параметрів схем випростувачів (резистивне навантаження)
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 4 згладжувальні фільтри
- •4.1 Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2 Активні згладжу вальні фільтри Ключові терміни та поняття:
- •4.1. Пасивні згладжу вальні фільтри
- •4.2. Активні згладжувальні фільтри
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Розділ 5 стабілізатори напруги
- •5.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2 Компенсаційні стабілізатори напруги Ключові терміни та поняття:
- •5.1. Параметричні стабілізатори напруги
- •5.2. Компенсаційні стабілізатори напруги
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Підсилювачі електричних сигналів
- •Структура підсилювачів
- •Одиокаскадиі підсилювачі
- •Зворотні зв'язки в підсилювачах Ключові терміни та поняття:
- •6.1. Структура підсилювачів
- •6.2. Однокаскадні підсилювачі
- •6.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •7.2. Аналогові схеми на базі оп
- •7.2.1. Масштабні інвертувальні підсилювачі
- •7.2.2. Масштабні неінвертувальні підсилювачі
- •7.2.3. Масштабні суматори
- •7.2.4. Інтегратори
- •7.2.5. Компаратори
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори гармонійних коливань
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Стабілізація частоти коливань автогенераторів Ключові терміни та поняття:
- •8.3. Стабілізація частоти коливань автогенераторів
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •Генератори імпульсів
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •9.1. Мультивібратори
- •9.2. Одновібратори
- •Приклади до розділу
- •Генератори лінійно-змшної напруги
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •11.1. Перетворювачі з безпосереднім зв'язком
- •11.2. Перетворювачі з проміжною ланкою
- •Приклади до розділу
- •Запитання для самоперевірки
- •Логічні операції та елементи
- •Ключові терміни та поняття:
- •Запитання для самоперевірки
- •Задачі на самостійне опрацювання
- •План (логіка) викладу матеріалу
- •Тригери Шмітта Ключові терміни та поняття:
- •13.4. Тригер шмітта
- •Приклади до розділу
- •14.1. Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Аналогово-цифрові перетворювачі
- •Цифрово-аналогові перетворювачі Ключові терміни та поняття:
- •14.2. Цифрово-аналогові перетворювачі
- •Приклади до розділу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Приклади до розділу
- •Структура мікропроцесорів
- •Формування команд Ключові терміни та поняття:
- •16.1. Структура мікропроцесорів
- •16.2. Формування команд
- •Ключові терміни та поняття:
- •17.1. Лінійний принцип керування
- •17.1.1. Широтно-імпульсні перетворювачі
- •17.2. Косинусний принцип керування
- •17.3. Цифрові системи керування
- •Ключові терміни та поняття:
- •18.1.1. Приклад розрахунку стабілізованого джерела постійної напруги
- •18.2. Система широтно-імпульсного керування
- •Формувачі керуючих сигналів для транзисторних ек
- •Фкс кремнієвих силових транзисторів
- •Фкс германієвих силових транзисторів
- •18.2.1. Приклад розрахунку системи широтно-імпульсного керування
- •Основні параметри некерованих вентилів
- •Список літератури
- •Підручник
Фкс кремнієвих силових транзисторів
Схема такого ФКС (рис. 101, а) забезпечує узгодження за трьома параметрами: допустимим вихідним струмом СП на операційних підсилювачах; струмом керування силових кремнієвих транзисторів і коефіцієнтом підсилення транзисторів. Така схема увімкнення транзисторів називається складеним транзистором Дарлінгтона.
Вихідний струм ФКС — це струм керування силового ЕК, тобто Iкер=IБнас, який визначений для стану насичення транзистора ЕК, і за значенням якого розраховується напруга керування
Uкер= IкерRБ + UБЕнас,
де RБ — опір резистора в колі бази силового транзисторного ЕК; UБЕнас — напруга насичення база-емітер транзистора силового ЕК.
Струм колектора формуючого транзистора VT2 визначають за виразом
За значеннями /кнас та UKЕ = Uж вибирають тип формуючого транзистора VT2. Опір струмообмежуючого резистора R розраховують за виразом
Колекторний струм транзистора попереднього підсилення при інженерних розрахунках приймається таким, що дорівнює струму бази VT2 (ІКнасVT1≈IE.VT1=IБ.VT1)- За значенням цього струму та напруги UKE.VTI = Uж вибирається тип транзистора VT1.
Необхідне
значення вихідного струму схеми
порівняння
де
Iвих.допСП
— допустиме значення
вихідного струму операційного підсилювача
чи компаратора,
які
використані для реалізації СП. В
паспортних даних подається значення
Iвих.допСП
чи
Rн.мін
, тоді
Опір струмообмежуючого резистора в колі бази VT\ обчислюють так:
При використанні операційних підсилювачів для СП необхідно захистити перехід база-емітер транзистора VT\ від напруги від'ємної полярності. З цією метою використовують імпульсний діод VD, тип якого вибирають за значенняманодного струму
і
за значення зворотної напруги
Фкс германієвих силових транзисторів
Схема формувача керуючих сигналів германієвих ЕК (рис. 101, б) складається з транзисторів VT\ і VT2 різного типу провідності, чим забезпечується різнонаправлений струм у первинній обмотці вихідного трансформатора ФСК. Внаслідок цього отримаємо відповідні полярності напруги керування Uкep для відкривання та закривання силового ЕК. Транзистори VT1 і VT2 увімкнені за схемою емітерного повторювача із спільним навантаженням — первинною обмоткою трансформатора Т. Розрахункове значення коефіцієнта, трансформації якого визначають за виразом
Струм емітера транзисторів VT1 або VT2 у режимі формування керуючого відкриваючого сигналу ІЕ та струм бази насичення визначають за виразами
За значеннями ІКмакс≈ІЕ і UKЕмакс = 2Uж вибирають типи транзисторів VT1 і VT2, а за значеннями Iа = IБнас і Uзв = Uвих.максСП — типи імпульсних діодів VD1 і VD2.
Після вибору елементів необхідно перевірити достатність вихідного струму вибраного операційного підсилювача для схеми порівняння: Івих.СП≥ІБнас- Якщо ця умова не забезпечується, то на виході СП вмикають додатковий підсилювальний каскад на транзисторі. Опір струмообмежуючого резистора в колі баз транзисторів VT1 і
VT2
визначають
так:
Розрахунок системи широтно-імпульсного керування рекомендується проводити за алгоритмом (рис. 102), де подана послідовність розрахунку, а також виділені основні вхідні та вихідні параметри окремих функціональних елементів.
Рис. 102. Алгоритм розрахунку системи широтно-імпульсного керування
Формувачі керуючих сигналів для тиристорних ЕК
Схема ФСК для силових тиристорних ЕК зображена на рис. 103. Використання цифрових логічних мікросхем необхідне для формування керуючих сигналів основного тиристора VS1 і закриваючого VS2 тиристорного ЕК. Керуючі напруги UKepl і UKep2 короткої тривалості, достатньої для відкривання тиристорів, у часі повинні своїми фронтами збігатися з фронтом і зрізом вихідного сигналу компаратора схеми порівняння. Формування часу тривалості керуючих імпульсів здійснюється цифровим одновібратором (DD1.1, DD1.2), а амплітуда та потужність забезпечується цифровими елементами «НЕ» з відкритими колекторами вхідних транзисторів. Використання таких цифрових елементів необхідне для керування транзисторними ключами VT1 і VT2, що комутують струм у первинних обмотках формуючих трансформаторів ТІ і Т2.
Для розрахунку вихідних каскадів визначають потужність керуючих сигналів
де Uт.кер — відкриваюча напруга керуючого електрода тиристора; Unp.VD — прямий спад напруги на імпульсному діоді, під'єднаному до керуючого електрода. Тип цього діода вибирається за струмом керування тиристорів Іт.кер тиристорному ЕК. Імпульсний струм колектора транзисторів VT1 і VT2 визначається за виразом
За значеннями Ікімп та UКЕмакс > 2Uж вибирають тип транзисторів VT1 і VT2. Опір резисторів R7 і R8, що визначають струм відкривання транзисторів, розраховують за виразом
Опори резисторів R1, R2, R5 і R6 вибирають в межах (1 ÷ 3) кОм. Вказані межі опорів забезпечують подання з шини живлення рівня напруги логічної «1» з одночасним захистом входів і виходів від перевантаження.
Параметри елементів часозадавальних ланок R3—С1 і R4—С2 одно-вібраторів DD1.1, DD1.2 розраховують за необхідним часом увімкнення тиристора. Задаючись рекомендованими значеннями опорів резисторів R3 і R4 в межах (10 ÷ 20) кОм, розраховують ємності конденсаторів С1 і С2 за виразом
Рис. 104. Схема формувача керуючих сигналів для тиристорного електронного ключа
