9. Мутагенез in vitro та білкова інженерія

Теоретичне та практичне значення мутагенезу in vitro та білкової інженерії.

Мутагенізація рекомбінантних ДНК in vitro для отримання випадкових мутацій в клонованих генах. Генерація мутацій в рестрикційних сайтах. Використання лінкерів для отримання мутацій в певних сайтах. Конструювання мутантів з делеціями в певних позиціях геному. Отримання випадкових замін нуклеотидів за допомогою обробки ДНК бісульфітом натрію.

Використання олігонуклеотидів для спрямованого мутагенезу. Одержання множинних мутацій в обмежених ділянках ДНК за допомогою "вироджених" олігонуклеотидів. Конструювання синтетичних мутантних генів за допомогою двох пар олігонуклеотидів. Внесення точкових мутацій за допомогою ПЛР.

Генно-інженерне конструювання та розщеплення білків. Процедури білкової інженерії. Введення дисульфідних зв'язків, зменшення числа вільних сульфгідрильних залишків, заміни залишків амінокислот. Підходи до збільшення активності ферментів та зміни їх специфічності.

Пострансляційне згортання, модифікація та компартменталізація генно-інженерних білків. Секреція генно-інженерних білків та їх деградація. Підходи до мінімізації протеолізу генно-інженерних білків.

10. Генетична інженерія промислових мікроорганізмів

Основні напрямки, теоретичне та практичне значення генетичної інженерії промислових мікроорганізмів. Маркерні гени та вектори для бацил, псевдомонад, актиноміцетів, метилотрофних, молочнокислих та бульбочкових бактерій, клостридій та коринебактерій. Стратегія клонування ДНК в клітинах цих бактерій, особливості введення в їх клітини екзогенної ДНК та експресії рекомбінантних ДНК.

Створення "гібридних" метаболітичних шляхів для продукції вторинних метаболітів та катаболізму ксенобіотиків. Створення генно-інженерних штамів бактерій - продуцентів амінокислот, гормонів, інтерферонів та інших біологічно-активних сполук.

Основні класи дріжджових векторів: інтегративні та реплікативні плазмідні вектори, штучні хромосоми. Методи перенесення екзогенної ДНК в клітини дріжджів. Особливості експресії в клітинах дріжджів клонованих генів. Сегрегація рекомбінантних плазмід в культурі дріжджів. Клонування генів дріжджів за допомогою комплементації. Основні напрямки створення генно-інженерних промислових штамів дріжджів та міцеліальних грибів.

Злиття протопластів як метод конструювання і вивчення штамів мікроорганізмів.

11. Генетична інженерія рослин

Поняття про генетичну інженерію рослин. Соматичний ембріогенез. Ембріональні стовбурові клітини рослин. Культура калусу та суспензійні культури клітин. Фітогормони, що використовуються для регенерації рослин. Отримання та використання культур клітин вищих рослин. Виділення, злиття та регенерація протопластів рослин.

Маркери для генетичної інженерії рослин. Селекція, вивчення та використання соматичних гібридів рослин. Трансформація цілих росдин (in planta). Трансгенні хлоропласти. Переваги використання хлоропластів для експресії трансгенів. Одержання транспластомних одноклітинних водоростей.

Методи, що використовуються для трансформації різних об’ктов рослинного походження. Системи контролю експресії рекомбінантних генів рослин.

Генна інженерія рослин, її витоки. Агробактеріальна інфекція. Ti-плазміди агробактерій та перенесення Т-ДНК в клітини рослин. Структура сигнальних молекул пошкодженої рослини, які активують перенесення T-ДНК.

Вектори рослин на основі Ti-плазмід Agrobacterium tumefaciens та Ri - плазмід A.rhizogenes. Бінарні та коінтегральні векторні системи на основі Ті - плазмід.

Векторні молекули на основі хлоропластної та мітохондріальної ДНК, геномів вірусів та віроїдів, мобільних генетичних елементів рослин.

Методи перенесення екзогенної ДНК у клітини рослин.

Експресія генів, клонованих у клітинах рослин. Використання антисенс -РНК для контролю експресії генів рослин.

Принципова схема отримання трансгенних рослин. Етапи одержання трансгенних рослин за допомогою агробактерій.

Основні напрямки використання трансгенних рослин. Створення трансгенних рослин, стійких до ураження комахами, до гербіцидів, толерантних до стресів та старіння. Генно-інженерні маніпуляції, спрямовані на зміни пігментації квітів, збільшення рівня синтезу та модифікацію рослинних метаболітів.

Переваги і труднощі використання рослин як обєкта генно-інженерних досліджень.

Теоретичне та практичне значення генетичної інженерії рослин, її досягнення та перспективи розвитку.