Розділ I. Адаптивне фізичне виховання та оздоровлення

Використання потенційних можливостей адаптивного фізичного виховання дозволяє вирішити основну мету фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, яка полягає у створенні передумов для ефективного розвитку різних видів дитячої діяльності (безпосередньо-емоційного спілкування, предметно-практичної, ігрової, продуктивної тощо) з метою їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільство.

В основу змісту розділу покладена універсальна модель адаптивного фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, реалізація якої передбачає наступну послідовність:

1. Діагностика особливостей фізичного розвитку дітей та визначення характеру рухових порушень.

2. Розробка перспективних корекційних програм на основі отриманих у процесі діагностики результатів (для однієї дитини або групи дітей з подібними порушеннями).

3. Організація корекційного фізичного виховання: вибір форм та варіантів фізичного виховання, підбір адекватних фізичних вправ в кожному з основних рухових режимів, методів рухової реабілітації, а також обладнання залів, групових кімнат та майданчиків необхідним фізкультурним інвентарем.

4. Поєднання занять з фізичного виховання з іншими лікувально-відновлюючими заходами (масаж, ортопедичні техніки, фізіотерапія, гідрокінезотерапія, медикаментозне лікування) (Додаток 1).

Завдання навчання і виховання: (за блоками)

1. Загальнооздоровчі завдання:

• підвищувати стійкість і опірність організму дитини до несприятливих факторів зовнішнього середовища;

• розширювати біологічні можливості організму дитини (центральної нервової системи, серцево-судинної, дихальної та інших систем);

• формувати культурно-гігієнічні навички;

• навчати дітей основам здорового способу життя;

• ознайомити з основними навичками безпеки життєдіяльності;

• здійснювати профілактику травмування дітей під час занять фізичною культурою або самостійною рухово-ігровою діяльностю.

Вирішення зазначеного блоку завдань здійснюється інструктором з фізичної культури, вихователями, а також медичними працівниками дошкільного закладу.

2. Рухові лікувально-відновлювальні завдання:

• нормалізація тонусу м’язів та збалансування стану м’язів-антагоністів;

• загальна релаксація організму та часткова релаксація окремих спастичних м’язових груп;

• подолання слабкості (гіпотонії, гіпотрофії) окремих м’язових груп та загальної м’язової гіпотонії;

• покращення рухливості в суглобах (профілактика виникнення контрактур та їх розробка);

• покращення м’язово-суглобового відчуття (кінестезії) і тактильних (шкірних) відчуттів;

• усунення гіперкінезів (мимовільних архаїчних рухів);

• формування компенсаторної гіпертрофії окремих м’язових груп (посилення розвитку тих м’язів, котрі мусять взяти на себе функції відсутньої, паралізованої або ослабленої кінцівки);

• подолання недостатності в діяльності серцево-судинної та дихальної систем;

• формування антигравітаційних (спрямованих проти сили тяжіння) та вестибулярних (повороти, нахили, крутіння, перевертання голови) реакцій;

• формування повноцінних опірних реакцій верхніх кінцівок, тазу та нижніх кінцівок;

• розвиток статичної та динамічної рівноваги дитини;

• формування відчуття «схеми свого тіла» (тулуба та кінцівок як єдиної скелетної системи), а також орієнтування в оточуючому міні-просторі;

• формування функцій кисті руки (захоплення, опорної, маніпулятивної тощо).

Завдання блоку вирішуються під час занять з ЛФК, кінезотерапії, масажних процедур, фізіотерапії, механотерапії, гідрокінезотерапії (лікувального плавання), а також (частково) на заняттях з адаптивного фізичного виховання.