Тема 2. Менеджер в організації. Планування та організування як функції менеджменту.

1. Менеджер як професія. Роль менеджерів.

Менеджер – це керівник, що як правило, має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень з організаційних питань менеджменту.

Менеджер розглядається як професійний керівник, як представник особливої професії, а не просто юрист, економіст чи інженер, що здійснює управлінські функції. Професіоналізм менеджера полягає в наявності знань і навичок у сфері менеджменту, маркетингу і організації виробництва, здатності до роботи з людьми в умовах конкурентного середовища.

Із розвитком ринкової економіки, крім терміну «менеджер», почали широко використовуватись терміни «бізнесмен» і «підприємець», між якими є суттєві відмінності. Менеджер обіймає якусь постійну посаду і в його підлеглості знаходиться та чи інша кількість виконавців. Бізнесмен, як правило, не займає ніякої постійної посади і у нього немає підлеглих, це той, хто володіє капіталом, що знаходиться в обігу і приносить прибутки. Бізнесмен – це ділова людина, що займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом. Підприємець – це також бізнесмен, але його діяльність характеризується вищою підприємливістю і винахідливістю, пов’язана з більшим динамізмом і нововведеннями.

Менеджерам належить вирішальна роль у прийнятті управлінських рішень, правильному використанні наявних ресурсів, забезпеченні життєдіяльності підприємства і досягненні поставлених цілей.

Американський вчений Г.Мінцберг виділив 10 управлінських ролей менеджерів, які об’єднав у три основні групи.

1. Міжособові ролі: 1. номінальний керівник (символ юридичної влади, що наділяється правом представляти дану організацію, підписувати необхідні документи і приймати відвідувачів);

2. лідер (формальний – за посадою і неформальний,

який визнається колективом);

3. посередник (служить ланкою в горизонтальному і

вертикальному обміні інформацією).

2. Інформаційні ролі: 1.нервовий центр (збирає усі види несистематизованої інформації);

2.розповсюджувач (пропонує відібрану інформацію підлеглим);

3.представник (пропонує відібрану інформацію зовнішньому світові).

3. Заключні ролі: 1. підприємець (проектує і вносить зміни усередині організації);

2.ліквідатор порушень (приймає коригуючи заходи у нестандартних ситуаціях);

3.розпорядник ресурсів (приймає рішення, пов’язані із розподілом ресурсів);

4.укладач угод (бере участь у переговорах для захисту інтересів організації).

2. Характеристика класифікаційних груп менеджерів.

Працівників, зайнятих у сфері управління, класифікують за такими ознаками:

1. за видом діяльності: - працівники розумової праці («білі комірці»);

- працівники фізичної праці («сині комірці»);

2. за категоріями: - керівники;

- спеціалісти;

- службовці;

- молодший обслуговуючий персонал;

3. за рівнем (ступенем) системи управління: - вища;

- середня;

- низова ланки;

4. за галуззю діяльності: - промисловість;

- с/г;

- будівництво;

- торгівля і інше;

5. за посадою: - директор;

- начальник цеху;

- завідуючий відділом;

- економіст;

- бухгалтер;

- дизайнер;

- програміст;

- секретар та інші;

6. за кваліфікаційними категоріями спеціалістів: - спеціалісти 1 категорії;

- 2 категорії;

- 3 категорії;

- без категорії.

Оскільки на підприємствах, в організаціях і установах будь-якої галузі народного господарства функції управлінського персоналу зводяться до керівництва, розробки рішень і підготовки інформації, прийнято здійснювати їх поділ на 3 категорії: керівники, спеціалісти і технічні виконавці.

Керівники підприємств, служб і підрозділів здійснюють підбір і розстановку кадрів, координацію роботи окремих виконавців, різних ланок апарату управління або виробничих підрозділів, контроль і регулювання процесу виробництва, адміністративно-розпорядчі функції, мобілізацію колективів на виконання програмних завдань.

Спеціалісти керують техніко-економічними і технологічними процесами виробництва. До категорії спеціалістів належать працівники, зайняті інженерно-технічними, економічними, с/г, зоотехнічними, рибницькими, лісовими роботами, медичним обслуговуванням, народною освітою, а також працівники науки, мистецтва і культури, спеціалісти на роботах, пов’язаних з міжнародними зв’язками, спеціалісти юридичної служби.

Технічні виконавці виконують допоміжну роботу, пов’язану з реалізацією управлінських функцій, обліком і контролем, підготовкою і оформленням документації, господарським обслуговуванням.

Отже, найменування посад керівників залежать від об’єкта керівництва, спеціалістів – від характеру функцій або сфери діяльності, а технічних виконавців – від видів робіт.