Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ME_90_voprosov_shpory.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

84. Регулювання міжнародного інвестування: багі: основні цілі; напрями діяльності.

Важливе місце в регулюванні міжнародного інвестування посі­дають Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — БАГІ та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — МЦУІС.

Агенція заснована в 1988 p. Місцезнаходження її — м. Вашингтон. До її складу входить 145 членів. Україна стала членом БАГІ в 1995 р.

Основні цілі:

- сприяння збільшенню припливу інвестицій у країни, що розви­ваються, через надання гарантій, включаючи страхування, за некомер- ційними ризиками; - здійснення досліджень, збір і поширення інформації для сприян­ня інвестуванню; - надання технічної допомоги країнам, проведення консультацій з інвестиційних питань.

Основні напрями діяльності БАГІ. Вона була утворена з тим, щоб залучити потенційних інвесторів до країн, що розвиваються, убезпечити їх від некомерційних ризиків і таким чином стимулювати туди потоки інвестицій. До некомерційних ризиків належать: війни, соціальні вибухи, експропріація вкладеного капіталу, неможливість переведення прибутку за кордон і т. ін.

Гарантії надаються тільки інвесторам із кран—членів БАГІ. Строк гарантії — 15—20 років за прямими інвестиціями, понад три роки — за позиками. Основна вимога надання гарантій: інвестор повинен бути резидентом країни—члена БАГІ; інвестиція ж може призначатися для будь-якої країни, навіть такої, що не входить до БАГІ.

Гарантії БАГІ, по суті, є страховкою, за одержання якої треба спла­тити від 0,25 до 1,25% за кожні 100 доларів вартості гарантії.

БАГІ надає консультативні й рекламні послуги через спеціальний Департамент політичних і консультативних послуг.

85. Регулювання міжнародного інвестування: мцуіс: головна мета; напрями діяльності.

Важливе місце в регулюванні міжнародного інвестування посі­дають Багатостороння агенція з гарантії інвестицій — БАГІ та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів — МЦУІС.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів заснова­ний у 1966 р. Місцезнаходження його — м. Вашингтон. До складу Центру входить 139 членів.

Головна мета — сприяти припливу іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. МЦУІС — це не кредитна організація в пря­мому розумінні слова; через це його незавжди включають до Групи Всесвітнього банку, хоча за цілями й організаційно він з нею пов’язаний.

Діяльність МЦУІС. Центр виступає в ролі арбітра між інвестором і урядом країни в разі виникнення конфлікту. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж. Прими­рення досягається в тому випадку, якщо вдається переконати обидві сторони у можливості вирішення конфлікт узгоджено, через взаємні поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУІС виносить аргу­ментоване рішення на користь однієї зі сторін; така процедура має на­зву арбітражу.

86. Міжнародне регулювання ринку технологій: міжнародні організації, які захищають права інтелектуальної власності, угода тріпс сот: цілі та об’єкти інтелектуальної власності.

Предметом міжнародного регулювання на ринку технологій є насамперед охорона прав на винахід, промислові зразки, товарні зна­ки, що являють собою об’єкти інтелектуальної власності.

Будь-яке несанкціоноване використання інтелектуальної власності є порушенням прав власника. Стандарти, які приймаються різними країнами для захисту своїх винаходів, промислових зразків, товарних знаків, а також ефективність, з якою вони застосовуються, впливають на розвиток міжнародного технологічного обміну.

Проблемами захисту прав інтелектуальної власності займаються такі міжнародні організації, як Європейська патентна організація (ЄПО), Світова організація інтелектуальної власності (СОІВ), Сві­това організації торгівлі (СОТ).

Основними цілями Європейської патентної організації, створеної на основі Конвенції про видачу європейських патентів, підписаної в 1973 р. і ратифікованої в 1977 р., є: видача європейських патентів; ро­зширення співробітництва між європейськими державами у сфері охо­рони винаходів, посилення патентного захисту; сприяння створенню і модернізації патентних систем у країнах, що розвиваються (підготовка кадрів і консультування, надання експертів і документації); здійснення наукової, інформаційної і видавничої діяльності (надання текстів Кон­венції про видачу європейських патентів, наукових монографій, інфо­рмаційних матеріалів різними мовами, щорічного звіту тощо).

Сферою діяльності Світової організації інтелектуальної власно­сті, створеної в 1970 р., є промислова власність, що стосується захисту прав на винахід, товарні знаки, промислові зразки, а також авторські права, в основному на літературні, музичні, художні, фотографічні й аудіовізуальні здобутки. Головні цілі СОІВ — охорона інтелектуаль­ної власності в усьому світі на основі співробітництва між країнами і міжнародними організаціями (укладання нових міжнародних догово­рів, робота з удосконалювання національного законодавства в частині охорони прав інтелектуальної власності, технічна допомога країнам, що розвиваються); розширення адміністративного співробітництва між об’єднаннями (союзами) держав у галузі інтелектуальної власнос­ті; поширення інформації; підтримка при одночасному одержанні прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки чи моделі в декількох країнах.

У правовій системі СОТ однією з трьох її складових крім ГАТТ і ГАТС, є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) .

Передумовами прийняття Угоди ТРІПС є наявність значних розхо­джень у стандартах, що регулюють охорону і реалізацію прав інтелектуа­льної власності, а також відсутність багатосторонніх правил, які стосу­ються міжнародної торгівлі підробленими товарами, що стало джерелом зростаючої напруженості в міжнародних економічних відносинах.

Угода ТРІПС ґрунтується на положеннях основних міжнародних конвенцій з прав інтелектуальної власності (ПІВ). її важливою рисою є те, що закладений міжнародними конвенціями стандартний захист одержав правовий захист.

До об’єктів інтелектуальної власності в Угоді ТРіПС належать:

  • авторське право та суміжні права; - товарні знаки; - географічні позначення; - промислові зразки; - патенти; - компонування (топографії) інтегральних мікросхем; - нерозголошувана інформація.

Уряди різних країн часто прагнуть обмежити з тих чи інших при­чин передачу технологій. Так, обмеження експорту новітньої техноло­гії пояснюється бажанням утримати технологічне лідерство на світо­вому ринку чи міркуванням національної безпеки. Обмеження імпорту технології часто пов’язано з необхідністю зниження іноземної конку­ренції, збереження робочих місць чи невідповідністю національних стандартів іноземним технологіям.

З метою виконання умов міжнародних угод країни-учасниці вводять державний контроль за продажем технічних досягнень, що можуть бути використані для створення хімічної, бактеріологічної, ракетної зброї. Особливому контролю піддається вивезення технологій, призначених для створення продукції, що має мирне призначення, але які можуть бу­ти використані і для виробництва зброї масового знищення.

Державні механізми міжнародного технологічного обміну бувають прямі, що здійснюються органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю, і непрямі, здійснювані через дер­жавну систему реєстрації патентів і торговельних знаків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]