- •1 Техніко – експлуатаційна характеристика станції
- •1.1 Загальні відомості та характеристика прилеглих напрямків
- •1.1.1 Технічне устаткування
- •1.1.2 Маневрові засоби
- •1.1.3 Розташування службово-технічних споруд станції
- •1.1.4 Локомотивне господарство
- •Вагонне господарство
- •1.1.6 Вантажне господарство
- •1.2 Характеристика експлуатаційної роботи станції
- •1.2.1 Технологія обробки транзитних поїздів без переробки
- •1.2.2 Технологія роботи з составами поїздів, що надійшли в переробку
- •1.2.3 Технологія розформування і формування составів
- •1.2.4 Поточне планування поїздоутворення та відправлення поїздів
- •1.2.5 Технологія обробки місцевого вагонопотоку
- •1.3 Диспетчерське керівництво роботою станції
- •2.Організація роботи станційного технологічного центру обробки поїзної інформації та перевізних документів
- •2.1 Функціональне призначення станційного технологічного центру
- •2.2 Попередня обробка інформації про підхід поїздів
- •3 Особливості технології роботи станції в умовах асу
- •3.1 Завдання асусс та їх інформаційне забезпечення
- •3.2 Обробка составів транзитних поїздів в умовах функціонування асусс
- •3.3 Робота з составами, що надходять в переробку в умовах функціонування асусс
- •3.4 Обробка поїзда свого формування
- •3.5 Обробка збірних поїздів
- •4 Організація вантажної та комерційної роботи станції «ж»
- •4.1 Організація роботи станції та під’їзних колій
- •5 Удосконалення технології роботи та місцевої роботи станції
- •5.1 Удосконалення технічного оснащення пункту комерційного огляду
- •5.2 Обробка вагонів і вантажів з використанням інтегрованих систем арм пко відео
- •5.3 Обробка поїздів при виявленні негабаритних вантажів
- •6 Можливості оперативного прогнозування виконання простою місцевого вагона на станції
- •7 Економічна оцінка роботи сортувальної станції «ж»
- •7.1 Розрахунок експлуатаційних витрат станції
- •7.2 Розрахунок собівартості переробки вагонів і продуктивності праці
- •7.3 Розрахунок економічної ефективності впровадження аск вп пз
- •8 Організація охорони праці на сортувальній станції «ж»
- •8.1 Організація робочого місця оператора еом
- •8.2 Вимоги до режиму праці
- •8.3 Розрахунок штучного освітлення
- •5. Індекс приміщення: (8.5)
- •8.4 Захист від електромагнітного і іонізуючого випромінювання
- •9 Охорона навколишнього середовища
8.4 Захист від електромагнітного і іонізуючого випромінювання
Більшість учених вважає, що як короткочасна, так і тривала дія всіх видів випромінювання від екрану монітора не небезпечна для здоров'я персоналу чи обслуговуючого комп'ютери.
На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.
Є наступні способи боротьби з цим явищем:
Зниження кількості пилу в приміщенні. Зокрема, в комп'ютерних класах украй небажане вживання крейди, оскільки крейда поступово переходить з дошки на обличчя дітей шляхом розгону статичними полями. Зверніть увагу - хороший комп'ютерний клас обладнаний маркерною дошкою, кондиціонером і пиловловлювачем, а іноді "Люстрою Чижевського". Ці пристрої знижують кількість пилу в приміщенні, а "Люстра Чижевського" ще і пригнічує статичні поля.
Високочастотні електромагнітні поля. Їх дія порівнянна з радіацією, але, на щастя, вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їх джерело - відхилююча електромагнітна система кінескопа. В сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і часткове назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому приміщеннях комп’ютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок. А ось нахилятися над монітором, щоб подивитися на нього зверху, не рекомендується.
Низькочастотні електромагнітні поля. Низькочастотні електромагнітні випромінювання дотепер не вважалися шкідливими, оскільки від комп'ютера вони нижче, ніж, скажімо, від електричної праски. Проте за даними PC Week за
2000 лютого витікає, що взаємодія власних полів монітора і зовнішніх електромагнітних полів може викликати інтерференцію, через яку зображення на екрані починає мерехтіти, викликаючи погіршення зору і головний біль.
Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора комп'ютера представлені в таблиці 6.3.
Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10.100мВт/м2.
Таблиця 6.3 - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.
Найменування параметра |
Допустимі значення |
Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора |
10В/м |
Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора |
0,3А/м |
Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати: для дорослих користувачів для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих учбових закладів |
20кВ/м
15кВ/м |
Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.
