- •1.Місце “Міжнародної економіки” в економічній науці: причини виокремлення “Міжнародної економіки” у самостійну дисципліну; рівні відкритості економіки; показники відкритості економіки.
- •3.Меркантилізм: сутність; значення; обмеженість.
- •4.Теорія абсолютних переваг: сутність; позитивні риси та обмеженість.
- •5.Теорія співвідношення чинників виробництва: сутність; значення; сучасне тестування.
- •6.Теорія порівняльних переваг : сутність, значення та обмеженість.
- •7.Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія економії на масштабах виробництва; теорія представницького попиту; теорія життєвого циклу продукції.
- •8.Структура міжнародної торгівлі: сутність географічної структури, сутність товарної структури.
- •10.Зустрічні потоки товарів та послуг, що створюють міжнародну торгівлю: експорт; імпорт; торговельне сальдо; торговельний обіг; умови торгівлі.
- •11.Специфічні риси міжнародної торгівлі: перерахувати специфічні риси міжнародної торгівлі та розкрити їх сутність .
- •12.Основні типи торгової політики: мета зовнішньоторговельної політики, сутність політики свобідної торгівлі, сутність протекціонізму та його форми .
- •13.Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: митний тариф, мита та їх функції, види мит: за способом стягнення; за об’єктом обкладання, за характером, за походженням.
- •2.За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •14.Приховані методи торговельних обмежень: призначення, технічні бар’єри, внутрішні податки та збори, державні закупівлі, вимоги до місцевих компонентів.
- •15.Кількісні обмеження як нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: Квотування; Ліцензування; «Добровільне обмеження експорту».
- •16.Фінансові методи торгових обмежень: сутність демпінгу та його види, сутність субсидій, визначення експортних субсидій та форми їх надання.
- •17.Світовий ринок послуг: сутність послуг та способи надання послуг у міжнародній торгівлі, структура світового ринку послуг.
- •20 Міжнародні портфельні інвестиції: сутність, мотивація здійснення міжнародних портфельних інвестицій, структура міжнародного інвестиційного портфеля.
- •21 Прямі іноземні інвестиції: сутність; основні чинники прямого іноземного інвестування; технологічний трансферт.
- •22 Наслідки прямих іноземних інвестицій: вплив піі на: добробут окремих груп населення; приймаючі країни; країни-інвестори.
- •23 Міжнародний рух позичкового капіталу: визначення міжнародного кредитування та запозичення, значення та ефективність міжнародного кредиту, причини виникнення міжнародної заборгованості.
- •24 Зовнішній борг країни: визначення зовнішнього боргу, структура довгострокових зобов’язань країни, реструктуризація боргу.
- •26 Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів: Сучасні центри притягання робочої сили; наслідки для країн, що приймають робочу силу; наслідки для країн-експортерів робочої сили.
- •28 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами: сутність інжинірингу, чинники розвитку цієї торгівлі, особливості ринку інжинірингових послуг .
- •29 Міжнародна торгівля ліцензіями: визначення ліцензії; сучасний стан та чинники зростання торгівлі ліцензіями; об’єкти ліцензій
- •31 Міжнародна економічна інтеграція: визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція». Чинники міжнародної економічної інтеграції. Сутність рівнів міжнародної економічної інтеграції.
- •34 Північноамериканська угода про вільну торгівлю (нафта): передумови та мета створення, стан та особливості сучасного розвитку.
- •35 Латиноамериканські інтеграційні процеси: специфіка діяльності Андської групи, каріком, меркосур.
- •36 Економічна інтеграція в Азії: особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, особливості діяльності Асоціації Південно-Східної Азії
- •37. Валюта та її види: визначення поняття «валюта», національна валюта, іноземна валюта, міжнародна (регіональна) валюта, резервна валюта.
- •38. Валютний курс: сутність “обмінного валютного курсу”; котирування та методи котирування, базова валюта та валюта котирування.
- •39. Фіксовані валютні курси: визначення, способи фіксації , переваги та недоліки.
- •40. Плаваючі та компромісні валютні курси: сутність, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів , визначення та види компромісних валютних курсів.
- •41. Крос-курс та тристоронній арбітраж: сутність крос-курсу; сутність тристороннього арбітражу.
- •43. Чинники, що впливають на валютний курс: довгострокові чинники у сфері національного виробництва та у сфері обігу.
- •44. Міжнародні розрахунки: Визначення поняття «міжнародні розрахунки», специфіка здійснення міжнародних розрахунків, чинники, що впливають на міжнародні розрахунки
- •45. Форми міжнародних розрахунків: сутність інкассо, сутність акредитива, особливості міжнародних розрахунків.
- •46. Платіжний баланс: сутність та функції, обмінні та односторонні зовнішньоекономічні операції.
- •47. Чинники, що впливають на стан платіжного балансу: темп інфляції; реальний рівень зростання ввп; рівні відсоткових ставок; валютний курс “спот”.
- •48. Принципи складання платіжного балансу: визначення платіжного балансу, принципи: резидентства, подвійного запису, єдиної оцінки, одночасної реєстрації зовнішньоекономічної операції.
- •49. Структура платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій.
- •50. Балансування статей платіжного балансу: визначення понять «активний» та «пасивний» платіжний баланс, балансування балансу по поточним операціям, балансування загального балансу
- •52. Система золотого стандарту: сутність; основні принципи; недоліки.
- •53. Система золотовалютного стандарту: сутність, характерні риси, недоліки.
- •54. Бреттон-Вудська валютна система: сутність; основні принципи; недоліки.
- •55. Ямайська валютна система: характерні риси Ямайської валютної системи, реально діючий режим валютного курсу за цією системою.
- •Міжнародні фінансові потоки: визначення, канали руху, чинники, що впливають на їх обсяг та напрями.
- •57.Світовий фінансовий ринок: визначення, структура та характерні риси світового фінансового ринку.
- •58.Світова фінансова система: визначення, основні компоненти, учасники.
- •59.Фінансова глобалізація: сутність, основні рушійні сили: фінансова інтеграція, система міжнародних фінансових інститутів, фінансові інновації .
- •60. Світові фінансові центри: Умови, що необхідні для виникнення світового фінансового центру. Характерні особливості Лондону, Нью-Йорку, Токіо як головних фінансових центрів світу.
- •61. Офшорні центри в системі світових фінансових центрів: Поняття «офшорний центр». Характерні риси офшорного центру. Основні типи офшорних центрів.
- •62. Міжнародний валютний ринок: визначення валютного ринку, характерні риси валютного ринку функції валютного ринку, учасники, основний товар.
- •63. Структура міжнародного валютного ринку залежно від рівня організації: характерні риси біржового та позабіржового валютного ринку.
- •Валютний спотовий ринок: сутність спотового ринку; обмінний курс “спот ”; “спред”.
- •65.Форвардний ринок: сутність форвардного ринку; форвардний курс; мета форвардних операцій.
- •66.Валютні опціони: сутність, характерні риси, опціони колл і опціони пут.
- •67.Валютні ф’ючерси: сутність, відмінність від форвардних контрактів.
- •68.Ринок євровалют: визначення, специфіка ринку, головна привабливість.
- •69.Міжнародний кредитний ринок: сутність міжнародного кредитного ринку, суб’єкти міжнародного кредитного ринку, види міжнародних кредитних операцій банків.
- •70.Форми міжнародного кредитування: за предметом зовнішньоекономічної угоди, за термінами, за типом кредитора, за валютою займу.
- •71.Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту: вартість кредиту, термін кредиту, валюта кредиту та валюта платежу, вид забезпечення, чинники ,що впливають на ці умови.
- •72.Ринок єврокредитів: сутність, види єврокредитів, головні ознаки єврокредитів.
- •73. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються: мета модр та форми надання, суб’єкти модр, проектна та позапроектна допомога.
- •75. Міжнародний ринок акцій: структура мра залежно від рівня економічного розвитку країн, сутність іноземних акцій та євроакцій, сучасний стан мра.
- •76. Міжнародний ринок депозитарних розписок : визначення др, переваги випуску др, види др.
- •77. Міжнародний ринок облігацій: характеристика іноземних облігацій, характеристика єврооблігацій , сучасний стан мро.
- •78. Міжнародний ринок фінансових деривативів: сутність фінансових деривативів, типи базових активів, до яких прив’язані деривативи, основні типи контрактів, стан міжнародного ринку деривативів.
- •79. Регулювання міжнародної торгівлі сот: головна мета; завдання; головні принципи міжнародної торговельної системи.
- •80. Регулювання міжнародної торгівлі товарами у гатт сот: мета гатт та правила регулювання торгівлі товарами.
- •81. Регулювання міжнародної торгівлі: юнктад: мета; завдання; напрями діяльності.
- •82. Регулювання міжнародної торгівлі: Міжнародний торговельний центр: мета; завдання; напрями технічної допомоги в розвитку експорту
- •83. Регулювання міжнародної торгівлі: юнсітрал: мета; завдання; напрями розробки законодавства
- •84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.
- •85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.
- •86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.
- •87. Міжнародна організація праці: головна мета; функції.
- •88. Регулювання міжнародної макроекономіки: мвф: основні цілі; групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів, кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога, емісія сдр.
- •89. Регулювання міжнародної макроекономіки: Банк Міжнародних Розрахунків: основні цілі; кредитна політика; діяльність зі врегулювання зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.
- •90. Регулювання зовнішньої заборгованості країн: діяльність Паризького та Лондонського клубів
60. Світові фінансові центри: Умови, що необхідні для виникнення світового фінансового центру. Характерні особливості Лондону, Нью-Йорку, Токіо як головних фінансових центрів світу.
В операціях світового фінансового ринку беруть участь національні валютні, кредитні й фондові ринки, які тісно переплітаються з аналогічними світовими ринками. При цьому на основі величезних національних ринків, що виконують міжнародні операції, склалися світові фінансові центри: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Люксембург, Франкфурт-на-Майні, Сінгапур, Гонконг, Багамські острови, Панама, Бахрейн та ін. У цих центрах зосереджені міжнародні банки, банківські консорціуми, фондові біржі, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні операції, а також операції з цінними паперами й золотом.
Світові фінансові центри виникають у тих країнах, де:
§ стале валютно-економічне становище; § існує розвинута кредитна система і добре організована біржа; § помірне оподаткування; § пільгове валютне законодавство, яке дозволяє доступ іноземних позичальників і цінних паперів до біржового котирування; § зручне географічне становище: § відносна стабільність політичного режиму; § наявна стандартизація і високий ступінь інформаційних технологій безпаперових операцій на базі використання найновіших ЕОМ.
Особливістю Нью-Йорка як фінансового центру є те, що він є тільки іноземним ринком капіталу і основним першоджерелом євродоларів. Головне місце серед складових цього фінансового центру має ринок банківських кредитів. Міжнародна діяльність великих американських банків пов'язана не тільки з кредитними операціями, а й із інвестиційними. Вони пропонують своїм клієнтам різноманітні операції з цінними паперами, розміщують цінні папери на первинному ринку, діють як брокери на вторинному ринку.
Ефективність нью-йоркського ринку капіталу досягається за рахунок випуску нових облігацій внутрішніми фінансовими інститутами за нижчою ціною порівняно з іншими іноземними ринками.
Валютний ринок розвинутий слабко, але за такими показниками, як "обсяг обороту", "кількість валют, що обертаються", він вважається найбільшим у світі центром з торгівлі валютою.
Важливе місце посідає ринок цінних паперів, який пов'язує американські фінансові ринки з міжнародними фінансовими ринками. Ринок цінних паперів Нью-Йорка, як і загальний фондовий ринок США, привабливий для інвесторів усього світу відсутністю оподаткування для нерезидентів США. Найбільш суттєвою характеристикою фондового ринку є налагоджуваний механізм регулюючого законодавства. Він найефективніший та найжорсткіший у світі. Інвестиційні компанії, фонди постійно контролюються з боку організацій, які видають ліцензії. Ринок золота значної ролі не відіграє.
Лондон - це фінансовий центр Європи. Він є найбільшим у світі національним фінансовим центром з однаково добре розвиненими ринками короткострокових кредитів і довготермінових позик, потужною біржею, високо поставленим страхуванням і фрахтовою справою та ін.
Основою його фінансової могутності Лондона є не національний, а міжнародний валютний ринок і ринок позичкових капіталів. Однією з особливостей вважається здатність банків, бірж, вексельних маклерів швидко реагувати на будь-яку нову ситуацію і фінансові інновації. Лондон як світовий фінансовий центр виділяють чотири ринки: золота, валют, коротко- і середньострокового кредитування, страхування.
Перетворенню Лондона у провідний світовий валютний ринок сприяла максимальна свобода валютних операцій. Обмеження такої свободи в інших світових фінансових центрах не дало змоги валютним ринкам розвинутися до конкурентного рівня.
У Лондоні розташована велика кількість іноземних банків, а англійські банки мають широку мережу своїх закордонних філій. Завдяки концентрації великих банків світу у Лондоні цей фінансовий центр став головним з кредитних операцій, де позичальники можуть отримувати будь-які суми. Орієнтація лондонського міжнародного кредитного ринку на потреби Великої Британії зумовлює його спеціалізацію в галузі переважно коротко- і середньострокового кредитування. У сфері міжнародної торгівлі цінними паперами Лондон успішно конкурує з іншими ринками. Цьому сприяло перетворення в 1986 р. Лондонської фондової біржі в Міжнародну фондову біржу, оснащену цілком комп'ютеризованою електронною системою біржових котирувань. Фондова біржа Лондона в міжнародній сфері відіграє роль котирувального центру.
Лондонська фондова біржа найінтернаціональніша фондова біржа в світі щодо кількості торгуючих на неї іноземних компаній: більше 445 міжнародних компаній із 63 країн мають лістинг у Лондоні. Біржа включає декілька ринків: ринок урядових цінних паперів, ринок акцій та облігацій місцевих фірм і компаній, ринок іноземних паперів, ринок південноафриканських золотопромислових компаній та ін
Токіо стає міжнародним фінансовим центром після 1970 р. Укріпленню його позицій сприяло:
■ зростання випуску державних облігацій, що зумовило розвиток їхнього вторинного ринку; ■ випуск іноземними позичальниками в Токіо облігацій у єнах, а пізніше - в іноземній валюті; ■ лібералізація ринків єни та капіталу, що дало можливість іноземним банкам та компаніям з торгівлі цінними паперами активно працювати на ринку цінних паперів; ■ збільшення іноземних капіталовкладень у японські облігації та акції; ■ зростання відкритості грошового ринку. Найбільша активність іноземних учасників спостерігається на ринку онкольних позичок (це короткостроковий комерційний кредит, який сплачує позичальник за першою вимогою кредитора), депозитних сертифікатів та короткострокових комерційних векселів.
Токіо є великим міжнародним валютним ринком завдяки великому щоденному обороту іноземної валюти, особливо в угодах єна/долар.
Токійська фондова біржа - одна з найбільших бірж світу, але як торговий майданчик поступово втрачає популярність. Загальна кількість зареєстрованих на ній компаній не змінюється вже десятиліття. Іноземні інвестори вважають, що правила лістингу на біржі занадто жорсткі і дотримання правил публікації обходяться дорого. Взагалі біржа виконує функції котирування цінних паперів.
На Токійському фінансовому центрі оперують уповноважені японські банки (валютні банки) та іноземні банки, які займаються кредитуванням промисловості та торгівлі в єнах та іноземній валюті, наданням кредитів закордонним японським підприємствам через свої материнські банки, обліком експортних векселів тощо.
Фінансові центри працюють цілодобово, керуючи рухом міжнародних фінансових потоків. Ефективність міжнародних валютно-кредитних і розрахункових операцій забезпечує Світова міжбанківська фінансова телекомунікаційна мережа, яка не визнає національних кордонів (СВІФТ). Основне її завдання полягає в передаванні будь-якої банківської й фінансової інформації на базі засобів обчислювальної техніки. Звичайні повідомлення передаються протягом 10 хвилин, термінові - 1 хвилини.
