- •Опорний конспект лекцій
- •Тематичний план курсу модуль I
- •Лекція № 1
- •Тема I: Предмет, методи і завдання дисципліни.
- •1. Предмет і задачі інформатики
- •2. Уявлення про інформаційне суспільство
- •1.1. Еволюція засобів обчислювальної техніки
- •Лекція № 2
- •Тема I: Предмет, методи і завдання дисципліни.
- •1. Історія розвитку обчислювальної техніки
- •1.2. Покоління сучасних комп’ютерів
- •1.2.2. Друге покоління комп’ютерів (1958–1960 роки)
- •2. Загальні відомості про персональний комп’ютер
- •2.1. Склад
- •2.2. Загальні відомості про пристрої, що входять до складу персонального комп’ютера
- •Лекція № 3
- •Тема 2: Теоретичні основи економічної інформатики.
- •Поняття економічної інформації, її особливості.
- •2. Класифікація й кодування економічної інформації
- •2.1. Система класифікації
- •2.2. Система кодування
- •3. Класифікація економічної інформації за різними ознаками
- •Лекція № 4
- •Тема 2: Теоретичні основи економічної інформатики.
- •1. Загальні відомості про системи числення
- •2. Системи кодування інформації в еом.
- •Кодування текстових даних
- •Базова таблиця кодування ascii
- •Кодування Windows 1251
- •Кодування кои-8
- •Кодування iso
- •Універсальна система кодування текстових даних
- •Кодова таблиця 0400 стандарту Unicode
- •Кодування графічних даних
- •Кодування звукової інформації
- •Одиниці виміру даних
- •3. Форми подання чисел в еом.
- •Лекція № 5
- •Тема 2: Теоретичні основи економічної інформатики.
- •1. Поняття інформаційної технології
- •Співставлення основних компонентів технологій
- •2. Класифікація інформаційних технологій
- •Інфор- матика
- •Основні характеристики нової інформаційної технології
- •3. Складові частини інформаційних технологій
- •Лекція № 6
- •Тема III: Системне забезпечення інформаційних процесів.
- •Поняття та призначення програмного забезпечення, класифікація
- •Загальні основи операційних систем
- •Призначення і функції ос
- •Класифікація ос
- •3. Мережні операційні системи
- •Мережні й розподілені ос
- •Функціональні компоненти мережної ос
- •Мережні служби й мережні сервіси
- •Вбудовані мережні служби й мережні оболонки
- •Однорангові й серверні мережні операційні системи
- •Вимоги до ос
- •Лекція № 7
- •Тема III: Системне забезпечення інформаційних процесів.
- •1. Логічна організація файлової системи
- •Мета і завдання файлової системи
- •Типи файлів
- •Ієрархічна структура файлової системи
- •Імена файлів
- •Монтування
- •Атрибути файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація файлової системи
- •Диски, розділи, сектори, кластери
- •Фізична організація й адресація файлу
- •Фізична організація fat
- •Фізична організація s5 і ufs
- •Фізична організація ntfs
- •Захист від збоїв і несанкціонованого доступу
- •Основні поняття безпеки
- •Базові технології безпеки ос
- •Основні засоби захисту, убудовані в ос
- •Ядро безпеки ос
- •Механізм ідентифікації й аутентифікації в ос Windows nt
- •Механізми захисту в ос unix
2. Класифікація й кодування економічної інформації
2.1. Система класифікації
Загальні відомості
Важливим поняттям при роботі з інформацією є класифікація об'єктів.
Класифікація - система розподілу об'єктів (предметів, явищ, процесів, понять) по класах відповідно за певною ознакою.
Під об'єктом розуміється будь-який предмет, процес, явище матеріальної або нематеріальної властивості. Система класифікації дозволяє згрупувати об'єкти і виділити певні класи, які будуть характеризуватися рядом загальних властивостей. Класифікація об'єктів - це процедура угруповання на якісному рівні, направлена на виділення однорідних властивостей. Стосовно інформації як об'єкту класифікації виділені класи називають інформаційними об'єктами.
Приклад 2.6. Всю інформацію про університет можна класифікувати за численними інформаційнимими об'єктами, які будуть характеризуватися загальними властивостями:
інформація про студентів - у вигляді інформаційного об'єкту "Студент";
інформація про викладачів - у вигляді інформаційного об'єкту "Викладач";
інформація про факультети - у вигляді інформаційного об'єкту "Факультет" і т.п.
Властивості інформаційного об'єкту визначаються інформаційними параметрами, званими реквізитами. Реквізити представляються або числовими даними, наприклад вага, вартість, рік, або ознаками, наприклад колір, марка машини, прізвище.
Реквізит - логічно неподільний інформаційний елемент, що описує певну властивість об'єкта, процесу, явища і т.д.
Приклад 2.7. Інформація про кожного студента у відділі кадрів університету систематизована і представлена за допомогою однакових реквізитів:
• прізвище, ім'я, по батькові;
• підлогу;
• рік народження;
• родовища;
• адреса проживання;
• факультет, де проходить навчання студент, і т.д.
Всі перераховані реквізити характеризують властивості інформаційного об'єкту "Студент".
Окрім виявлення загальних властивостей інформаційного об'єкта класифікація потрібна для розробки правил (алгоритмів) і процедур обробки інформації, представленою сукупністю реквізитів.
Приклад 2.8. Алгоритм обробки інформаційних об'єктів бібліотечного фонду дозволяє отримати інформацію про всіх книгах з певної тематики, про авторів, абонентів і т.д.
Алгоритм обробки інформаційних об'єктів фірми дозволяє отримати інформацію про обсяги продажів, про прибуток, замовників, види вироблюваної продукції і т. д.
Алгоритми обробки в тому і іншому випадку переслідують різні цілі, обробляють різну інформацію, реалізуються різними способами.
При будь-якій класифікації бажано дотримуватися наступних вимог:
повнота охоплення об'єктів в розглянутій області;
однозначність реквізитів;
можливість включення нових об'єктів.
У будь-якій країні розроблені і застосовуються державні, галузеві, регіональні класифікатори. Наприклад, класифіковані: галузі промисловості, обладнання, професії, одиниці виміру, статті витрат і т.д.
Класифікатор - систематизоване зведення найменувань і кодів класифікаційних угруповань.
При класифікації широко використовуються поняття класифікаційна ознака і значення класифікаційної ознаки, які дозволяють встановити подібність або відмінність об'єктів. Можливий підхід до класифікації з об'єднанням цих двох понять в одне, назване як ознака класифікації.
Приклад 2.9. В якості ознаки класифікації вибирається вік, який складається з трьох значень: до 20 років, від 20 до 30 років, понад 30 років.
Можна в якості ознак класифікації використовувати: вік до 20 років, вік від 20 до 30 років, вік понад 30 років.
Розроблено три методи класифікації об'єктів: ієрархічний, фасентний, дескрипторний. Ці методи розрізняються різною стратегією застосування класифікаційних ознак. Розглянемо основні ідеї цих методів для створення систем класифікації.
Ієрархічна система класифікації
Ієрархічна система класифікації (рис. 2.3) будується таким чином:
вихідна безліч елементів складає 0-й рівень і ділиться залежно від обраної класифікаційної ознаки на класи (угрупування), які утворюють 1-й рівень;
кожен клас 1-го рівня у відповідності зі своїм, притаманною йому класифікаційною ознакою, ділиться на підкласи, які утворюють 2-й рівень;
кожен клас 2-го рівня аналогічно ділиться на групи, які утворюють 3-й рівень, і т.д.
Рис. 2.3. Ієрархічна система класифікації
Враховуючи достатньо жорстку процедуру побудови структури класифікації, необхідно перед початком роботи визначити її мету, тобто якими властивостями повинні володіти об'єкти, що об’єднуються в класи. Ці властивості приймаються надалі за ознаки класифікації.
Запам'ятайте! В ієрархічній системі класифікації через жорстку структуру особливу увагу слід приділити вибору класифікаційних ознак.
В ієрархічній системі класифікації кожен об'єкт на будь-якому рівні повинен бути віднесений до одного класу, який характеризується конкретним значенням обраної класифікаційної ознаки. Для подальшого угруповання в кожному новому класі необхідно задати свої класифікаційні ознаки і їх значення. Таким чином, вибір класифікаційних ознак залежатиме від семантичного змісту того класу, для якого необхідне угруповання на наступному рівні ієрархії.
Кількість рівнів класифікації, відповідних числу ознак, обраних у якості підстави поділу, характеризує глибину класифікації.
Переваги ієрархічної системи класифікації:
простота побудови;
використання незалежних класифікаційних ознак у різних гілках ієрархічної структури.
Недоліки ієрархічної системи класифікації:
жорстка структура, яка призводить до складності внесення змін, оскільки доводиться перерозподіляти всі класифікаційні угруповання;
неможливість групувати об'єкти за заздалегідь не передбаченим сполученням ознак.
Приклад 2.10. Поставлено завдання - створити ієрархічну систему класифікації для інформаційного об'єкту "Факультет", яка, дозволить класифікувати інформацію про всіх студентів за такими класифікаційними ознаками: факультет, на якому він навчається, віковий склад студентів, підлога студента, для жінок - наявність дітей.
Система класифікації представлена на рис.2.4 і матиме такі рівні:
0-й-рівень. Інформаційний об'єкт "Факультет";
1-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака - назва факультету, що дозволяє виділити декілька класів з різними назвами факультетів, в яких зберігається інформація про всіх студентів.
2-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака - вік, який має три градації: до 20 років, від 20 до 30 років, понад 30 років. За кожному факультету виділяються три вікові підкласи студентів.
3-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака - пол. Кожен підклас 2-го рівня розбивається на дві групи. Таким чином, інформація про студентів кожного факультету в кожному віковому підкласі розділяється на дві групи - чоловіків і 1 жінок. 4-й рівень. Вибирається класифікаційна ознака - наявність дітей у жінок: є, немає.
Створена ієрархічна система класифікації має глибину класифікації, рівну чотирьом.
Рис. 2.4. Приклад ієрархічної системи класифікації для інформаційного об'єкту "Факультет"
Фасетна система класифікації
Фасетна система класифікації на відміну від ієрархічної дозволяє вибирати ознаки класифікації незалежно як один від одного, так і від семантичного змісту класифікуючого об'єкта. Ознаки класифікації називаються фасетами (facet - рамка). кожен фасет (Фi) містить сукупність однорідних значень даної класифікаційної ознаки. Причому значення в фасетах можуть розташовуватися в довільному порядку, хоча краще їх упорядковувати.
Приклад 2.11. Фасетний колір містить значення: червоний, білий, зелений, чорний, жовтий.
Фасетна спеціальність містить назви спеціальностей.
Фасетна освіта містить значення: середня, середня спеціальна, вища.
Схема побудови фасетної системи класифікації у вигляді таблиці відображена на рис. 2.5. Назви стовпців відповідають виділеним класифікаційним ознакам (фасетам), позначеним Ф1, Ф2, ..., Фi, …, Фn - Наприклад, колір, розмір одягу, вага і т.д. Зроблена нумерація рядків таблиці. У кожній клітці таблиці зберігається конкретне значення фасета. Наприклад, фасетний колір, позначений Ф2, містить значення: червоний, білий, зелений, чорний, жовтий.
Рис. 2.5. Фасетна система класифікації
Процедура класифікації полягає в привласненні кожному об'єкту відповідних значень з фасетів. При цьому можуть бути використані не всі фасети. Для кожного об'єкта задається конкретне групування фасетною структурною формулою, в якій відбивається їх порядок проходження:
Кs= (Ф1, Ф2, …, Фі, …, Фn),
де Ф1— і-й фасет;
n — кількість фасетів.
При побудові фасетної системи класифікації необхідно, щоб значення, використовувані в різних фасетах, не повторювалися. Фасетну систему легко можна модифікувати, вносячи зміни в конкретні значення будь-якої фасети.
Переваги фасетної системи класифікації:
можливість створення великої ємності класифікації, тобто використання великої кількості ознак класифікації і їх значень для створення угруповань;
можливість простої модифікації всієї системи класифікації без зміни структури існуючих угруповань.
Недоліком фасетної системи класифікації є складність її побудови, оскільки необхідно враховувати все різноманіття класифікаційних ознак.
Приклад 2.12. Зверніться до змісту прикладу 2.10, де показано побудова ієрархічної системи класифікації. Для зіставлення розробимо фасетну систему класифікації.
Згрупуємо і представимо у вигляді таблиці (мал. 2.6) всі класифікаційні ознаки за фасетам::
фасет назва факультету з п'ятьма назвами факультетів;
фасет вік з трьома віковими групами;
фасет стать з двома градаціями;
фасет діти з двома градаціями.
Структурну формулу будь-якого класу можна представити у вигляді: Ks - (Факультет, Вік, Пол, Діти)
Привласнюючи конкретні значення кожному фасет, отримаємо наступні класи:
К1 = (Радіотехнічний факультет, вік до 20 років, чоловік, є діти);
К2= (Комерційний факультет, вік від 20 до 30 років, чоловік, дітей немає);
К3 = (Математичний факультет, вік до 20 років, жінка, дітей немає) і т.д.
Назва факультету |
Вік |
Стать |
Діти |
Радіотехнічний |
До 20 років |
Ч |
Є |
Машинобудівний |
20 —30 років |
Ж |
Немає |
Комерційний |
Більше30 років |
|
|
Інформаційні системи |
|
'': ■'- ■ |
|
Математичний |
|
|
|
Рис. 2.6. Приклад фасетної системи класифікації для інформаційного об'єкту "Факультет"
Дескрипторна система класифікації
Для організації пошуку інформації, для ведення тезаурусів (словників) ефективно використовується дескрипторна (описова) система класифікації, мова якої наближається до природної мови опису інформаційних об'єктів. Особливо широко вона використовується в бібліотечній системі пошуку.
Суть дескрипторного методу класифікації полягає в наступному:
відбирається сукупність ключових слів або словосполучень, що описують певну предметну область або сукупність однорідних об'єктів. Причому серед ключових слів можуть знаходитися синоніми;
вибрані ключові слова та словосполучення піддаються нормалізації, тобто із сукупності синонімів вибирається один або декілька найбільш вживаних;
створюється словник дескрипторів, тобто словник ключових слів і словосполучень, відібраних в результаті процедури нормалізації.
Приклад 2.13. В якості об'єкта класифікації розглядається успішність студентів. Ключовими словами можуть бути вибрані: оцінка, іспит, залік, викладач, студент, семестр, назва предмету. Тут немає синонімів, і тому зазначені ключові слова можна використовувати як словник дескрипторів. В якості предметної області вибирається учбова діяльність у вищому навчальному закладі. Ключовими словами можуть бути вибрані: студент, учень, учень, викладач, вчитель, педагог, лектор, асистент, доцент, професор, колега, факультет, підрозділ університету, аудиторія, кімната, лекція, практичне заняття, заняття і т.д. Серед зазначених ключових слів зустрічаються синоніми, наприклад: студент, учень, учень; викладач, вчитель, педагог; факультет, підрозділ університету і т.д. Після нормалізації словник дескрипторів складатиметься з наступних слів: студент, викладач, лектор, асистент, доцент, професор, факультет, аудиторія, лекція, практичне заняття і т.д.
Між дескрипторами встановлюються зв'язки, які дозволяють розширити область пошуку інформації. Зв'язки можуть бути трьох видів:
синонімічні, що вказують деяку сукупність ключових слів як синоніми;
родо-видові, що відображають включення деякого класу об'єктів в більш представницький клас;
асоціативні, що з'єднують дескриптори, що мають загальні властивості.
Приклад 2.14. Синонімічний зв'язок: студент - учень - учень. Родо-видова зв'язок: університет - факультет - кафедра. Асоціативний зв'язок: студент - іспит - професор - аудиторія.
