- •1 Техніко – експлуатаційна характеристика станції
- •1.1 Загальні відомості та характеристика прилеглих напрямків
- •1.1.1 Технічне устаткування
- •1.1.2 Маневрові засоби
- •1.1.3 Розташування службово-технічних споруд станції
- •1.1.4 Локомотивне господарство
- •Вагонне господарство
- •1.1.6 Вантажне господарство
- •1.2 Характеристика експлуатаційної роботи станції
- •1.2.1 Технологія обробки транзитних поїздів без переробки
- •1.2.2 Технологія роботи з составами поїздів, що надійшли в переробку
- •1.2.3 Технологія розформування і формування составів
- •1.2.4 Поточне планування поїздоутворення та відправлення поїздів
- •1.2.5 Технологія обробки місцевого вагонопотоку
- •1.3 Диспетчерське керівництво роботою станції
- •2.Організація роботи станційного технологічного центру обробки поїзної інформації та перевізних документів
- •2.1 Функціональне призначення станційного технологічного центру
- •2.2 Попередня обробка інформації про підхід поїздів
- •3 Особливості технології роботи станції в умовах асу
- •3.1 Завдання асусс та їх інформаційне забезпечення
- •3.2 Обробка составів транзитних поїздів в умовах функціонування асусс
- •3.3 Робота з составами, що надходять в переробку в умовах функціонування асусс
- •3.4 Обробка поїзда свого формування
- •3.5 Обробка збірних поїздів
- •4 Організація вантажної та комерційної роботи станції «ж»
- •4.1 Організація роботи станції та під’їзних колій
- •5 Удосконалення технології роботи та місцевої роботи станції
- •5.1 Удосконалення технічного оснащення пункту комерційного огляду
- •5.2 Обробка вагонів і вантажів з використанням інтегрованих систем арм пко відео
- •5.3 Обробка поїздів при виявленні негабаритних вантажів
- •6 Можливості оперативного прогнозування виконання простою місцевого вагона на станції
- •7 Економічна оцінка роботи сортувальної станції «ж»
- •7.1 Розрахунок експлуатаційних витрат станції
- •7.2 Розрахунок собівартості переробки вагонів і продуктивності праці
- •7.3 Розрахунок економічної ефективності впровадження аск вп пз
- •8 Організація охорони праці на сортувальній станції «ж»
- •8.1 Організація робочого місця оператора еом
- •8.2 Вимоги до режиму праці
- •8.3 Розрахунок штучного освітлення
- •5. Індекс приміщення: (8.5)
- •8.4 Захист від електромагнітного і іонізуючого випромінювання
- •9 Охорона навколишнього середовища
8 Організація охорони праці на сортувальній станції «ж»
Кожний громадянин має конституційне право на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Ці питання регулюються відповідними нормами КЗпП, Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р., іншим законодавством України та колективним договором. Зокрема, КЗпП (ст. 153), передбачає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях мають створюватись безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення таких умов покладається на роботодавця.
Терміном «охорона праці» у вузькому розумінні завжди визначається створення для працівників здорових та безпечних умов праці. В ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи.
Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи та організації або уповноваженим ним органом і працівником із питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
У статті 1 проголошується: “Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.”
Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності на усіх громадян, які
працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору або угоди.
8.1 Організація робочого місця оператора еом
Проектування робочих місць, забезпечених відеотерміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.
Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.
Ергономічними аспектами проектування відеотермінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до того, що розташовує документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця 6. Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.
Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.
Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.
Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.
Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччям при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем. Зони досяжності рук в горизонтальній площині зображено на рисунку 8.1.
Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:
Дисплей розміщується в зоні а (в центрі);
Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;
Клавіатура - в зоні г/д;
«миша» - в зоні в справа;
Сканер в зоні а/б (зліва);
Принтер знаходиться в зоні а (справа);
Документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні – в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.
Н
а
рисунку 8.2 показаний приклад розміщення
основних і периферійних складових ПК
на робочому столі оператора ЕОМ.
1 – сканер, 2 – монітор, 3 – принтер, 4 – поверхня робочого столу
5 – клавіатура, 6 – маніпулятор типу «миша».
Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам:
висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;
нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;
поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;
конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських обладнань).
висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.
Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги, що рекомендується, знаходиться в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглює, а кут нахилу спинки - регульований.
Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотерміналу, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мигтіння, відстань від очей до екрану роблять більше (біля 700мм), ніж відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрану, документа і клавіатури може бути рівним.
Положення екрану визначається:
відстанню прочитування (0,6-0,7м);
кутом прочитування, напрямом погляду на 20 нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.
Повинна також передбачатися можливість регулювання екрану:
по висоті +3 см;
по нахилу від -10 до +20 щодо вертикалі;
в лівому і правом напрямах.
Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача відеотерміналу наступні:
голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20,
плечі повинні бути розслаблені
лікті - під кутом 80-100,
передпліччя і долоні рук - в горизонтальному положенні.
Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними чинниками: немає хорошої підставки для документів, клавіатура знаходиться
дуже високо, а документи - низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг.
В цілях подолання вказаних недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури і екрану, а також підставка для рук 6.
Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, густину їх розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів і фону екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрану дисплея складає 60-80 см, то висота знака повинна бути не менше 3мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками - 15-20% їх висоти. Співвідношення яскравості фону екрану і символів - від 1:2 до 1:15.
Під час користування комп'ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не омиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.
Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливаючою на продуктивність праці.
