Питання для самостійного вивчення

1. Які послуги на фінансовому ринку виконують фінансові посередники?

2. Визначить роль фінансових посередників на фінансовому ринку України.

Тема 4. Ризик і ціна капіталу

4.1. Ціноутворення на фінансовому ринку

В умовах ринкової економіки капітал на фінансовому ринку розподіляється з допомогою механізму ціноутворення. Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Під ринковою вартістю товарів на фінансовому ринку припускають вартість, що визначається витратами емітента. Для інвестора ціна – це грошовий вираз цінних паперів, в які він інвестує капітал. На ціноутворення на фінансовому ринку впливають попит, пропозиція, конкуренція, а також тип фінансового інструменту, термін обігу, інвестиційні властивості, ділова репутація емітента тощо. Розрізняються такі види цін:

Номінальна – зазначена на бланку цінного папера. Визначається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів. Певною мірою це умовна величина, оскільки навіть на первинному ринку цінні папери можуть продаватися не за номінальною вартістю. Номінал інформує про те, яка частина вартості статутного капіталу припадала на одну акцію в момент формування акціонерного капіталу. Номінальна ціна визначається діленням величини статутного капіталу акціонерного товариства на кількість акцій, що випускаються:

,

де Цн – номінальна ціна акції;

СК – величина статутного капіталу;

К – кількість акцій, що випускається.

За аналогічним принципом розраховується номінальна ціна боргового цінного паперу (облігації).

Емісійна – ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні. Балансова – визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утвореного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій. Облікова – за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент. Курсова (ринкова) – відображає співвідношення попиту і пропозиції. Біржова – визначається на біржі в процесі торгів. Дисконтна – визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування.

4.2. Сутність та види процентних ставок

Проценти (процентні кошти) – це абсолютна величина доходу від надання капіталу у борг, яка виражена в грошових одиницях. Нараховані відсотки збільшують первісний капітал і утворюють нарощену вартість [1].

,

де S – нарощена вартість;

P – первісний капітал;

I – сума відсотків.

Відношення суми процентних грошей, виплачених за визначений період, до базового капіталу називається ставкою. Процентна ставка виконує такі функції: є інструментом визначення приросту первісного капіталу; виступає показником прибутковості фінансової операції. Базою розрахунку процентної ставки може бути первісний капітал Р і нарощена вартість S. Річна процентна ставка визначається по формулі:

,

де i – річна процентна ставка ;

I – сума відсотків, нарахованих за рік;

P – первісний капітал;

S – нарощена вартість (сума первісного капіталу й відсотків за рік).