Тема 9. Ренесанс і Реформація у європейській культурі.

Поняття Ренесансу. Характерні риси Південного та Північного європейського Відродження. Ренесанс як тип культури. Відкриття античності. Людина як міра всіх речей. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Ренесансні типи митців: геній і юрба.

Антропоцентризм та автономізація мистецтва, формування ренесансного класицизму як першого з різновидів класицистського стилю. Дж. Вазарі: проблема періодизації та особливостей розвитку мистецтва доби Відродження. Знакові постаті італійського Ренесансу: Тіціан, Мікеланджело, Рафаель. Феномен Леонардо да Вінчі. Етичні ідеї італійських гуманістів: Лоренцо Валла, Піко дела Мірандола, Н. Макіавеллі.

Ренесансний гуманізм на українських землях. Українці в освітніх центрах Західної та Центральної Європи (Ю. Дрогобич, Павло Русин та ін.). Характерні риси Відродження в Україні.

Реформація (M. Лютер, Ж. Кальвін), Контрреформація та становлення культури Нового часу. Духовне значення європейської Реформації. Протестантизм як сепаратний шлях спасіння. Професійна і трудова діяльність як мирська аскеза. «Протестантська етика і дух капіталізму (М. Вебер). Наукова революція (М. Копернік, І. Кеплер, Г. Галілей). Бароко та класицизм.

Основні поняття : ренесансний тип культури, індивідуалізм, титанізм, гуманізм, ренесансний класицизм, бароко, живопис, світська культура, доба Відродження, Реформація, Контрреформація, Новий час, протестантизм, протестантська етика.

Тема 10. Модерн і Постмодерн в культурі.

Поняття «модерн», «постмодерн», «модернізм», «постмодернізм». Ньютоно-картезіанська, індустріальна та фінансова революції – підґрунтя світської просвітницької культури. Апологія розуму як основа просвітницької моделі культуротворення. Просвітництво як характеристика модерної культури (культурологічні ідеї французького та німецького просвітництва).

Формування професійної інтелігенції як ознака Просвітництва. Меркантилізм і романтизм як чинники розвитку культури модерну. Значення доби Просвітництва у формуванні проблематики “іншого” (“L’AUTRE”) у гуманітарній науці. “Проект модерну в європейській культурі та його перспективи” (Ю. Габермас).

Модернізм як одна з інтенцій (світовідчуття, світобачення) та свідома стратегія створення нових культурних світів (аватари модернізму: Ніцше, Джойс, Кафка, Пруст). Мистецтво 20-х рр. ХХ ст.: модернізм між авангардом і неокласицизмом. Модернізм як естетизм (символізм, експресіонізм, акмеїзм).

Теоретичні моделі постсучасності: постіндустріальне, інформаційне суспільство та культура постмодернізму. Філософсько-естетична основа постмодернізму (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріда, Ж. Ф. Ліотар, Р. Рорті ,Ж. Бодрійар, Ю. Крістєва, У. Єко). Постмодернізм як нова парадигма соціокультурної трансформації і його характеристика. Постмодерне розуміння культури (поставангард). Ліберальна іронія як постмодерна культурна позиція (Р. Рорті). Відродження аристократичного відношення до життя (Ж. Батай) та релігійно-духовні виміри постмодерну (П. Козловський).

Співвідношення модерну та постмодерну. Елітарна та масова культура в ситуації постмодерну. Проблема мультикультуралізму. Глобальні комп’ютерні технології і створення планетарної іконосфери, індустрії інформації і розваг. Кіберпростір і «віртуальне» мистецтво.

Основні поняття: Просвітництво, модерн, постмодерн, інформаційне суспільство, модернізм, постмодернізм, авангард, поставангард, неокласицизм, експресіонізм, акмеїзм, символізм, елітарна культура, масова культура, віртуальне мистецтво, мультикультуралізм, постсучасність.