4 Класифікація інформаційних систем

1. Залежно від сфери застосування виділяють наступні види інформаційних систем:

• наукові ІС призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, управління експериментом.

• ІС автоматизованого проектування або САПР – системи автоматизованого проектування (CAD/CAM – Computer Aided Design / Computer Aided Manufacturing) призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології.

2. В залежності від вартості та масштабів, виділяють такі класи ІС:

• локальні системи призначені, в основному, для автоматизації обліку за одним або декількома напрямами (бухгалтерія, збут, склади, персонал і т. ін.). Локальною системою може скористатися практично будь-яке підприємство, що потребує управління фінансовими потоками і автоматизації облікових функцій. Локальні системи за багатьма критеріями універсальні, але ряд розробників пропонує галузеві рішення, наприклад, особливі способи нарахування податків і т. ін. Цикл впровадження локальних систем невеликий, іноді можна скористатися «коробковим» варіантом, купивши програму і самостійно встановивши її на підприємстві. Вартість локальних систем коливається в діапазоні – до $50 000.

• фінансово-управлінські системи (малі інтегровані системи). Такі системи гнучко налаштоуються на потреби конкретного підприємства, добре інтегрують діяльність підприємства і призначені, насамперед, для обліку й управління ресурсами невиробничих компаній. Хоча у багатьох системах даного класу присутні базові можливості управління виробництвом. Як правило, вони універсальні, функціональні можливості таких систем ширші, ніж локальних. Вартість впровадження фінансово-управлінських систем можна умовно визначити в діапазоні від $50000 до $200000, а іноді до $300000.

• середні інтегровані системи призначені для управління виробничим підприємством та інтегрованого планування виробничого процесу. Облікові функції пропрацьовано глибоко, але вони виконують допоміжну роль. Ланцюжок планування «збут – виробництво – закупівлі» є ядром цих систем. Підрозділи підприємства (фінанси, бухгалтерія, маркетинг і ін.) будують свою діяльність, спираючись на дані цього ланцюжка. Середні системи значно складніші в установці: цикл впровадження займає від 6 місяців до півтора років і більше. Причина в тому, що система покриває потреби декількох підрозділів і повністю інтегрує виробниче підприємство, що вимагає значних спільних зусиль співробітників підприємства, постачальника ІС або консалтингової компанії, яка здійснює впровадження. Середні системи передбачають, що виробниче підприємство повинне працювати як добре налагоджений годинник, де основними механізмами управління є планування і оптимальне управління запасами і виробничим процесом, а не облік кількості рахунків-фактур за період. Вартість впровадження середніх систем починається, як і в фінансово-управлінських системах, у районі $50000, але, залежно від обхвату проекту, може досягати $500000 і більше.

• великі інтегровані системи відрізняються від середніх набором вертикальних ринків і глибиною підтримки процесів управління великими багатофункціональними групами підприємств (холдингами або фінансово-промисловими угрупованнями). Такі системи мають найбільшу функціональність, включаючи управління виробництвом, управління складними фінансовими потоками, корпоративну консолідацію, глобальне планування і бюджетування тощо. Схожі функції присутні і в багатьох фінансово-управлінських (за винятком виробництва) і середніх інтегрованих системах, однак з нижчим ступенем опрацьовування. Терміни впровадження великих інтегрованих систем звичайно займають більше року, а вартість проекту – більше $500000.

3. Функціональна ознака визначає призначення системи, а також її основні цілі, завдання і функції:

• виробничі системи;

• системи маркетингу;

• фінансові й облікові системи;

• системи персоналу (людських ресурсів);

• інші типи, які виконують допоміжні функції залежно від специфіки діяльності організації (наприклад ІС керівництва).

4. Клас інформаційної системи залежить від того, інтереси яких користувачів вона обслуговує і на якому рівні управління. На рис. 1.1.3 показана класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою з урахуванням рівнів управління і рівнів кваліфікації персоналу. Чим вище рівень управління, тим менше обсяг робіт, що виконуються фахівцем і менеджером за допомогою інформаційної системи. Однак при цьому зростають складність і інтелектуальні можливості інформаційної системи, її роль у прийнятті менеджером рішень.

Рисунок 1.1.3 – Класифікація ІС за рівнями управління

5 Інформаційні системи в економіці

Конкретні задачі, що мають розв'язуватися ІС, залежать від тієї предметної області (ПрО), для якої призначена система. Основна мета ІС полягає в отриманні цілеспрямованих результатів перероблення інформації у зручну для користувача

ПрО можуть бути оперативними, управлінськими і стратегічними.

Оперативні системи забезпечують тільки короткострокове планування, тобто виконання операцій, які періодично повторюються, наприклад формулювання завдань співробітникам, облік робочого часу, розміщення замовлення на постачання товару. Оперативні системи використовуються лінійними менеджерами, диспетчерами, операторами та офісними службовцями.

Управлінські, або тактичні, системи підтримують діяльність менеджменту середнього рівня, що забезпечують короткострокове і середньострокове планування, організаційні задачі, управління, моніторинг і контроль. Управлінські ІС застосовують частіше, ніж оперативні системи, але вони використовують в основному внутрішні джерела даних і забезпечують такі види підтримки: статичну інтеграцію та аналіз даних; періодичні звіти та звіти, що формуються за запитами; порівняльний аналіз та прогнозування проблемних місць; деталізовані рішення (складання графіків робіт і робочих розкладів, замовлення матеріалів, рішення про те, що виробляти, коли і в яких кількостях); зв'язки та комунікації (функціональні менеджери потребують постійної взаємодії один з одним і з фахівцями).

Стратегічні системи забезпечують прийняття рішень, які міняють бізнес-плани та напрями розвитку бізнесу. Стратегічні системи підтримують тільки довгострокове планування. Введення нових виробничих ліній, розширення бізнесу, поширення операцій в інші країни - це приклади довгострокової діяльності.

На рис.1.1.4. показано модель застосування інформаційних систем у виробничій сфері відносно інформаційного забезпечення для підтримки менеджерів різного рівня.

Рисунок 1.1.4 – Модель застосування ІС на виробництві

Інтегроване автоматизоване виробництво (ІАВ) - це концепція реалізації інтеграції різних ІС на підприємстві. ІАВ забезпечує: об'єднання виробничих технологій; автоматизацію виробничих бізнес-процесів на основі ІКТ; виробниче планування та управління ресурсами, інтеграцію та координацію ПЗ всіх аспектів проектування, конструювання, планування, виробництва тощо (рис. 1.5).

Рисунок 1.1.5 – Модель інтегрованого автоматизованого виробництва

Постійний реінжиніринг бізнес-процесів, який потребує реструктуризації функціональних зв'язків та ієрархічних взаємодій може бути забезпечений таким інтегрованим автоматизованим виробництвом. Інтеграція бізнес-процесів між департаментами, корпораціями, партнерами-компаніями вимагає від платформ ІС інтероперабельності, відкритості, масштабованості.

Структуру інтегрованої ІС подано на рис. 1.1.6. Інформаційні потоки розподілених бізнес-процесів дають змогу забезпечити користувачам швидкий і легкий доступ до всіх ІР.

Інтеграція наявних непов'язаних між собою інформаційних систем є головною проблемою багатьох підприємств, архітектура клієнт-сервер і відкриті системи вирішують тільки частину інтеграційних проблем.

Рисунок 1.1.6 – Інтегрована ІС: розподілені дані та бізнес-процеси

При визначенні вимог для ІС описують процеси, пов'язані з наданням послуг клієнтам. Моделі ІС будують тільки для основних видів діяльності організації і тільки в тому обсязі, який забезпечує формування вимог для побудови ІС. У проектуванні ІС використовують принцип "зверху вниз" та "від загального до часткового", що спрощує розв'язання задачі без втрати якості та обмежуючись поданням тільки головних деталей.

6 Структура економічних інформаційних систем

Типова економічна інформаційна система включає функціональну та забезпечувальну підсистеми. До складу першої входить планування, облік, аналіз, контроль, регулювання, прийняття рішень тощо. Забезпечувальна підсистема охоплює описані вище види забезпечення - програмно-технічне, математичне, лінгвістичне, правове тощо. Забезпечення ІС - сукупність методів, засобів і заходів, спрямованих на автоматизовану обробку даних за допомогою ІКТ.

Приклади предметно-орієнтованих економічних інформаційних систем: інформаційні банківські системи, інформаційні системи бухгалтерського обліку, фінансові інформаційні системи, інформаційні системи в маркетингу, довідково-правові інформаційні системи, інформаційні системи в пенсійно-страховому забезпеченні, податкові інформаційні системи, управлінські інформаційні системи, інформаційні системи фондового ринку тощо.