- •Найдавніші часи на території України.
- •Кочівники, державогенез на українських землях в і тис. До н.Е. - і тис. Н.Е. Анти.
- •Трипільська культура - праукраїнська землеробська культура V - ііі тис. До нашої ери.
- •Ранні слов'яни, їх походження, розселення, господарство, культура.
- •Київська держава наприкінці іх - хіі ст.
- •Запровадження християнства на Русі.
- •Політичне роздроблення Київської Русі в хіі - на поч. Хііі ст.
- •Культура Київської Русі. Літописи. "Повість временних літ".
- •Галицько-Волинське князівство в хііі - першій половині хіу ст.
- •Монголо-татарська навала, її наслідки для українських земель.
- •Українські землі під владою Литви і Польщі (сер. Хіу - сер. Хуіі ст.).
- •Виникнення українського козацтва: причини, хронологія.
- •Виникнення Запорізької Січі та її військово-політичний устрій. Запорізька Січ як державне утворення.
- •Гетьман п. Сагайдачний, його військово-політична діяльність в першій чверті хуіі ст.
- •Селянсько-козацькі повстання кінця хуі ст. - першої половини хуіі ст.
- •Причини, характер, рушійні сили, періодизація і початок Національно- визвольної революції середини хуіі ст.
- •Формування української національної держави в добу Національно- визвольної революції сер. Хуіі ст.
- •Входження України під протекторат Московської держави (1654 р.). "Березневі статті" б. Хмельницького.
- •Україна після Переяславської ради 1654 р. (до 1657 року).
- •Переяславська Рада 1654 року: міфи і реальність
- •Змагання за владу в Україні після смерті б.Хмельницького. "Руїна".
- •Гетьман в еміграції п. Орлик та його Конституція 1710
- •Суспільно-політичне життя в Україні в першій чверті хіх ст. Масони, декабристи.
- •Кирило-Мефодіївське товариство і т.Шевченко.
- •Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Розвиток промисловості та сільського господарства України в другій полов. Хіх ст.: завершення промислового перевороту, урбанізація,формування ринкової економіки.
- •Особливості економічного розвитку України на поч. Хх ст. (1900 - 1917р.). Столипінська аграрна реформа та особливості її проведення в Україні.
- •Україна в період політичної реакції (1907 - 1909 рр.) та економічного піднесення (1910 - 1913 рр.).
- •Українська Центральна Рада, її створення та діяльність в березні – жовтні 1917 р.
Формування української національної держави в добу Національно- визвольної революції сер. Хуіі ст.
Визвольну війну проти польського панування розпочав Богдан Хмельницький за умов, коли в українському суспільстві була відсутня ідея національної державності. Причину слід шукати в тому, що, по-перше, далося взнаки 250-300-річнс панування чужих держав на українських землях; по-друге, етнографічні українські землі були розділені між сусідніми країнами; по-третє, відбулася денаціоналізація політичної еліти української нації. Наступним кроком у державотворенні Української держави стали події, пов'язані з переможною битвою українського війська під Корсунем (травень 1648 р.). Від полоненого М. Потоцького вимагали: а) поновити козацькі права і вольності, скасовані "Ординацією Війська Запорозького" 1638 р.; б) скасувати повноваження польської адміністрації на визволених землях; в) визнати "удільність" (тобто окремішність) Української держави по Білу Церкву. Подальшим етапом державотворення стало переростання козацького повстання у національно-визвольну війну (липень 1648р.). Першу половину 1649 р. тривали українсько-польські переговори. В лютому 1649р. Б. Хмельницький чітко сформулював ідею створення незалежної від Польщі національної Української держави в межах етнографічних українських земель. Було досягнуто перемир'я і визначено лінію розмежування Україною й Польщі. Умови Зборівського договору перекреслили програму гетьмана - домогтися створення незалежної Української держави: козацька Україна отримала лише обмежену автономію у складі Речі Посполитої. До того ж невідомо було, чи схвалить умови договору польський сейм. Однак навіть така обмежена автономія України не влаштовувала польський уряд, який вирішив узяти реванш за поразки 1648-1649 рр. У лютому 1651 р. розпочався новий етап українсько-польської війни. Перебіг його був не на користь України. Далися взнаки негативні явища: різке зменшення української армії внаслідок відходу від неї селянства; розчарування у війні народних мас; виснаження людських і матеріальних ресурсів; пограбування і спустошення українських земель татарами. Страшне спустошення України війною і пограбування її кримськими татарами, вичерпання людських ресурсів і внаслідок цього скорочення армії із 100- 120 тисяч до 40-60 тисяч, підступність політики кримського хана - все це переконало Б. Хмельницького у неможливості власними силами не тільки домогтися незалежності України, а й зберегти Ті автономію.
Входження України під протекторат Московської держави (1654 р.). "Березневі статті" б. Хмельницького.
Улітку 1653 р. ситуація для України стала критичною. Прорахунки гетьмана у політиці стосовно придунайських держав призвели до утворення антиукраїнської коаліції у складі Речі Посполитої, Трансільванії, Молдавії та Валахії. Намагаючись урятувати становище, Б. Хмельницький терміново відряджає посольство до Польщі з пропозицією укласти "вічний мир" на умовах Зборівського договору. Польський уряд відмовляється від переговорів і ув'язнює послів. До Польщі звертається її "оборонний союзник" проти татар - Московія, пропонує укласти мир з Україною на умовах Зборова. Річ Посполита не тільки відхиляє пропозицію, а й заявляє про намір домогтися повної капітуляції України.
За таких умов Б. Хмельницький попередив московський уряд, що коли той і надалі зволікатиме з укладенням союзницького договору з Україною, гетьман буде змушений прийняти протекторат Туреччини.
Позиція Б. Хмельницького і фіаско місії московського посольства до Польщі суттєво вплинули на політику Москви. 31 грудня 1653 р. вона оголошує війну Польщі. Того ж таки дня московське посольство прибуло до Переяслава - гетьманської столиці. 8 січня 1654 р. відбулася Переяславська рада. На ній козацька старшина склала усну присягу московському цареві на вірнопідданство. Водночас московська делегація заприсяглася від імені царя зберегти за Україною її права та захищати від ворога. 27 березня 1654 р. статті договору (Березневі статті) було передано послам Б. Хмельницького. Також - "Жалувану грамоту царя до Війська Запорозького" та "Жалувану грамоту козацькій старшині". З точки зору міжнародного права укази царя під статтями Б. Хмельницького і "Жалувані грамоти" були ратифікаційними актами.