Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінансовий ринок Брюховецька Н.Ю. НП для с.в.д....doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
407 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте сутність фінансового механізму та завдання фінансової політики.

  2. Назвіть мету державної політики на фінансовому ринку України.

Питання для самостійного вивчення

  1. Які сфери фінансового ринку повинні обов’язково регулюватися державою?

  2. Дайте характеристику системі правових актів, що регулюють фінансовий ринок в Україні.

Тема 3. Фінансові посередники

3.1. Сутність фінансового посередництва на фінансовому ринку

Роль фінансового посередництва в економічному розвитку міститься в забезпеченні ефективного розміщення наявного капіталу шляхом акумуляції й розміщенні фінансових ресурсів індивідуальних інвесторів.

Фінансове посередництво (financial intermediation):

у вузькому розумінні: система опосередкованого фінансування, що міститься в залученні фінансових ресурсів з метою їхнього подальшого розміщення у фінансові активи;

у широкому розумінні: будь-яка професійна посередницька діяльність на фінансових ринках, включаючи комерційну й комісійну діяльність із цінними паперами, представницьку, довірчу тощо [6].

Фінансові посередники – сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди та ін.), функції яких полягають в акумулюванні коштів громадян і юридичних осіб і подальшому їхньому наданню на комерційних основах у розпорядження позичальників.

Деякі автори ототожнюють фінансових посередників із фінансовими інститутами. Фінансові інститути – це посередники, які забезпечують зустріч інвестора й позичальника. До них належать: банківські організації (комерційні, інвестиційні, іпотечні банки) і спеціалізовані небанківські організації (страхові й інвестиційні компанії, пенсійні фонди) [8].

3.2. Класифікація й функції фінансових посередників

Фінансових посередників класифікують на три основні групи:

депозитні інститути – організації, що залучають кошти на депозити та надають кредити клієнтам і учасникам (комерційні й ощадні банки, інші ощадні кредитні організації);

договірні ощадні інститути – організації, що здійснюють довгострокове нагромадження капіталів клієнтів з метою здійснення згодом виплат цільового характеру на користь таких клієнтів (страхові компанії по страхуванню життя, пенсійні фонди);

інвестиційні посередники – організації, діяльність яких полягає в об'єднанні коштів індивідуальних інвесторів і розміщенні цих коштів у різноманітних фінансових активах з метою одержання прибутку (інвестиційні компанії) [6].

Також фінансових посередників підрозділяють на банківські й небанківські фінансові інститути.

Основними функціями фінансового посередництва є [6]:

трансформація заощаджень в інвестиції шляхом підвищення інвестиційної активності індивідуальних інвесторів;

активізація процесів перерозподілу й мобільності капіталів: вилучення капіталів із традиційних сфер застосування й фінансове забезпечення нових і ефективних видів економічної діяльності;

зниження процентних ставок.

3.3. Основні типи фінансових посередників

По одній із прийнятих класифікацій фінансові посередники підрозділяються на банківські й небанківські фінансові інститути.

До банківських організацій відносять, насамперед, комерційні й ощадні банки. Комерційний банк – це банк, що спеціалізується на короткостроковому кредитуванні промисловості й торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватних клієнтів. Ощадний банк - кредитна установа, основна функція якої складається в залученні грошових заощаджень і тимчасово вільних коштів населення.

До небанківських фінансових посередників прийнято відносити кредитні спілки, інвестиційні та страхові компанії, недержавні пенсійні фонди.

Кредитні спілки є інститутами взаємного кредитування. Вони приймають внески приватних осіб і кредитують членів спілки на прийнятних для тих умовах. Свої кошти кредитні спілки надають членам спілки у вигляді короткострокових споживчих позичок.

Страхова компанія – організаційно відособлена структура, що здійснює укладання договорів страхування і їхнє обслуговування. Страхова компанія є юридичною особою. Її ціль –задоволення страхових інтересів, наявних у суспільстві.

Інвестиційна компанія – фінансово-кредитна установа, що виступає покупцем, власником, емітентом і продавцем цінних паперів. Вона виконує роль фінансового посередника, емітуючи власні цінні папери (звичайно акції) та інвестуючи мобілізований капітал у цінні папери інших емітентів. Кожен акціонер інвестиційного об'єднання відповідно до долі своєї участі в капіталі має пропорційну частину портфелю фінансових активів. Сукупність активів і пасивів інвестиційного об'єднання складає його інвестиційний фонд.

Недержавний пенсійний фонд – некомерційна фінансова організація, що діє за ощадно-накопичувальною схемою, коли розмір пенсії пропорційний накопиченій сумі, або за принципом фіксованої виплати пенсії по досягненню клієнтом пенсійного віку.

Таким чином, роль фінансових посередників на фінансовому ринку полягає в забезпеченні ефективного розміщення капіталу шляхом акумуляції й розміщення фінансових ресурсів індивідуальних інвесторів.

Питання для самоконтролю

  1. У чому міститься сутність та функції фінансових посередників?

  2. Назвіть основні типи фінансових посередників.