- •Тема 1. Безпека як категорія у науці
- •1.1. Генезис поняття безпека
- •1.2. Національна безпека держави та її складові
- •1.3. Об’єкти та суб’єкти національної безпеки України
- •1.4. Принципи забезпечення національної безпеки. Пріоритети національних інтересів України
- •Тема 2. Система управління національної безпеки України.
- •2. Структура системи управління національною безпекою.
- •3. Компетенція Президента України у забезпеченні національної безпеки України.
- •4. Рада національної безпеки і оборони України як орган стратегічного управління національною безпекою.
- •5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •6. Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки.
- •7. Сили забезпечення національної безпеки України.
- •8. Роль овс України в управлінні національною безпекою.
- •9. Роль Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою.
- •10. Роль Служби безпеки України в управлінні національною безпекою.
- •11. Роль Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою.
- •12.. Роль Державної митної служби в управлінні національною безпекою.
- •13. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою.
- •14. Завдання Управління державної охорони України у сфері управління національною безпекою.
- •15. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою.
- •16. Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України.
- •Тема 3. Економічна безпека держави
- •2. Національні економічні інтереси та критерії економічної безпеки.
- •3. Чинники та загрози економічній безпеці держави.
- •Тема 4. Оцінка рівня економічної безпеки держави
- •2. Класифікація показників економічної безпеки Рівень економічної безпеки (екб) держави досліджують через систему критеріїв та статистичних показників (індикаторів екб).
- •3. Показники економічної безпеки для різних сфер життєдіяльності, та методика їх розрахунку.
- •4. Теоретичні підходи до визначення рівня економічної безпеки.
- •5. Індикативний аналіз, як один з найефективніших методів визначення рівня економічної безпеки
- •Методика встановлення порогових рівнів по індикаторах економічної безпеки.
- •Тема 5. Військова безпека держави
- •2.Військова небезпека і військова загроза: джерела і характерні ознаки
- •2. Чинники та загрози військовій безпеці України
- •4. Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •5.Система забезпечення військової безпеки і умови її формування.
- •6. Складові системи воєнної безпеки і їх повноваження
- •7. Аналіз стану системи воєнної безпеки
- •Тема 6. Геополітична безпека та її стан на сучасному етапі
- •2.Джерела геополітичної безпеки.
- •3.Основні закони геополітичної безпеки.
- •4. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5. Сучасні загрози геополітичній безпеці
- •6. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •7. Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки
- •Тема 7. Екологічна безпека України
- •2. Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки
- •3. Основні риси та критерії екологічної безпеки екологічній безпеці властиві певні риси.
- •4. Поняття та види загроз національній безпеці в екологічній сфері
- •5. Напрями забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •Тема 7. Демографічна безпека держави
- •2. Економічні чинники демографічної безпеки держави
2. Чинники та загрози військовій безпеці України
Ключовим питанням для визначення воєнної небезпеки, існуючих і прогнозованих загроз для національної і воєнної безпеки України є проблема формулювання національних інтересів держави у даній сфері. Сучасна система національних інтересів країни достатньо повно відображена в Законі України "Про основи національної безпеки України".
До національних інтересів у воєнній сфері належать:
унеможливлений поширення зброї масового ураження і засобів її доставки;
ефективно існуючі структури і механізми забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності;
неможливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;
недопущення нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;
підтримання належного рівня забезпечення військовою та спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних сил України, інших військових формувань;
підтримання боєздатності Зброй них сил України;
достатнє фінансове забезпечення програм реформування Збройних сил України та оборонно-промислового комплексу України;
утилізація застарілої та не потрібної для Збройних сил У краї ни воєнної техніки, озброєння, вибухових речовин;
договірно-правове оформлення і облаштування державного кордону України;
достатній соціальний захист військовослужбовців, громадян, звільнених з воєнної служби, та членів їхніх сімей.
Формування системи даних інтересів відбувається з огляду на загальну систему національних інтересів, втім враховує специфіку воєнної сфери. Більш того, даний процес відбувається з огляду на цілу низку чинників, які підвищують рівень воєнних загроз.
Відтак, до чинників, що підвищують рівень воєнної загроза Україні належать:
технологічний відрив ряду провідних держав, що останнім часом значно збільшився, і нарощування їх можливостей но створенню озброєнь і воєнної техніки нового покоління. Така ситуація може підштовхнути їх до якісно нового етапу у зовнішніх відносинах;
перехід окремих держав до практики силових (військових) дій поза норм і принципів міжнародного права і без санкції Ради Без* пеки ООН. Зведений в ранг стратегічної доктрини, він чреватий загрозою дестабілізації як національної безпеки України, так і всієї стратегічної обстановки в світі;
активізація діяльності на території України іноземних спеціальних служб і використовуваних ними організацій;
тривалий процес реформування воєнної організації і оборонного промислового комплексу України, недостатнє фінансування національної оборони і недосконалість нормативно-правової бази. Як результат — критично низький рівень оперативної і бойової підготовки Збройних сил України, інших військ, військових формувань і органів, неприпустиме зниження забезпеченості військ (сил) сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, крайня гострота соціальних проблем, необґрунтоване і таке, що відбувається поза змісту національних інтересів скорочення армії. Усе це в значній мірі веде до значного зниження рівня як воєнної безпеки України зокрема, так і національної безпеки в цілому.
Для аналізу того, як складатиметься військово-політична обстановка, в якій Україні доведеться існувати як суб'єкту світової політики, слід враховувати, зокрема, її геополітичне і геостратегічне положення — воно є унікальним.
Україна розташована у самому серці Європи, саме це є висхідним при формуванні системи воєнної безпеки. Україна не є сусідом або державою, що граничить із Європою, Україна є Європа і вже через це може і має активно впливати як на регіональні, так і на глобальні соціально-економічні та політичні процеси і життя планети в цілому. Джерелом загроз за даного випадку виступають з одного боку намагання деяких держав зімкнути "кільце Анаконди" над Росією, і з іншого прагнення Росії до повернення домінування над Євразією.
За умов невизначеності напрямів зовнішньої політики, зокрема напрямів адекватного загрозам та небезпекам розвитку воєнної системи безпеки Україна ризикує бути утягненою у політичні гру інших країн, в якій її роль буде зводитися до неправомочного суб'єкта, участь якого віршуватиметься іншими країнами.
Розташування України в Серці Європи, перетин України декількома світовими цивілізаціями робить її об'єктом постійних воєнних загроз як локального, так і масштабного характеру.
До основних чинників, які визначатимуть характер воєнних загроз і небезпек на початку XXI століття, а також основних тенденцій у глобальній розстановці сил в світі належать наступні:
високий ступінь глобальної нестабільності;
зростання активності у використанні воєнної сили при вирішенні спірних як внутрішніх, так і міжнародних проблем;
зростання впливу і можливостей терористичних, екстремістських та трансурядових організацій;
яскраво виражене прагнення Євросоюзу, Росії та Китаю протистояти забезпеченню глобального лідерства США, яке за оцінками фахівців відбуватиметься не менше перших 20 років XXI століття.
