7. Трохи фантазії

Ця вправа покликана розвивати уяву, а її ніколи не буває забагато. Ми вмішуємо її тут для того, щоб завершити тему “Пробуймо інакше” чимось легким і приємним, адже розповідати “ненаписані історії”, погодьмося, є вдячним та милим заняттям і тоді, коли ми їх розповідаємо дітям, і тоді, коли слухачами цих історій є наші приятелі або члени групи творчого мислення.

Завдання. Розповісти про те, що сталося б, якби виявилось, що улюблений і всіма шанований учитель втратив мову; всі змогли б за виразом обличчя прочитувати чужі думки; земля вкрилась би таким густим туманом, у якому не було б видно власних черевиків.

1.Тест “Словесні тріади”

Цей метод був запропонований В.Меде і К.Піорковським. Обстежуваному пропонується три слова з віддалених асоціативних областей (наприклад гра, сльози, свято). З цих слів необхідно за фіксований час скласти якомога більше осмислених речень. Подальший аналіз виконаного завдання дозволяє педагогові оцінити кількісно показник творчої уяви дитини, швидкості перебігу мислительних процесів, широти й активності словника. Тест може використовуватися для дітей віком від 9 років.

Інструкція обстежуваному.

“Після сигналу “Увага” я назву і напишу на дошці три слова. Ваше завдання – якомога швидше написати найбільшу кількість осмислених речень так, щоб у кожне речення входили ці три слова в будь-якій послідовності. Наприклад, якби я написав слова “дощ, поле, земля”, можна було б скласти такі фрази:

Дощ у полі добре промочив землю.

Після дощу земля стала мокрою, і я не пішов гуляти в поле.

Дощу не було вже місяць, тому земля у полі стала твердою, немов камінь.

Кожне речення потрібно писати з нового рядка. Коли я дам команду “припинити”, вам необхідно буде зупинитися й перегорнути аркуш паперу”.

Після інструктажу педагог називає і пише на дошці три слова і засікає час – 5 хвилин.

Аналіз результатів.

Кожне речення оцінюється за пятибальною шкалою:

5 балів оригінальна комбінація слів;

4 бали – правильне, логічне поєднання слів;

3 бали допустиме поєднання;

2 бали – два слова повязані, а третє не логічне;

1 бал – беззмістовне поєднання слів.

Показники зводяться до підсумкового коефіцієнта творчого мислення, який дорівнює сумі проставлених балів, поділеній на кількість речень, написаних за 5 хвилин.

2.Метод “Піктограма”

Оригінальний підхід до психодіагностики креативності та деяких пізнавальних процесів запропонував Р. Лурія. Метод, широко відомий як “Піктограма”, відкриває перед педагогами можливості дослідження особливостей творчого мислення, рівня розвитку загальних здібностей.

Дана методика може використовуватись для обстеження дітей і дорослих у груповому та індивідуальному варіантах. Для проведення тестування за методом піктограми потрібно мати чистий аркуш паперу, олівець або авторучку, набір слів для запамятовування.

Набір слів і словосполучень (зачитується дитині):

1.Веселе свято 2.Важка праця 3.Розвиток 4.Смачна вечеря 5.Голодна людина 6.Хвороба 7.Сміливий вчинок 8.Розлука 9.Дружба 10.Печаль

11.Щастя 12.Глуха бабуся 13.Війна 14.Весела компанія 15.Сліпий хлопчик 16.Багатство 17.Дівчинці холодно 18.Влада 19.Хвора жінка 20.Обман

Розгляньмо детальніше варіант тесту, призначений для роботи з дітьми віком від 12 років.

Інструкція (зачитується дитині): “Зараз ми перевіримо Вашу память. Я називатиму слова, а Ви намалюйте до кожного слова картинку, по якій потім можна пригадати це слово”.

Після інструктажу вголос зачитуються слова з інтервалом приблизно 30 секунд. Перед кожним словом або словосполученням називається його порядковий номер, а потім надається час на його зображення. Слова повинні чітко вимовлятися для уникнення спотворень. У ході виконання завдання дитині не дозволяється записувати почуті слова. Швидкість і якість малювання не повинні хвилювати тих, хто виконує цей тест.

Відтворення дитиною словесного матеріалу відбувається не раніше ніж через півгодини після закінчення тестування.

По закінченні вказаного часу дітям предявляються їхні малюнки і пропонується пригадати слова, які були їм зачитані.

Інтерпретація відповідей. Для оцінки результатів дослідження підраховується кількість правильно відтворених слів у співвідношенні до загальної кількості слів і словосполучень, предявлених для запамятовування. Крім того, звертається увага на зміст самих малюнків, що дозволяє робити висновок про здатність дитини до абстрагування і творчого мислення.

Усі зображення класифікуються на пять основних видів: абстрактні, знаково-символічні, конкретні, сюжетні й метафоричні.

Абстрактні зображення (А) подані у вигляді ліній, не оформлених у який-небудь образ, ні на що не схожих.

Знаково-символічні (3) – у вигляді знаків чи символів (геометричні фігури, стрілки тощо).

Конкретні зображення (к) – це малюнки певних предметів.

Сюжетні (С) – зображувані предмети, персонажі обєднуються в якусь ситуацію, сюжет; один персонаж, якщо він виконує якусь діяльність.

Метафоричні зображення (М) – малюнки у вигляді метафор, художнього вимислу (наприклад, на слово “радість” зображується людина, яка піднялась у повітря на крилах).

При опрацюванні результатів дослідження поряд з кожним малюнком проставляється буквене позначення даного виду зображення. На основі аналізу характеру зображень робиться висновок про характер мислительного процесу дитини.

Так, якщо у відповідях використовуються переважно абстрактні чи знаково-символічні зображення, то особистість обстежуваного може бути віднесена до “мислительного”типу. Такі люди в пізнавальній діяльності прагнуть до узагальнень, синтезу інформації, мають високий рівень абстрактно-логічного мислення, проте творчий потенціал рідко буває високим.

Обстежувані, у яких домінують сюжетні й метафоричні зображення, складають групу дітей з розвинутим творчим мисленням, нерідко у них відмічається високий рівень креативності, захоплення художньою або іншими видами творчості.

У разі переважання у відповідях конкретних зображень можна зробити висновок про конкретно-дійове мислення даної дитини, яке характеризується оперуванням безпосередньо сприйнятими обєктами і звязками між ними, або про переважання так званого практичного мислення, спрямованого на розвязання часткових конкретних задач у практичній діяльності.

Про рівень сформованості понятійного мислення свідчить те, наскільки вільно обстежуваний встановлює звязки між абстрактними поняттями й зображеннями в процесі малювання, відтворює слова за малюнками.