1. Методи оцінки безпечності техніки

Методи оцінки безпечності техніки визначаються по ГОСТ 112.2.002-81, який розповсюджується на сільськогосподарські трактори, сільськогосподарські самохідні, начіпні, причіпні і ручні машини і сільськогосподарське технологічне обладнання (далі - машин) і встановлює методи визначення і оцінки показників безпечності машин.

Методи, встановлені дійсним стандартом, і об’єми випробувань визначаються програмою випробувань.

До випробувань допускаються машини, які пройшли обкатку в об’ємі, передбаченом відповідною технічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Випробування проводять з участю інспекторів праці ЦК та Ради профспілок.

У необхідних випадках до випробувань залучають спеціалістів Держенергонагляду, Держтехнагляду, Головного управління пожежної охорони МВС, Мінздраву.

Вимоги безпечності при проведенні випробувань – по ГОСТ 12.3.002-73.

Персонал, який допускається до проведення випробувань, повинен пройти навчання та інструктаж у порядку, встановленому ГОСТ 12.0.004-79.

1.1 Характеристика методів оцінки безпечності техніки. Оцінка показників безпеки тракторів, машинно-тракторних агрегатів, автомобілів.

Оцінка безпеки тракторів, самохідних сільськогосподарських, причіпних, навісних, ручних машин і знарядь і технологічного устаткування, вживаного в сільському господарстві, іменовані надалі «машини», проводиться методами огляду, експертизи і вимірювань у порівнянні з вимогами, встановленими ГОСТ 12.2.019-76, ГОСТ 12.4.026-76, ГОСТ 16527-80, ГОСТ 12.1.005-76, ГОСТ 12.1.003-76 та галузевою нормативно-технічною документацією по безпеці конструкції машин.

В окремих випадках, при експлуатації складного обладнання для оцінки рівня безпеки (небезпеки) складних сільськогосподарських машин, виробничих процесів, виробництв чи технологій з метою запобігання травмонебезпечним, аварійним та катастрофічним ситуаціям застосовують складний, але ефективніший метод – аналітичний. Усі наведені методи є складовими універсального методу – методу експертної оцінки безпеки робочих місць, окремих машин, технологічних операцій (процесів), тощо.

Оцінка безпеки сільськогосподарської техніки методом огляду

При зовнішньому огляді перевіряють наявність: огорож небезпечних місць а також блокувань, що виключають пуск машини при знятих огорожах; робочого майданчика з огорожею і сходів з опорними майданчиками, поручнями або поручнями, що полегшують підйом до місць обслуговування машини, які знаходяться на висоті 1800 мм від землі; засобів захисту від попадання рук або одягу оператора в ті, що подають, пресують і інші органи машини; автозчеплення на тракторах класів 6...50 кН і пристроїв для роботи з автозчепленнями на навісних машинах; пристроїв, що утримують начіпку в транспортному положенні, зчіпних пристроїв; гідрофікованої начіпки; причіпної скоби, гідрокрюка, автозчеплення і крюка для транспортних засобів; наявність і можливість читання попереджувальних написів, знаків безпеки, символів органів управління машиною, робочого і стоян очного гальма, відповідності кольору пофарбування: даху кабіни, небезпечних місць, захисних огорож і кожухів передач, первинних засобів пожежогасіння, сигнальних щитів, що позначають габарити машини згідно ГОСТ. 12.4.026—76.

На колісних і гусеничних виноградних тракторах визначають наявність безпечної кабіни із запасним виходом або каркаса безпеки, ременів безпеки і місця їх кріплення. На колісних тракторах і самохідних машинах перевіряють наявність дзеркал заднього виду і регулювання їх положення; сигналів гальмування; габаритних вогнів (щитків); покажчиків поворотів; світлоповертачів; двосвітлових фар і перемикання їх на ближнє і дальнє освітлення; ліхтаря освітлення кабіни, номерного знаку і знаку автопоїзда; переносної лампи і штепсельного роз'єму для її підключення; звукового і світлового сигналів; роз'ємів для підключення системи сигналізації машин, що агрегатуються; відсіків для акумуляторних батарей; вимикача «маси» в кабіні оператора машин; склоочисника для лобового і заднього склоомивачів; сонцезахисних пристроїв, заземлюючих пристроїв; пускових систем запуску двигуна взимку з робочого місця оператора; освітлення щитка приладів і чіткість видимості шкал і стрілок; іскрогасників, іскровловлювачів, глушників шуму. Перевіряють також напрям випускних труб, що виключають попадання відпрацьованих газів в кабіну оператора або в місця збору легкозаймистих речовин.

Перевіряють забезпечення видимості робочої зони, робочих органів і причіпного пристрою з сидіння оператора при збереженні раціональної робочої пози по ГОСТ 12.2.002—81, необхідною для виконання технологічної і транспортної операцій, регулювання сидінь оператора; кріплення футляра для аптечки першої допомоги, термоса питної води, попільнички і місць установки радіоприймача в кабині.

На машинах, призначених для роботи в гірських умовах, перевіряють наявність пристроїв стабілізації остову машини і сидіння операторів, запобігання перекиданню і сигналізації про виникнення небезпечного крену.

На причепах перевіряють: наявність страхувального троса (у одноосних причепах, причіпних машинах і причепах, що не мають гальм, окрім причепів з автоматичним гальмуванням при відриві від тягового засобу) світлоповертачів, стоп-сигналів, покажчиків поворотів і габаритних вогнів, написів, що забороняють перевезення людей в кузові.

На сівалках і культиваторах-рослинопідживлювачах перевіряють наявність пристосувань і пристроїв для контролю з робочого місця оператора за рівнем насіння і туків в бункерах і ящиках, за роботою висіваючого апарату, насіннєпроводів і сошників.

На начіпних сівалках і культиваторах перевіряють наявність: робочих майданчиків для заправки насіння і мінеральних добрив; світлоповертачів і габаритних щитків в машинах, ширина яких виходить за габарити транспортних засобів; попереджувальних написів про застосування індивідуальних засобів захисту при внесенні мінеральних добрив і пестицидів.

На дощувальних машинах і насосних станціях перевіряють наявність і роботу: захисту операторів від ураження струмом; дистанційного виключення машин і агрегатів; попереджувальних написів; автоматичного управління двигуном насоса машини позиційної дії.

На машинах для захисту рослин перевіряють наявність: пристроїв для механізованої заправки місткостей запобіжних клапанів в судинах, що працюють під тиском більше 70 кПа, і в машинах з об'ємними насосами; бачка місткістю не меншого 5 л для миття рук операторів; покажчиків рівня рідини в ємкості.

На жниварках і хедерах комбайнів перевіряють наявність пристроїв, що утримують платформи в піднятому положенні при технічному обслуговуванні або при переїздах; наявність візка для транспортування жниварки.

На збиральних машинах перевіряють наявність: орієнтиру для безпечного під'їзду транспортних засобів при розвантаженні бункерівна ходу; світлової сигналізації про заповнення бункерів і забивання основних вузлів машини; захисних огорож відкритих деталей вузлів, подрібнюючих барабанів і роторів, що обертаються; спеціальнихчистиків для безпечного очищення робочих органів; пристроїв длясамоочищення вузлів, що обертаються, від намотування технологічного продукту; попереджувальних забороняючих написів з техніки безпеки.

На сушильних установках перевіряють, чи є автоматизація управління електроприводом; прилади контролю температури; блокування системи запалення з подачею повітря і вентиляцією топкової камери; вибухові запобіжні клапани на топкових пристроях, які працюють на рідкому і газоподібному паливі; систему електричного запалення, чи не потрапляє відкрите полум'я в масу оброблюваного матеріалу.

Стосовно МТА можна зазначити:

• до експлуатації допускаються абсолютно справні, відрегульовані і перевірені машини, що пройшли відповідну обкатку, у тому числі і нові машини;

• причіпні і начіпні машини заздалегідь перевіряють і агрегатують тільки з тим трактором, що зазначений у заводській інструкції цієх машини.

• При агрегатуванні різної сільськогосподарської техніки з універсальними тракторами необхідно застосовувати автоматичні зчіпні пристрої;

• агрегати, скомплектовані для сівби і садіння, обладнують двосторонньою сигналізацією. Робота сівалки без сівача дозволяється за умови, що сівалка обладнана спеціальними контролюючими і іншими спеціальними пристроями, як це передбачене інструкцією завода-виготовника.

Безпечна робота машинно-тракторних агрегатів на схилах досягається шляхом дотримання комплексу вимог до правильного піодбору техніки, її регулювання й укомплектування необхідними засобами, підготовки поля, а також ретельного інструктажу механізаторів, що працюють на схилах. Вони повинні знати причини можливого перекидання, сповзання машини на схилах, особливості виконання транспортних робіт, режими руху машин, способи подолання крутих схилів і незначних першкод, методи гальмування, тощо.

• Для роботи на схилах крутістю не більш як 8-9⁰ допускаються трактори і комбайни загального призначення. Працювати на схилах колісним тракторам на вузькій колії заборонено;

• трактори та інші самохідні сільськогосподарські машини, що працюють на схилах, повинні бути обов’язково обладнані пристроями для постійного контролю кута похилу (або спеціальними сигналізаторами), а також деревяними упорами (відповідно до кількості ведучих коліс) або гальмовими башмаками, щоб не допустити скочування або сповзання машини на зупинках.