Питання 2. Характеристика осередків ураження при нс природного характеру

Антропогенний вплив на довкілля сприяє активізації та посиленню стихійних явищ. З численних осередків ураження, які виникають під час стихійних лих, найбільш значними за масштабами наслідків є осередки, що утворюються при землетрусах та повенях. За ними йдуть пожежі, урагани, смерчі, сніжні замети, обледеніння. Розглянемо деякі зі стихійних лих та осередків їх ураження.

А. Осередок ураження при землетрусі

Осередок ураження при землетрусі – це територія, в межах якої відбулися масові руйнування та пошкодження будівель, споруд та інших об’єктів, що супроводжуються ураженнями та загибеллю людей, тварин, рослин. За причинами виникнення землетруси розподіляються на тектонічні, вулканічні та обвальні (для сейсмо небезпечних районів України характерним є перший вид, що відбувається частіше за інші). Енергія, яка виникає при землетрусі, розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль. Їх інтенсивність характеризує силу землетрусу, яка вимірюється за 12-бальною шкалою Ріхтера При побудові шкали Pixтep виходив з того, що магнітуда землетру­су – це отримана iз сейсмограми міра зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту та амплітуда сейсмічних хвиль – це одне i те ж, i чим сильніше розмах хвилі, тим більша магнітуда землетрусу.

Слід зауважити, що в даний час у свiтi використовуються декілька шкал інтенсивності:

• шкала японського метеорологічного агентства (JMA);

• китайська шкала інтенсивності,

• американська 12-бальна модифікована шкала Меркаллі (ММ);

• європейська 12-бальна шкала MSK-64 (абревіатура від прізвищ сейсмологів, які її запропонували – С.Мед­ведева iз СНД, В.Шпонхойєра iз НДР, В.Карника із Чехії).

Остання шкала, до речі, використо­вується в Україні, тому коротко розглянемо, як вона побудована. При побудові цієї шкали її автори виходили з того, що усі землетруси за своєю потужністю поділяються на 12 балів, тому шкала містить бали від I до XII. Зважте, що інтенсивність позначається римськими цифрами, щоб уникнути плутанини з магнітудою, яка позна­чається арабськими цифрами (таблиця 2.3.).

Оскільки інтенсивність не є безпосередньо вимірюваною величиною, її виз­начення є цілковито суб'єктивним. Щоб отримати значення інтенсивності, необхідно обстежити райони, що постраждали, оглянути пошкодження будівель та всього, що могло б зазнати дії землетрусу. Результати обстеження узагальнюються, обробляються i врешті визначається інтенсивність даного зем­летрусу.

Слід зауважити, що для кожного зем­летрусу існує лише одна магнітуда за Pixтepом, однак цей землетрус може викликати трясіння різної інтенсивності у різних районах в залежності від відстані до епіцентру. Тому прийнято вважати, що інтенсивність, яка приписується даному конкретному землетрусові, це зазвичай максимальна інтенсивність, що спостерігається при цьому землетрусі.

Інтенсивність землетрусу, крім магнітуди i відстані, залежить та від глибини осередку землетрусу, i від якості будівель, та від ґрунтових умов. Однак, якщо усунути неоднаковості в ґрунті, співвідношення між магнітудою за Ріхтером та максимальною інтенсивністю за шкалою MSK-64 буде приблизно таким (таблиця 2.3.).

Умовно землетруси розподіляють на чотири ступені:

• слабкі (I-IV бали) – невеликі поштовхи, легке тремтіння предметів, скла тощо;

• сильні (V-VII балів) – сильні поштовхи, легкі пошкодження кам’яних будівель, при довгій тривалості – руйнування окремих видів споруд;

• руйнівні (VIII-X балів) – дуже сильні поштовхи, сильні пошкодження та руйнування кам’яних будівель, повне руйнування всіх видів споруд;

• катастрострофічні (XI-XII балів) – дуже сильні нищівні поштовхи, повне руйнування всіх видів будівель, споруд. Широкі тріщини на поверхні землі, зсуви, обвали, змінюється рельєф місцевості.

Осередок ураження при землетрусі охоплює значну територію, на якій виникають пожежі, руйнуються ОГД, комунально-енергетичні мережі, мости, шляхи.

Б. Осередок ураження при повені

Це територія, в межах якої відбулося тимчасове затоплення місцевості, що супроводилося загибеллю людей, тварин, втрати врожаю сільськогосподарських культур та інших матеріальних цінностей. При повені спостерігаються руйнування будівель, споруд, шляхів, мостів, комунально-енергетичних мереж. Під час затоплення підвальних приміщень та перших поверхів будівель виходять з ладу устаткування, агрегати, майно. Але найбільших збитків зазнає сільське господарство. Масштаби повені залежать від висоти та тривалості небезпечних рівнів води, характеру розливу річок, злив, інтенсивності танення снігу та ін. За величинами масштабів та збитків повені розподіляють на чотири категорії.

• Низькі (малі) – затоплення менш ніж 10% сільськогосподарських земель в низьких місцях, при цьому майже не порушується ритм життя населення.

• Високі – затоплення великих ділянок річкових долин (10...15% сільськогосподарських земель), коли порушується нормальна життєдіяльність населення, можлива часткова його евакуація.

• Видатні (великі) – затоплення 50...70% сільськогосподарських земель, починається затоплення населених пунктів, припиняється господарча та побутова діяльності населення. Відбувається масова евакуація населення, матеріальних цінностей та захист важливих ОГД.

• Катастрофічні – затоплення величезних територій в межах однієї або кількох річкових систем (більш ніж 70% сільськогосподарських земель), багатьох населених пунктів, підприємств, інженерних комунікацій. Повністю припиняється господарська та промислова діяльність, тимчасово змінюється життєвий устрій населення. Можлива загибель людей, тварин, зазнання значних збитків.

Наприклад, в басейні р.Дністер періодично затоплюється повенями більш ніж 100000 га сільськогосподарських земель, 211 населених пунктів, 8 селищ міського типу, 5 міст, автошляхи, залізниці довжиною до 1000 км. Небезпечною також є р. Дніпро – від витоку до впадіння річки Прип’ять.

Під час інших стихійних лих також утворюються осередки ураження з подібними тяжкими наслідками:

• пожежі – в населених пунктах, об’єктові, лісові, степові, торф’яні;

• урагани – спіралеподібний рух повітряних мас із швидкістю більш ніж 125 км/годину;

• смерчі – атмосферний вихор, висотою 800...1500 м, діаметром біля землі до 2000 м, обвідна швидкість – 720 км/год, переміщення – до 80 км/год.

Розглянуті показники осередків ураження, що виникають під час НС техногенного та природного характеру, свідчать про загрозу, яку вони несуть безпеці життєдіяльності населення і господарчій діяльності України. Знання характеристик осередків ураження, які виникають при аваріях, катастрофах та стихійних лихах і особливо на потенційно небезпечних об’єктах та у технологічних процесах, дає змогу заздалегідь прогнозувати і частково визначати параметри можливих аварійних ситуацій розрахунковим методом. Так, цей прогноз надає можливість передбачити необхідні засоби для усунення виробничих аварій та максимального зниження рівня наслідків стихійних лих під час розробки та проектування, технологій та ін.