- •1.Місце “Міжнародної економіки” в економічній науці: причини виокремлення “Міжнародної економіки” у самостійну дисципліну; рівні відкритості економіки; показники відкритості економіки.
- •3.Меркантилізм: сутність; значення; обмеженість.
- •4.Теорія абсолютних переваг: сутність; позитивні риси та обмеженість.
- •5.Теорія співвідношення чинників виробництва: сутність; значення; сучасне тестування.
- •6.Теорія порівняльних переваг : сутність, значення та обмеженість.
- •7.Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія економії на масштабах виробництва; теорія представницького попиту; теорія життєвого циклу продукції.
- •8.Структура міжнародної торгівлі: сутність географічної структури, сутність товарної структури.
- •10.Зустрічні потоки товарів та послуг, що створюють міжнародну торгівлю: експорт; імпорт; торговельне сальдо; торговельний обіг; умови торгівлі.
- •11.Специфічні риси міжнародної торгівлі: перерахувати специфічні риси міжнародної торгівлі та розкрити їх сутність .
- •12.Основні типи торгової політики: мета зовнішньоторговельної політики, сутність політики свобідної торгівлі, сутність протекціонізму та його форми .
- •13.Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: митний тариф, мита та їх функції, види мит: за способом стягнення; за об’єктом обкладання, за характером, за походженням.
- •2.За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •14.Приховані методи торговельних обмежень: призначення, технічні бар’єри, внутрішні податки та збори, державні закупівлі, вимоги до місцевих компонентів.
- •15.Кількісні обмеження як нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: Квотування; Ліцензування; «Добровільне обмеження експорту».
- •16.Фінансові методи торгових обмежень: сутність демпінгу та його види, сутність субсидій, визначення експортних субсидій та форми їх надання.
- •17.Світовий ринок послуг: сутність послуг та способи надання послуг у міжнародній торгівлі, структура світового ринку послуг.
- •20 Міжнародні портфельні інвестиції: сутність, мотивація здійснення міжнародних портфельних інвестицій, структура міжнародного інвестиційного портфеля.
- •21 Прямі іноземні інвестиції: сутність; основні чинники прямого іноземного інвестування; технологічний трансферт.
- •22 Наслідки прямих іноземних інвестицій: вплив піі на: добробут окремих груп населення; приймаючі країни; країни-інвестори.
- •23 Міжнародний рух позичкового капіталу: визначення міжнародного кредитування та запозичення, значення та ефективність міжнародного кредиту, причини виникнення міжнародної заборгованості.
- •24 Зовнішній борг країни: визначення зовнішнього боргу, структура довгострокових зобов’язань країни, реструктуризація боргу.
- •26 Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів: Сучасні центри притягання робочої сили; наслідки для країн, що приймають робочу силу; наслідки для країн-експортерів робочої сили.
- •28 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами: сутність інжинірингу, чинники розвитку цієї торгівлі, особливості ринку інжинірингових послуг .
- •29 Міжнародна торгівля ліцензіями: визначення ліцензії; сучасний стан та чинники зростання торгівлі ліцензіями; об’єкти ліцензій
- •31 Міжнародна економічна інтеграція: визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція». Чинники міжнародної економічної інтеграції. Сутність рівнів міжнародної економічної інтеграції.
- •34 Північноамериканська угода про вільну торгівлю (нафта): передумови та мета створення, стан та особливості сучасного розвитку.
- •35 Латиноамериканські інтеграційні процеси: специфіка діяльності Андської групи, каріком, меркосур.
- •36 Економічна інтеграція в Азії: особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, особливості діяльності Асоціації Південно-Східної Азії
- •37. Валюта та її види: визначення поняття «валюта», національна валюта, іноземна валюта, міжнародна (регіональна) валюта, резервна валюта.
- •38. Валютний курс: сутність “обмінного валютного курсу”; котирування та методи котирування, базова валюта та валюта котирування.
- •39. Фіксовані валютні курси: визначення, способи фіксації , переваги та недоліки.
- •40. Плаваючі та компромісні валютні курси: сутність, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів , визначення та види компромісних валютних курсів.
- •41. Крос-курс та тристоронній арбітраж: сутність крос-курсу; сутність тристороннього арбітражу.
- •43. Чинники, що впливають на валютний курс: довгострокові чинники у сфері національного виробництва та у сфері обігу.
- •44. Міжнародні розрахунки: Визначення поняття «міжнародні розрахунки», специфіка здійснення міжнародних розрахунків, чинники, що впливають на міжнародні розрахунки
- •45. Форми міжнародних розрахунків: сутність інкассо, сутність акредитива, особливості міжнародних розрахунків.
- •46. Платіжний баланс: сутність та функції, обмінні та односторонні зовнішньоекономічні операції.
- •47. Чинники, що впливають на стан платіжного балансу: темп інфляції; реальний рівень зростання ввп; рівні відсоткових ставок; валютний курс “спот”.
- •48. Принципи складання платіжного балансу: визначення платіжного балансу, принципи: резидентства, подвійного запису, єдиної оцінки, одночасної реєстрації зовнішньоекономічної операції.
- •49. Структура платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій.
- •50. Балансування статей платіжного балансу: визначення понять «активний» та «пасивний» платіжний баланс, балансування балансу по поточним операціям, балансування загального балансу
- •52. Система золотого стандарту: сутність; основні принципи; недоліки.
- •53. Система золотовалютного стандарту: сутність, характерні риси, недоліки.
- •54. Бреттон-Вудська валютна система: сутність; основні принципи; недоліки.
- •55. Ямайська валютна система: характерні риси Ямайської валютної системи, реально діючий режим валютного курсу за цією системою.
- •Міжнародні фінансові потоки: визначення, канали руху, чинники, що впливають на їх обсяг та напрями.
- •57.Світовий фінансовий ринок: визначення, структура та характерні риси світового фінансового ринку.
- •58.Світова фінансова система: визначення, основні компоненти, учасники.
- •59.Фінансова глобалізація: сутність, основні рушійні сили: фінансова інтеграція, система міжнародних фінансових інститутів, фінансові інновації .
- •60. Світові фінансові центри: Умови, що необхідні для виникнення світового фінансового центру. Характерні особливості Лондону, Нью-Йорку, Токіо як головних фінансових центрів світу.
- •61. Офшорні центри в системі світових фінансових центрів: Поняття «офшорний центр». Характерні риси офшорного центру. Основні типи офшорних центрів.
- •62. Міжнародний валютний ринок: визначення валютного ринку, характерні риси валютного ринку функції валютного ринку, учасники, основний товар.
- •63. Структура міжнародного валютного ринку залежно від рівня організації: характерні риси біржового та позабіржового валютного ринку.
- •Валютний спотовий ринок: сутність спотового ринку; обмінний курс “спот ”; “спред”.
- •65.Форвардний ринок: сутність форвардного ринку; форвардний курс; мета форвардних операцій.
- •66.Валютні опціони: сутність, характерні риси, опціони колл і опціони пут.
- •67.Валютні ф’ючерси: сутність, відмінність від форвардних контрактів.
- •68.Ринок євровалют: визначення, специфіка ринку, головна привабливість.
- •69.Міжнародний кредитний ринок: сутність міжнародного кредитного ринку, суб’єкти міжнародного кредитного ринку, види міжнародних кредитних операцій банків.
- •70.Форми міжнародного кредитування: за предметом зовнішньоекономічної угоди, за термінами, за типом кредитора, за валютою займу.
- •71.Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту: вартість кредиту, термін кредиту, валюта кредиту та валюта платежу, вид забезпечення, чинники ,що впливають на ці умови.
- •72.Ринок єврокредитів: сутність, види єврокредитів, головні ознаки єврокредитів.
- •73. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються: мета модр та форми надання, суб’єкти модр, проектна та позапроектна допомога.
- •75. Міжнародний ринок акцій: структура мра залежно від рівня економічного розвитку країн, сутність іноземних акцій та євроакцій, сучасний стан мра.
- •76. Міжнародний ринок депозитарних розписок : визначення др, переваги випуску др, види др.
- •77. Міжнародний ринок облігацій: характеристика іноземних облігацій, характеристика єврооблігацій , сучасний стан мро.
- •78. Міжнародний ринок фінансових деривативів: сутність фінансових деривативів, типи базових активів, до яких прив’язані деривативи, основні типи контрактів, стан міжнародного ринку деривативів.
- •79. Регулювання міжнародної торгівлі сот: головна мета; завдання; головні принципи міжнародної торговельної системи.
- •80. Регулювання міжнародної торгівлі товарами у гатт сот: мета гатт та правила регулювання торгівлі товарами.
- •81. Регулювання міжнародної торгівлі: юнктад: мета; завдання; напрями діяльності.
- •82. Регулювання міжнародної торгівлі: Міжнародний торговельний центр: мета; завдання; напрями технічної допомоги в розвитку експорту
- •83. Регулювання міжнародної торгівлі: юнсітрал: мета; завдання; напрями розробки законодавства
- •84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.
- •85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.
- •86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.
- •87. Міжнародна організація праці: головна мета; функції.
- •88. Регулювання міжнародної макроекономіки: мвф: основні цілі; групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів, кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога, емісія сдр.
- •89. Регулювання міжнародної макроекономіки: Банк Міжнародних Розрахунків: основні цілі; кредитна політика; діяльність зі врегулювання зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.
- •90. Регулювання зовнішньої заборгованості країн: діяльність Паризького та Лондонського клубів
67.Валютні ф’ючерси: сутність, відмінність від форвардних контрактів.
У 70-х роках на ряді бірж з'явилися ф'ючерсні і опціонні валютні операції - нова спеціальна форма спекулятивних угод і хеджування валютних ризиків з великими банками. На угоди з валютними ф'ючерсами та опціонами припадає близько 20 % обсягу валютної торгівлі.
Ринки валютних ф'ючерсів та опціонів є ринками похідних валютних інструментів, оскільки торгується не сама валюта, а валютні інструменти (зобов'язання).
Валютні ф'ючерси - це угоди з купівлі-продажу валют у майбутньому між двома сторонами за раніше обумовленим курсом, які укладаються на біржовому ринку.
Біржа, на якій торгують ф'ючерсами, щоденно обмежує коливання валютних курсів.
Валютні ф'ючерси є форвардними контрактами, тобто передбачають майбутній обмін валютами. Однак строки, а головне, умови обміну відрізняються від умов форвардних контрактів, що дає змогу гнучкіше уникати валютних ризиків.
Відмінність полягає в такому:
■ угоди укладаються лише на окремі валюти; ■ валютні ф'ючерси ліквідні, їх можуть купити і їх можуть продати більшість суб'єктів бізнесу на біржовому ринку; ■ ф'ючерсні контракти можна перепродати на ф'ючерсному ринку в будь-який час до строку їх виконання; ■ покупець валютного ф'ючерсу бере на себе зобов'язання купити, а продавець - продати валюту протягом певного строку за курсом, домовленим при укладенні контракту; ■ ф'ючерсні контракти стандартизовані (наприклад, ф'ючерсний контракт на англійський фунт стерлінгів укладається на суму 62,5 тис фунтів, на канадський долар - 100 тис дол., на японську єну - 712,5 млн єн.) і їх виконання гарантоване за рахунок гарантійного внеску в розрахунково-кліринговий дім (розрахунково-клірингову плату). Це - депозит, котрий вноситься клієнтами готівкою; ■ поставка товару відбувається лише в конкретні дні; ■ стандартна сума ф'ючерсного контракту менша, ніж сума форвардного контракту. У разі перевищення стандартної суми контракту покупець укладає угоду на купівлю декількох контрактів; ■ ціна ф'ючерсних контрактів визначається попитом і пропозицією на них та на валюту, предмет контракту.
Ефективність ф'ючерсної угоди визначається спредом після кожного робочого сеансу на біржі. Продавець валютного ф'ючерсу виграє, якщо з настанням строку угоди він продає валюту дорожче від курсу котирування на день її виконання, і несе збитки, якщо курс дня укладення угоди виявиться нижчим від курсу її виконання:
68.Ринок євровалют: визначення, специфіка ринку, головна привабливість.
Ринок євровалют (євроринок) є специфічним сектором валютного ринку. Якщо валютний ринок - це ринок, де здійснюється продаж і купівля валюти в країні її походження, то євровалютний ринок - це ринок депозитно-позичкових операцій в іноземній валюті за межами країни походження цієї валюти. Євровалютний ринок (у широкому значенні) включає ринки євродепозитів, єврокредитів, єврооблігацій, євро акцій, євро векселів тощо. Це універсальний міжнародний ринок, що поєднує елементи валютних, кредитних операцій та операцій з цінними паперами. На євроринку депозитно-позичкові операції здійснюються в євровалютах, тобто валютах, які переведені на рахунки іноземних банків і використовуються ними для операцій в усіх країнах, у тому числі і в країні-емітенті цієї валюти.
Специфіка євроринку:
1. Наднаціональний характер функціонування. Євроринок не підпадає під дію місцевого законодавства, перебуває поза сферою національного і міжнародного контролю. Його особливість полягає у відсутності резервних вимог з депозитів і кредитів (за винятком окремих країн), а також лімітів на розмір відсоткових ставок. Це сприяє неконтрольованому руху величезних мас позичкового капіталу, минаючи державні кордони і регламентацію (вторгнення "гарячих" грошей, "втечу" капіталів), збільшенню спекулятивних операцій.
2. Інституціональна особливість - виділення категорії євробанків і міжнародних банківських консорціумів, кістяк яких утворюють транснаціональні банки (ТНК), які здійснюють операції в багатьох країнах, різних сферах і в різних валютах. Банки є євробанками в тій частині своєї діяльності з іноземною валютою, котру вони проводять на своїй території. На євроринку відбувається швидке переміщення грошей з однієї країни до іншої залежно від величини відсоткової ставки і співвідношення валютних курсів.
3. Обмеження доступу позичальників. Основними позичальниками є ТНК, уряди, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.
4. Використання конвертованих валют провідних країн: євродолара (60 %), євро єни (6 %), євро (3 %) та ін.
5. Використання новітньої комп'ютерної технології. Операції на євроринку здійснюються телефоном, телефаксом з обміном того самого дня телеграфним підтвердженням, котре є єдиним документом.
6. Специфіка відсоткових ставок:
♦ відносна самостійність щодо національних ставок;
♦ можливість установлювати ставки з євродепозитів вищі, а з єврокредитів нижчі від національних ставок, оскільки на євродепозити не поширюється система обов'язкових резервів, котрі комерційні банки зобов'язані тримати на безвідсотковому рахунку в центральному банку, а також виплати прибуткового податку на відсотки. Тому операції в євровалютах більш прибуткові, ніж у національних валютах.
7. Емісія і операції з:
♦ єврооблігаціями (з 70-х років), які розміщуються одночасно на ринках різних країн і використовуються ТНК для фінансування інвестицій, державою - для покриття дефіциту Держбюджету і рефінансування старих позик;
♦ євро векселями (з 1981 р.);
♦ євро акціями (з 1983 р.), котрі обертаються не на всіх національних ринках капіталів, а лише там, де це дозволено законодавством, оскільки акція - це не тільки форма кредитування, а й право на частку власності.
Головна привабливість ринку євровалют - відсутність державного регулювання, що дає змогу євробанкам пропонувати на євровалютні депозити вищі відсоткові ставки, ніж на вклади, зроблені у вітчизняній валюті, а також дозволяє банкам брати з позичальників вищий відсоток за користування євровалютою, ніж за позику у вітчизняній валюті. Крім того, в операціях з іноземною валютою банкам надається набагато більша свобода дій. Євровалютний ринок має й недоліки. Так, при регульованій банківської системи ймовірність втрати вкладів у разі банкрутства банку незначна, а при нерегульованій системі, якою є євроринок, така ймовірність зростає. На ринку валютного обміну позичання компанією коштів у євровалютах може бути ризикованим. Від ризику можна застрахуватися, уклавши форвардний контракт, але абсолютної гарантії він не дає.
