Лекція 2. Причини та умови злочинності

1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація

2. Причини злочинності як соціального явища

3. Умови, що сприяють існуванню злочинності

1. Поняття причин і умов злочинності та їх класифікація

Проблема причин злочинності є однією з центральних у кримінології. Вона існує протягом тисячоліть, тобто значно раніше виникнення самої науки кримінології.

Коли розглядається поняття причин злочинності через спектр філософського вчення про причинність, то поряд із поняттям причини, яка викликає певний наслідок, неодмінно стоїть поняття умови, яка сама цього наслідку не викликає, але сприяє причині «виконати свою справу». Терміни «причина» і «умова» застосовуються і законодавцем (ст. 23 КПК України та інші).

Отже ці поняття використовуються кримінологією, хоча поруч з ними можна зустріти й таке поняття: як “детермінанти”, яке охоплює обидва вказані терміни. В цьому немає нічого дивного. Адже причини і умови є складовими елементами процесу детермінації, який крім них включає ще наслідок ². Більш того, відштовхуючись від філософської суті цих понять, треба зауважити, що в кримінології між ними важко провести чітке розмежування. Так, відсутність потрібного досвіду і досвідчених фахівців, які б змогли організувати на високому рівні процес роздержавлення майна в країні, були умовами злочинних проявів у ході приватизації. Але вони стали одночасно і причинами цих проявів, штовхнувши певних осіб на злочини в цій сфері.

Отже, причини — це ті процеси і явища, які породжують злочинність, як свій безпосередній наслідок. Що ж до умов, то вони безпосередньо не породжують злочинність, але «відкривають шлях» для дії причин, полегшують настання суспільно небезпечних наслідків. Умовами виступають всілякі недоліки в управлінській та організаційній сфері діяльності різних галузей господарства і державного апарату.

Причини і умови злочинності криються у всій сукупності негативних явищ у соціумі, і саме вони обумовлюють існування злочинності як свого наслідку.

За Н.Ф.Кузнєцовою, причиною, яка найближче стоїть до злочинного акту, є антисоціальна мотивація поведінки ³. Виникає запитання: звідки ж вона береться у деяких членів суспільства? Якщо рухатися по ланцюжку причинності в зворотному напрямі від цієї «кінцевої» причини, то ми потрапляємо до маси факторів, які генерують цю криміногенну мотивацію. Тобто, вони виступають попередньою ланкою у причинному зв’язку і відображають ті об’єктивні протиріччя, які існують у конкретному суспільстві.

В тріаді злочин – вид злочинності – злочинність нема механічного повтору їх детермінантів. Адже злочинність як соціальне явище не тотожне окремому її прояву за всіма ознаками. Вона інтегрує в собі все, що властиве окремим діянням, виводячи на вищий рівень загальні характеристики усієї сукупності.

Якщо детермінантами злочинності є соціальні, економічні й психологічні фактори, то виникає запитання: яке ж місце в них належить біологічним чинникам? Не більше, як своєрідній умові, що може ускладнювати чи гальмувати соціалізацію особи, яка потребує в таких випадках корекції і «лікування». Без такої корекції можливий негативний вплив генетичних та психічних аномалій на поведінку особи в бік її антисуспільної орієнтації, як правило, агресивного характеру.

Прикладом соціальної обумовленості злочинності є її різке зростання в Україні в першу половину 90-х років в силу кризових явищ, що спостерігалися в нашому суспільстві (1990 р. – 370 тис. злочинів, 1995 р. – 640 тис.). Біологічними чинниками пояснити таке її різке зростання аж ніяк не можна.

Питанню про соціальні і біологічні фактори злочинності була присвячена конференція Американської асоціації наукового прогресу (Бостон, 1993). Висновок її учасників: «Теза – злочинцями народжуються, а не стають» – насмішка над наукою. Всі доповідачі явно віддавали перевагу соціальним чинникам над біологічними факторами злочинності. Расових передумов злочинності також немає – вважає більшість, учених.

Причини і умови злочинності залежно від їх рівня дії можуть бути класифіковані на: 1) причини і умови злочинності в цілому; 2) причини і умови окремих видів злочинності; 3) причини і умови конкретних злочинів.

За змістом детермінанти злочинності можуть бути поділені на: економічні, соціальні, політичні, духовні, ідеологічні, організаційно-управлінські тощо.