4. Інженерний захист

Заходи інженерного захисту тери­торії можуть істотно вплинути на ефективність цивільного захисту. Для цього необхідно:

• враховувати під час розроблення генеральних планів забудови населе­них пунктів і ведення містобудування особливу схильність регіонів та окре­мих площ до проявів небезпечних і катастрофічних явищ;

• забезпечувати раціональне розміщення потенційно небезпечних об'єктів з урахуванням можливих наслідків у разі аварій для безпеки населення і довкілля;

• будувати будинки, споруди, інже­нерні мережі і транспортні ко­мунікації з заданими рівнями безпе­ки і надійності;

• розробляти і запроваджувати захо­ди щодо безаварійного функціону­вання потенційно небезпечних об'єктів;

• створювати комплексні схеми захи­сту населених пунктів та об'єктів гос­подарювання від небезпечних при­родних процесів;

• розробляти і здійснювати регіональні та місцеві плани за­побігання і ліквідації наслідків над­звичайних ситуацій;

• організовувати випереджувальне будівництво протизсувних, проти-повеневих, протиселевих, протила­винних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення;

• реалізовувати заходи щодо санітар­ної охорони території.

Ці заходи повинні виконувати всі ор­гани виконавчої влади і установи, на­ділені відповідними повноваженнями.

5. Медичний захист

Заходами запобігання або змен­шення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпе­чення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:

- планування і використання існую­чих сил і засобів органів охорони здоров'я, незалежно від їх відомчої належності;

- розгортання в надзвичайних умо­вах необхідної кількості лікувальних закладів;

- своєчасне застосування профілак­тичних медичних препаратів;

- контроль за продуктами харчуван­ня, питною водою і джерелами водо­постачання;

- завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів за­хисту, медичного та спеціального майна і техніки;

- контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та хімічною ситуацією;

- підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.

6. Біологічний захист

Захист від біологічних засобів ура­ження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комп­лексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та ме­дичних заходів.

Захист від біологічних засобів вимагає:

- своєчасного використання колек­тивних та індивідуальних засобів захисту;

- введення режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- проведення екстреної та спе­цифічної профілактики;

- додержання протиепідемічного ре­жиму об'єктами господарювання, ліку­вальними закладами і населенням.

Біологічний захист покладається на медичну службу. Опинившись в осередку інфекційних захворювань:

- не можна без спеціального дозволу залишати місце проживання;

- без крайньої необхідності не виходити з дому;

- надіти ватно-марлеву пов’язку, обов’язково проводити щоденне вологе прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих розчинів;

- суворо дотримуватись правил особистої і загальної гігієни. Воду використовувати з перевірених джерел і пити тільки кип’ячену;

- при догляді за хворими надягати халат, косинку і ватно-марлеву пов'язку;

- при госпіталізації хворого зробити в квартирі дезинфекцію. У випадку бактеріального ураження слід сурово виконувати комплекс ізоляційно-обмежуючих заходів (карантин, обсервація).