9 Охорона навколишнього середовища

Закон України "Про охорону навколиш­нього природного середовища" (від 25 чер­вня 1991 р. із змінами та доповненнями від 6 березня 1996 р.) передбачає активізацію діяльності різних галузей народного госпо­дарства в контексті збереження природних багатств і звичайного середовища прожи­вання людини в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь Завданнями цього закону є регулювання відносин у галузі охорони, використання та відтворення при­родних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідація негативно­го впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збе­реження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних терито­рій та природних об'єктів. Слід відразу за­уважити, що залізничний транспорт Украї­ни в екологічному відношенні є однією з відносно благополучних галузей народного господарства.

І все ж таки, потрібно відзначити, що залізничний транспорт завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу. Що стосується сортувальної станції, то до складу відпрацьованих газів дизелів тепловозів, які працюють на станції, входить понад 80 компонентів, більшість з яких токсичні. За­гальне споживання води об'єктами залізни­чного транспорту складає понад 1 млрд. куб.м, а скид стічних вод - 0,6 млрд. м³. із яких 0,2 млрд. м³ - у поверхневі водойми (більшість виробничих і комунальних об'єктів галузі не мають очисних споруд); шкідливий вплив мають шум і вібрації від потягів, що рухаються. Ця лавина забруд­нень не дуже помітна на фоні великих про­мислових центрів і міст, але її слід врахову­вати в екологічно чистих і заповідних зо­нах, в яких проходять залізниці. Саме тому першочерговим завданням є створення сис­теми контролю за якістю стану навколиш­нього середовища, тобто екологічного мо­ніторингу, під яким розуміється "... спосте­реження за станом навколишнього природ­ного середовища і попередження про кри­тичні ситуації, які створюються, шкідливі і небезпечні для здоров'я людей та інших живих організмів".

За характером впливу на стан середовища залізничним транспортом проблема має два аспекти:

• використання транспортом природних ресурсів;

• транспортне забруднення середовища.

Залізничний транспорт впливає на екологію як великий споживач паливних, лісових і земельних ресурсів, мінеральних і будівельних матеріалів. Хоча в порівнянні з іншими видами транспорту (особливо автомобільним), він заподіює менше екологічного збитку.

Структура негативного впливу залізничного транспорту на середовище включає порушення стійкості природних ландшафтів транспортною інфраструктурою шляхом розвитку ерозій і зсувів; забруднення атмосфери відпрацьованими газами; постійний ріст рівня забруднення землі нафтою, свинцем, продуктами видування й опадання сипучих вантажів (вугілля, руда, цемент). Особливо небезпечні аварії на залізницях.

Природоохоронною діяльністю на залізничному транспорті займається відділ безпеки руху й охорони праці. Засобу, зв'язані з поліпшенням екологічної ситуації, безпосередньо зв'язані з модернізацією залізничного транспорту. Особливо важливий тут перехід залізничного транспорту на екологічно чисту електричну тягу. Зараз вже експлуатаційна довжина електрифікованих залізниць складає 40% (більше 9 тис.км). Оздоровленню навколишнього середовища буде сприяти культура вантажних перевезень, тобто перехід на контейнерні перевезення й інші види прогресивних методів доставки продукції. Сущим нещастям для екології є аварії на вантажних потягах. Безаварійність перевезень головна задача залізничного транспорту.

Стан навколишнього середовища при взаємодії з об'єктами залізничного транспорту залежить від інфраструктури по будівництву залізниць, виробництву рухливого складу, виробничого устаткування й інших пристроїв, інтенсивності використання рухливого складу й інших об'єктів на залізницях, результатів наукових досліджень і їхнього впровадження на підприємствах і об'єктах галузі.

Залізничний транспорт по обсягу вантажних перевезень займає перше місце серед інших видів транспорту, по обсягу перевезень пасажирів друге місце після автомобільного транспорту. Залізничний транспорт робить, звичайно, менший вплив на екосистему міста ніж автотранспорт.

Основний забруднюючий фактор - шум. Рівні шуму від рухливого складу ліній залізниці і метрополітену, що проходять поблизу жилою забудови перевищує всі припустимі норми.

Другий не менш важливий фактор впливу важкого транспорту, до якому відноситься рейковий транспорт, на місто - вібрації. Джерелами вібрації в житлових і суспільних будинках, крім інших причин, є транспортні засоби (метрополітен дрібного закладення, важкі вантажні автомобілі, залізничні потяги, трамваї), що створюють при роботі великі динамічні навантаження, що викликають поширення вібрації в ґрунті і будівельних конструкціях будинків. Ці вібрації часто є також причиною виникнення шуму в приміщеннях будинків. Дослідження показали, що коливання в міру видалення на різну відстань від метрополітену загасають, однак це процес немонотонний, він залежить від складених ланок на шляху поширення вібрації: рейка - стіна тонелю - ґрунт - фундамент будинку - будівельні конструкції. У тих випадках, коли будинку розташовуються в безпосередній близькості від рейкової дороги, вібрації в них можуть перевищувати гранично-припустимі значення, встановлені Санітарними нормами, у 10 разів (на 20 дб).

Протягом кількох років проводиться робота зі створення антишумових і антивібраційних прокладок під рейкові шляхи. Проблема захисту будинків від вібрацій досить складна і здебільшого носить науково-технічний характер. Багато

задач по поширенню хвиль не мають простих рішень і в основному досліджуються на чисельних моделях, що не завжди відбивають реальні властивості ґрунтових середовищ і будівельних конструкцій. Тому в більшості випадків мова йде про прогностичну оцінку вібрацій і якісне дослідження хвильових процесів.

Збереження чистоти навколишнього середовища завжди було одним з пріоритетів Укрзалізниці при організації перевезень. Маючи на меті зменшення шкідливого впливу залізничного транспорту на довкілля, забезпечення екологічної безпеки на транспорті та раціонального використання природних ресурсів, залізничні підприємства щорічно розробляють та здійснюють цілу низку заходів, що мають природоохоронний ефект. Зокрема, такі заходи містяться у „Плані реалізації на транспортно-дорожньому комплексі Основних напрямків державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2006-2011 роки”, що затверджений наказом Міністерства транспорту України.

Зокрема, розділом 2 „Охорона і раціональне використання водних ресурсів” на всі залізниці України покладено завдання реконструкції каналізаційних очисних споруд стічних вод, ремонту та реконструкції локальних каналізаційних споруд попереднього очищення стічних вод, будівництво та реконструкцію систем оборотного водопостачання, будівництва каналізаційних мереж з підключенням до міських каналізаційних очисних споруд, установки водомірів.

На підприємствах Укрзалізниці постійно розробляються та впроваджуються системи статистичної звітності підприємств залізничного транспорту з питань охорони та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Усі структурні підрозділи залізниць як первинні природокористувачі та платники податку та оперативно підпорядковані Укрзалізниці ремонтні заводи забезпечують екологічну безпеку шляхом дотримання нормативів екологічної

безпеки та використання природних ресурсів в межах лімітів та дозволів, які видаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки за місцем розташування підприємств. З метою виховання молоді, якій не байдужий екологічний стан довкілля, усіма залізницями україни щорічно проводиться підготовка та підвищення кваліфікації фахівців в галузі охорони навколишнього середовища.

Слід відзначити, що фінансування програм, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища, здійснюється за рахунок власних коштів залізниць та капіталовкладень.

Особливо екологічно шкідливе для довкілля використання дизельної тяги. І оскільки сьогодні повністю відмовитися від неї не можливо, розроблено низку технологій для мінімізації шкідливих викидів. Це, наприклад, установка на турбіни дизелів спеціальних каталізаторів, які знижують викиди шкідливих речовин в атмосферу на 80 відсотків. Обладнання це не з дешевих. Але якщо поставити його навіть на всі тепловози, то в плані економічного ефекту отримаємо мінус, адже податкова нараховує нам відрахування, виходячи з кількості придбаного дизпального, а не з фактичного обсягу забруднення атмосфери. А варто б тут підходити з державницьких позицій і подумати про наших дітей, про спадок, що його залишимо майбутнім поколінням.

Сортувальні станції відрізняються не тільки розмірами, але й ступенем забрудненості. Найбільш поширеним забруднювачами територій станцій є нафта та нафтопродукти, мазут, дизельне пальне, а також залишки вантажів. Причиною забруднення залізничних колій нафтопродуктами є їх витік на колії і міжколії з цистерн, несправних котлів і зливних приборів під час перевезення. При маневрах рухомого складу і русі вантажних поїздів станції також забруднюються різними сипучими вантажами.

Забруднення територій негативно впливає на стан навколишнього середовища. На деяких станціях залізничного транспорту грунт пропитаний

нафтопродуктами на значну глибину, що загрожує як поверхневим, так і підземним водам. Під час сніготаяння і випадіння дощів виникають поверхневі стічні води, які змиваючи пил, різне сміття, нафтопродукти та інші забруднення, скидають їх в найближче водоймище.

Таким чином використання біохімічного методу очищення забруднених територій станцій найбільш вигідна, але досить дорога і в нашій країні ще не досить успішно застосовується. Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників.

Значну частину в забрудненні навколишнього середовища на станції вносять і сортувальні парки, в яких відбувається розсипання, розливання, різних сполук, в процесі формування і розформування поїздів, а також виникнення шумових хвиль.

Тому основним напрямком зниження величини забруднення навколишнього середовища є: раціональний вибір технологічних процесів для виробництва готової продукції та її транспортування; використання екологічно чистого обладнання та рухомого складу, своєчасне їх обслуговування і ремонт; використання засобів захисту навколишнього середовища та підтримка їх в справному стані, зменшення навантаження на навколишнє природне середовище, зниження випадків та скидів забруднюючих речовин в повітряний та водний басейни, підвищення ефективності роботи очисних споруд, раціональне використання водних ресурсів, організація на підприємствах безстічного та безвідходного виробництв, що забезпечує зниження водоспоживання.

У процесі формування і планування екологічної політики на сортувальній станції одним з найважливі­ших питань є вибір найбільш ефективних заходів і раціональної послідовності їх виконання в умовах обмежених ресурсів і фінансування.

Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: - нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; - методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничноготранспорту; - технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; - методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення; - технології очищення забруднених вод після миття вагонів, локомотивів.

Тенденція до нарощування виробництва, що спостерігається останнім часом, подальше поглинання сучасним техногенним суспільством навколишнього природного середовища, його постійне забруднення, а також необхідність екологічно чистого майбутнього вимагають негайного вирішення назрілих еколого-економічних проблем, активізації природоохоронної діяльності.

Змістом природоохоронної діяльності на залізничному транспорті є суттєве зниження та ліквідація негативного впливу господарської діяльності об'єктів залізничного транспорту на навколишнє природне середовище, збереження та раціональне використання природних ресурсів. Особливий наголос треба зробити на корисному ефекті використання штучних лісових насаджень та природних лісів, що розташовані на смугах земельного відводу колій [3]. Зокрема, захисні лісові насадження в умовах роботи залізничного транспорту захищають земляне полотно та цивільні споруди від негативного впливу водних потоків, закріплюють ґрунти, прикривають лінії зв'язку, автоблокування, централізації та сигналізації від впливу вітру та інтенсивного утворення льоду, являються надійним засобом захисту залізничних шляхів від сніжних і піщаних заносів, зсувів та селевих

потоків, знижують опір вітрових потоків руху потягів.

Крім того слід підкреслити, що лісові насадження є дешевим, надійним і довготривалим біологічним засобом захисту залізничного полотна від негативного впливу природних явищ.

Висновок

Основною ціллю даного дипломного проекту є вдосконалення місцевої роботи сортувальної станції „Ж”. Деякі аспекти можна використовувати для удосконалення технології роботи сортувальної станції «Ж» в цілому, що й наведено в пояснювальній записці дипломного проекту.

В першому розділі приводиться техніко-експлуатаційна характеристика станції, спеціалізація колій, маневрові засоби та розміщення службово-технічних споруд. Було проаналiзовано основнi показники: кiлькiсть бригад ПТО, час на обслуговування одного составу, завантаження бригади ПТО, час очiкування составом обслуговування бригадою ПТО i приведенi мiсячнi витрати.

В другому розділі розглянуто організація роботи станційного технологічного центру обробки поїзної інформації та перевізних документів ,функціональне призначення станційного технологічного центру, попередня обробка інформації про підхід поїздів.

Розроблена система роботи станції з поїздами, що надходять у переробку та обробка составів транзитних поїздів в умовах функціонування АСУСС.

В четвертому розділі наведені основні аспекти технології виконання вантажної та комерційної роботи, організація обслуговування під’їзних колій.

В п’ятому розділі було розглянуто впровадження автоматизація огляду поїздів і вагонів в технічному и комерційному відношенні на сортувальних станціях з великим об'ємом работи. Практичне значення цього дипломного проекту є виявлення завантажених вагонів з комерційними недоліками, браками в автоматизованому режимі, можливості встановлення обмеження подавання під вивантаження або постановки в поїзд, усунення комерційного браку ще на колії в парку приймання.

У сучасних умовах велика увага приділяється впровадженню нової техніки і автоматизованих систем управління у сфері вантажних перевезень. Однією з таких сучасних систем є автоматизована система комерційного огляду поїздів і вагонів (АСКО ПВ). Вживання АСКО ПВ при прийомі і відправленні поїздів забезпечує поліпшення якості комерційного огляду вагонів, вантажів і контейнерів на них, що сприяє підвищенню безпеки руху поїздів, поліпшенню умов праці і підвищенню техніка особистої безпеки працівників, пов'язаних з виконанням операцій по комерційному огляду поїздів і вагонів.

В шостому розділі наведені основні моменти можливості прогнозування простою місцевого вагона на станції за допомогою методів теорії ймовірності, що дасть можливість прогнозувати виконання простою місцевого вагона та оперативно вживати заходів до його поліпшення.

При розрахунку економічного ефекту впровадження АРМ ПКО, статистика показала, що 30 % відсотків часу оперативно - диспетчерський апарат витрачає на інтелектуальну діяльність пов’язану з переробкою рішень, оцінкою поточної ситуації, пошуком раціональних рішень.

Скорочення часу на знаходження рішення, створення умов для запобігання прийняття помилкових рішень з мінімальними витратами складають непряму ефективність, формалізація і калькулювання якої неможлива.

Отже, автоматизація процесів дозволяє: скоротити експлуатаційні витрати (зменшення простою вагонів), підвищити якість і доступність інформації, вести контроль виконання, спростувати процес прийняття рішень, підвищити умови праці .

В дипломному проекті розроблені шляхи здійснення комплексу профілактичних заходів для дотримання охорони праці на залізничному транспорті. Також підрахована необхідна потужність освітлення робочого місця працівника ЕОМ та необхідні для цього умови.

Були розглянуті екологічні проблеми та навколишнього середовища. Який вплив спричиняє сортувальна станція на екологічну ситуацію. Та шляхи вирішення цих питань: політичні та технічні.

Перелік використаних джерел

1. Нормативні акти з безпеки руху поїздів / Розробники: В. Зайцев, А. Рашко, В. Крот, М. Ришковський. – К.: Транспорт України, 2002.- 142 с.;

2. ЗАКОН УКРАЇНИ про охорону навколишнього природного середовища, із змінами і доповненнями, внесеними законами України;

3. Постанова про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщеня відходів, від 3 серпня 1998 р. №1218, Київ;

4. Охрана окружающей среды и экологическая безопасность на железнодорожном транспорте / Под редакцией проф. Н.И. Зубрева, Н.А. Шарповой - М.: 1999 – 592 с.;

5. Н.Н.Маслов, Ю.И.Коробов. Охрана окружающей среды на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт 1996 – 240 с.;

6. Е.И.Павлова, Ю.В.Буралев. Экология транспорта. – М.: Транспорт 1998 – 232 с.;

7. В.С.Крутяков Охрана труда на железнодорожном транспорте. – М.: Транспорт, 1988.;

8. Д.В.Зеркалов. Основи охорони праці. Навч. посібник. – К.: Науковий світ, 2000.;

9. Закон України “Про охрану труда”. – К.: Основа, 1992.;

10. С.Бузанов, В.Ф.Харламов. Охрана труда на железнодорожном транспорте – М.: Транспорт, 1998.;

11. В.Н.Плахотников, Л.А.Ярышкина и др. Природоохранная деятельность железнодорожного транспорта Украины. Проблемы и решения – К., Транспорт Украины, 2001.;

12. С.Кубланов, В.Романчук. Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.;

13. Буралєв Ю.В., Павлова О.І. Безпека життєдіяльності на транспорті - М.: Транспорт, 1999.;

14. Г.О.Білявський, М.М.Падун, Р.С.Фурдуй. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 301 с.;

15. В.У.Жидецький, В.С.Джигирей, О.В.Мельников. Основи охорони праці. – Л.: Афіша, 1999. - 347 с.;

16. Г.О.Білявський, М.М.Падун, Р.С.Фурдуй. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 301 с.;

17. Компьюторние технологии управления не железнодорожном транспорте – сборник научных трудов / под редакцией кандидата технических наук Ф.Д. Листа - М. НИИЖА МПС РФ, 1995;

18. П.О.Яновський, В.І.Нерашевич, В.І.Апатцев. Загальний курс залізничного транспорту. – К.: КУЕіТТ, 2002.;

19. Рекомендації з техніко-економічних розрахунків окремих показників експлуатаційної роботи залізниць. – К.: Транспорт України, 2002.;

20. Статистичний щорічник;

21. Позамантир Э.И., Фадеев С.А. Предложения по составу показателей мощности железнодорожной сети к методам их определения. (ИКТП при Госплане СССР). Отчет по теме 028.7.054 697, № ГР 01870036437. – М., 1987г. – 28с.;

22. доц. Пусенков І.В. Конструювання та розрахунки сортувальних пристроїв на залізничних станціях, частина 1, - К., 2002, стр.41.;

23. Ю.И. Ефименко, С.И. Логинов, В.Е. Павлов, В.С. Суходоев, М.М. Уздин Железнодорожные станции и узлы. Учебное пособие. Санкт-Петербург, 1996.;

24. И.Е. Савченко, С.В. Земблинов, И.И. Страковский Железнодорожные станции и узлы, Москва, „Транспорт”, 1980.;

25. Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР (ВСН 207-89), Москва, „Транспорт”, 1992.;

26. Интсрукция по проектированию станций и узлв на железных дорогах Союза ССР (ВСН 56-78), Москва, „Транспорт”, 1978.;

27. С.П. Бузанов, А.М. Карпов, М.А. Рыцарев. Проектирование механизированых и автоматизированых сортировочных устройств, Москва, „Транспорт”, 1965.;

28. Труды института комплексных транспортных проблем, выпуск 133, редактор Н.Е. Гончаров, Проблемы развития транспортной системы Украинской ССР в новых условиях хозяйствования, Москва, ИКТП, 1991, стр.219.;

29. Україна транспортна, український видавничий консорціум, Видавництво „Новий світ”, Київ, 2003.;

30. Железнодорожные станции Устройство и организация работы, Е.В. Архангельский, Ю.Е. Лукьянов, Москва, 1996.

31. Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту України (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. №651-р).

32. Управление грузовой и коммерческой работой на железнодорожном транспорте / Под ред. проф. А.О.Смехова.– М.: Транспорт, 1990. – 235 с.

33. Котенко А.М. Управління вантажною та комерційною роботою на залізничному транспорті, ч.2.- Харків.: Нове слово, 2003. – 390 с.

34. Типовий технологічний процес роботи пункту комерційного огляду поїздів (ПКО): Затверджено наказом Укрзалізниці від 28.03.2007 № 178.

35. Котенко А.М. Управління вантажною та комерційною роботою на залізничному транспорті, ч.1.- Харків.: Нове слово, 2003. - 407 с.

36. Смехов А.А. Математические модели процессов грузовой работы. – М.: Транспорт, 1982. – 256 с. Информационно-управляющие системы на железнодорожном транспорте. – 2004. № 5. – с. 54-58.

Додаток А

Схема сортувальної станції «Ж» з розташуванням основних технічних пристроїв, службово-технічних будівель,

під’їзних колій

Додаток Б

Т ехнологічний графік опрацювання транзитного поїзда з урахуванням зменшення часу на комерційний огляд від впровадження інтегрованої системи відеонагляду

Додаток В

Схема інформаційних потоків в автоматизованих системах станції «Ж»

Додаток Г

Схема надходження інформації у вагонну модель станції

Додаток Д

Схема складових економічного ефекту, обумовленого впровадженням інтегрованої системи

відеоконтрою вагонів

Додаток Е

Діаграма показників економічного ефекту

Додаток Є

Схема розміщеня світильників в приміщенні оператора ЕОМ