- •1.Місце “Міжнародної економіки” в економічній науці: причини виокремлення “Міжнародної економіки” у самостійну дисципліну; рівні відкритості економіки; показники відкритості економіки.
- •3.Меркантилізм: сутність; значення; обмеженість.
- •4.Теорія абсолютних переваг: сутність; позитивні риси та обмеженість.
- •5.Теорія співвідношення чинників виробництва: сутність; значення; сучасне тестування.
- •6.Теорія порівняльних переваг : сутність, значення та обмеженість.
- •7.Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія економії на масштабах виробництва; теорія представницького попиту; теорія життєвого циклу продукції.
- •8.Структура міжнародної торгівлі: сутність географічної структури, сутність товарної структури.
- •10.Зустрічні потоки товарів та послуг, що створюють міжнародну торгівлю: експорт; імпорт; торговельне сальдо; торговельний обіг; умови торгівлі.
- •11.Специфічні риси міжнародної торгівлі: перерахувати специфічні риси міжнародної торгівлі та розкрити їх сутність .
- •12.Основні типи торгової політики: мета зовнішньоторговельної політики, сутність політики свобідної торгівлі, сутність протекціонізму та його форми .
- •13.Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: митний тариф, мита та їх функції, види мит: за способом стягнення; за об’єктом обкладання, за характером, за походженням.
- •2.За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •14.Приховані методи торговельних обмежень: призначення, технічні бар’єри, внутрішні податки та збори, державні закупівлі, вимоги до місцевих компонентів.
- •15.Кількісні обмеження як нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: Квотування; Ліцензування; «Добровільне обмеження експорту».
- •16.Фінансові методи торгових обмежень: сутність демпінгу та його види, сутність субсидій, визначення експортних субсидій та форми їх надання.
- •17.Світовий ринок послуг: сутність послуг та способи надання послуг у міжнародній торгівлі, структура світового ринку послуг.
- •20 Міжнародні портфельні інвестиції: сутність, мотивація здійснення міжнародних портфельних інвестицій, структура міжнародного інвестиційного портфеля.
- •21 Прямі іноземні інвестиції: сутність; основні чинники прямого іноземного інвестування; технологічний трансферт.
- •22 Наслідки прямих іноземних інвестицій: вплив піі на: добробут окремих груп населення; приймаючі країни; країни-інвестори.
- •23 Міжнародний рух позичкового капіталу: визначення міжнародного кредитування та запозичення, значення та ефективність міжнародного кредиту, причини виникнення міжнародної заборгованості.
- •24 Зовнішній борг країни: визначення зовнішнього боргу, структура довгострокових зобов’язань країни, реструктуризація боргу.
- •26 Наслідки міжнародного переміщення трудових ресурсів: Сучасні центри притягання робочої сили; наслідки для країн, що приймають робочу силу; наслідки для країн-експортерів робочої сили.
- •28 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами: сутність інжинірингу, чинники розвитку цієї торгівлі, особливості ринку інжинірингових послуг .
- •29 Міжнародна торгівля ліцензіями: визначення ліцензії; сучасний стан та чинники зростання торгівлі ліцензіями; об’єкти ліцензій
- •31 Міжнародна економічна інтеграція: визначення поняття «міжнародна економічна інтеграція». Чинники міжнародної економічної інтеграції. Сутність рівнів міжнародної економічної інтеграції.
- •34 Північноамериканська угода про вільну торгівлю (нафта): передумови та мета створення, стан та особливості сучасного розвитку.
- •35 Латиноамериканські інтеграційні процеси: специфіка діяльності Андської групи, каріком, меркосур.
- •36 Економічна інтеграція в Азії: особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, особливості діяльності Асоціації Південно-Східної Азії
- •37. Валюта та її види: визначення поняття «валюта», національна валюта, іноземна валюта, міжнародна (регіональна) валюта, резервна валюта.
- •38. Валютний курс: сутність “обмінного валютного курсу”; котирування та методи котирування, базова валюта та валюта котирування.
- •39. Фіксовані валютні курси: визначення, способи фіксації , переваги та недоліки.
- •40. Плаваючі та компромісні валютні курси: сутність, переваги та недоліки плаваючих валютних курсів , визначення та види компромісних валютних курсів.
- •41. Крос-курс та тристоронній арбітраж: сутність крос-курсу; сутність тристороннього арбітражу.
- •43. Чинники, що впливають на валютний курс: довгострокові чинники у сфері національного виробництва та у сфері обігу.
- •44. Міжнародні розрахунки: Визначення поняття «міжнародні розрахунки», специфіка здійснення міжнародних розрахунків, чинники, що впливають на міжнародні розрахунки
- •45. Форми міжнародних розрахунків: сутність інкассо, сутність акредитива, особливості міжнародних розрахунків.
- •46. Платіжний баланс: сутність та функції, обмінні та односторонні зовнішньоекономічні операції.
- •47. Чинники, що впливають на стан платіжного балансу: темп інфляції; реальний рівень зростання ввп; рівні відсоткових ставок; валютний курс “спот”.
- •48. Принципи складання платіжного балансу: визначення платіжного балансу, принципи: резидентства, подвійного запису, єдиної оцінки, одночасної реєстрації зовнішньоекономічної операції.
- •49. Структура платіжного балансу: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій.
- •50. Балансування статей платіжного балансу: визначення понять «активний» та «пасивний» платіжний баланс, балансування балансу по поточним операціям, балансування загального балансу
- •52. Система золотого стандарту: сутність; основні принципи; недоліки.
- •53. Система золотовалютного стандарту: сутність, характерні риси, недоліки.
- •54. Бреттон-Вудська валютна система: сутність; основні принципи; недоліки.
- •55. Ямайська валютна система: характерні риси Ямайської валютної системи, реально діючий режим валютного курсу за цією системою.
- •Міжнародні фінансові потоки: визначення, канали руху, чинники, що впливають на їх обсяг та напрями.
- •57.Світовий фінансовий ринок: визначення, структура та характерні риси світового фінансового ринку.
- •58.Світова фінансова система: визначення, основні компоненти, учасники.
- •59.Фінансова глобалізація: сутність, основні рушійні сили: фінансова інтеграція, система міжнародних фінансових інститутів, фінансові інновації .
- •60. Світові фінансові центри: Умови, що необхідні для виникнення світового фінансового центру. Характерні особливості Лондону, Нью-Йорку, Токіо як головних фінансових центрів світу.
- •61. Офшорні центри в системі світових фінансових центрів: Поняття «офшорний центр». Характерні риси офшорного центру. Основні типи офшорних центрів.
- •62. Міжнародний валютний ринок: визначення валютного ринку, характерні риси валютного ринку функції валютного ринку, учасники, основний товар.
- •63. Структура міжнародного валютного ринку залежно від рівня організації: характерні риси біржового та позабіржового валютного ринку.
- •Валютний спотовий ринок: сутність спотового ринку; обмінний курс “спот ”; “спред”.
- •65.Форвардний ринок: сутність форвардного ринку; форвардний курс; мета форвардних операцій.
- •66.Валютні опціони: сутність, характерні риси, опціони колл і опціони пут.
- •67.Валютні ф’ючерси: сутність, відмінність від форвардних контрактів.
- •68.Ринок євровалют: визначення, специфіка ринку, головна привабливість.
- •69.Міжнародний кредитний ринок: сутність міжнародного кредитного ринку, суб’єкти міжнародного кредитного ринку, види міжнародних кредитних операцій банків.
- •70.Форми міжнародного кредитування: за предметом зовнішньоекономічної угоди, за термінами, за типом кредитора, за валютою займу.
- •71.Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту: вартість кредиту, термін кредиту, валюта кредиту та валюта платежу, вид забезпечення, чинники ,що впливають на ці умови.
- •72.Ринок єврокредитів: сутність, види єврокредитів, головні ознаки єврокредитів.
- •73. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються: мета модр та форми надання, суб’єкти модр, проектна та позапроектна допомога.
- •75. Міжнародний ринок акцій: структура мра залежно від рівня економічного розвитку країн, сутність іноземних акцій та євроакцій, сучасний стан мра.
- •76. Міжнародний ринок депозитарних розписок : визначення др, переваги випуску др, види др.
- •77. Міжнародний ринок облігацій: характеристика іноземних облігацій, характеристика єврооблігацій , сучасний стан мро.
- •78. Міжнародний ринок фінансових деривативів: сутність фінансових деривативів, типи базових активів, до яких прив’язані деривативи, основні типи контрактів, стан міжнародного ринку деривативів.
- •79. Регулювання міжнародної торгівлі сот: головна мета; завдання; головні принципи міжнародної торговельної системи.
- •80. Регулювання міжнародної торгівлі товарами у гатт сот: мета гатт та правила регулювання торгівлі товарами.
- •81. Регулювання міжнародної торгівлі: юнктад: мета; завдання; напрями діяльності.
- •82. Регулювання міжнародної торгівлі: Міжнародний торговельний центр: мета; завдання; напрями технічної допомоги в розвитку експорту
- •83. Регулювання міжнародної торгівлі: юнсітрал: мета; завдання; напрями розробки законодавства
- •84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.
- •85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.
- •86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.
- •87. Міжнародна організація праці: головна мета; функції.
- •88. Регулювання міжнародної макроекономіки: мвф: основні цілі; групи функцій: нагляд за валютною політикою країн-членів, кредитно-фінансова діяльність, технічна допомога, емісія сдр.
- •89. Регулювання міжнародної макроекономіки: Банк Міжнародних Розрахунків: основні цілі; кредитна політика; діяльність зі врегулювання зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються.
- •90. Регулювання зовнішньої заборгованості країн: діяльність Паризького та Лондонського клубів
84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.
Важливе місце в регулюванні міжнародного інвестування посідають Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — БАГІ та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — МЦУІС.
Агенція заснована в 1988 p. Місцезнаходження її — м. Вашингтон. До її складу входить 145 членів. Україна стала членом БАГІ в 1995 р.
Основні цілі:
- сприяння збільшенню припливу інвестицій у країни, що розвиваються, через надання гарантій, включаючи страхування, за некомер- ційними ризиками; - здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприяння інвестуванню; - надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.
Основні напрями діяльності БАГІ. Вона була утворена з тим, щоб залучити потенційних інвесторів до країн, що розвиваються, убезпечити їх від некомерційних ризиків і таким чином стимулювати туди потоки інвестицій. До некомерційних ризиків належать: війни, соціальні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість переведення прибутку за кордон і т. ін.
Гарантії надаються тільки інвесторам із кран—членів БАГІ. Строк гарантії — 15—20 років за прямими інвестиціями, понад три роки — за позиками. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни—члена БАГІ; інвестиція ж може призначатися для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ.
Гарантії БАГІ, по суті, є страховкою, за одержання якої треба сплатити від 0,25 до 1,25% за кожні 100 доларів вартості гарантії.
БАГІ надає консультативні й рекламні послуги через спеціальний Департамент політичних і консультативних послуг.
85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.
Важливе місце в регулюванні міжнародного інвестування посідають Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — БАГІ та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — МЦУІС.
Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів заснований у 1966 р. Місцезнаходження його — м. Вашингтон. До складу Центру входить 139 членів.
Головна мета — сприяти припливу іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС — це не кредитна організація в прямому розумінні слова; через це його незавжди включають до Групи Всесвітнього банку, хоча за цілями й організаційно він з нею пов’язаний.
Діяльність МЦУІС. Центр виступає в ролі арбітра між інвестором і урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Примирення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішення конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргументоване рішення на користь однієї зі сторін; така процедура має назву арбітражу.
86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.
Предметом міжнародного регулювання на ринку технологій є насамперед охорона прав на винахід, промислові зразки, товарні знаки, що являють собою об’єкти інтелектуальної власності.
Будь-яке несанкціоноване використання інтелектуальної власності є порушенням прав власника. Стандарти, які приймаються різними країнами для захисту своїх винаходів, промислових зразків, товарних знаків, а також ефективність, з якою вони застосовуються, впливають на розвиток міжнародного технологічного обміну.
Проблемами захисту прав інтелектуальної власності займаються такі міжнародні організації, як Європейська патентна організація (ЄПО), Світова організація інтелектуальної власності (СОІВ), Світова організації торгівлі (СОТ).
Основними цілями Європейської патентної організації, створеної на основі Конвенції про видачу європейських патентів, підписаної в 1973 р. і ратифікованої в 1977 р., є: видача європейських патентів; розширення співробітництва між європейськими державами у сфері охорони винаходів, посилення патентного захисту; сприяння створенню і модернізації патентних систем у країнах, що розвиваються (підготовка кадрів і консультування, надання експертів і документації); здійснення наукової, інформаційної і видавничої діяльності (надання текстів Конвенції про видачу європейських патентів, наукових монографій, інформаційних матеріалів різними мовами, щорічного звіту тощо).
Сферою діяльності Світової організації інтелектуальної власності, створеної в 1970 р., є промислова власність, що стосується захисту прав на винахід, товарні знаки, промислові зразки, а також авторські права, в основному на літературні, музичні, художні, фотографічні й аудіовізуальні здобутки. Головні цілі СОІВ — охорона інтелектуальної власності в усьому світі на основі співробітництва між країнами і міжнародними організаціями (укладання нових міжнародних договорів, робота з удосконалювання національного законодавства в частині охорони прав інтелектуальної власності, технічна допомога країнам, що розвиваються); розширення адміністративного співробітництва між об’єднаннями (союзами) держав у галузі інтелектуальної власності; поширення інформації; підтримка при одночасному одержанні прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки чи моделі в декількох країнах.
У правовій системі СОТ однією з трьох її складових крім ГАТТ і ГАТС, є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) .
Передумовами прийняття Угоди ТРІПС є наявність значних розходжень у стандартах, що регулюють охорону і реалізацію прав інтелектуальної власності, а також відсутність багатосторонніх правил, які стосуються міжнародної торгівлі підробленими товарами, що стало джерелом зростаючої напруженості в міжнародних економічних відносинах.
Угода ТРІПС ґрунтується на положеннях основних міжнародних конвенцій з прав інтелектуальної власності (ПІВ). її важливою рисою є те, що закладений міжнародними конвенціями стандартний захист одержав правовий захист.
До об’єктів інтелектуальної власності в Угоді ТРіПС належать:
авторське право та суміжні права; - товарні знаки; - географічні позначення; - промислові зразки; - патенти; - компонування (топографії) інтегральних мікросхем; - нерозголошувана інформація.
Уряди різних країн часто прагнуть обмежити з тих чи інших причин передачу технологій. Так, обмеження експорту новітньої технології пояснюється бажанням утримати технологічне лідерство на світовому ринку чи міркуванням національної безпеки. Обмеження імпорту технології часто пов’язано з необхідністю зниження іноземної конкуренції, збереження робочих місць чи невідповідністю національних стандартів іноземним технологіям.
З метою виконання умов міжнародних угод країни-учасниці вводять державний контроль за продажем технічних досягнень, що можуть бути використані для створення хімічної, бактеріологічної, ракетної зброї. Особливому контролю піддається вивезення технологій, призначених для створення продукції, що має мирне призначення, але які можуть бути використані і для виробництва зброї масового знищення.
Державні механізми міжнародного технологічного обміну бувають прямі, що здійснюються органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю, і непрямі, здійснювані через державну систему реєстрації патентів і торговельних знаків.
