Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді до модуля №1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
96 Кб
Скачать
☆
  1. Топографічна анатомія тонкої кишки. Дивертикул Меккеля.

Тонка кишка складається з трьох час­тин: дванадцятипалої кишки (duode­num), розглянутої вище, порожньої (jejunum) і клубової (ileum) кишок. По­рожня та клубова кишки становлять її брижовий відділ — найбільш рухому частину травного каналу. Довжина брижового відділу тонкої кишки у до­рослого (на трупі) дорівнює в серед­ньому 5—7 м, що приблизно в 4 рази перевищує довжину тіла людини. Діа­метр порожньої кишки становить 4— 5 см, клубової — 2,5—3 см.

Тонка кишка розміщується в серед­ньому та нижньому відділах очеревин­ної порожнини. Починається скелето-топічно зліва від хребтового стовпа на рівні Lii хребця, тобто на місці утво­рення дванадцятипало-порожнього зги­ну, і закінчується в правій клубовій западині, переходячи в товсту кишку. Слід зазначити, що петлі порожньої киш­ки розміщені вгорі і зліва від середин­ної лінії, займаючи горизонтальне по­ложення, а петлі клубової кишки ле­жать справа від цієї лінії, в правій клубовій ділянці, і розміщуються більш вертикально.

Петлі тонкої кишки спереду прикриті великим сальником, ззаду прилягають до парієтальної очеревини, а з боків їх облягають різні відділи товстої кишки. Знизу та зліва петлі тонкої кишки стикаються із сигмоподібною ободовою кишкою, а в порожнині малого таза вони прилягають до прямої кишки і сечового міхура, а у жінок — до матки та її придатків.

Брижа тонкої кишки (mesenterium) фіксує тонку кишку до задньої стінки жи­вота і є дублікатурою очеревини, між листками якої розміщені жирова кліт­ковина, кровоносні та лімфатичні су­дини і нервові сплетення. Корінь брижі (radix mesenterii) розташований косо відносно хребтового стовпа і найчасті­ше відповідає лінії, яка йде від лівої поверхні Lii хребця вниз, вправо до правого крижово-клубового суглоба. Довжина кореня брижі коливається в межах 10—18 см. Брижовий край тонкої кишки називається тагдо mesenterialis, вільний край — тагдо libera.

Приблизно в 2 % випадків на відстані І м від місця впадіння клубової кишки в товсту, на протилежному від брижі півколі клубової кишки, є відросток завдовжки 8—10 см. Це дивертикул Меккеля — залишок ембріональної жовточної протоки, в якому може виникати запалення, що потребує оперативного втручання.

Кровопостачання тонкої киш­ки здійснюється гілками верхньої бри-жової артерії (a. mesenterica superior), яка відходить від черевної частини аорти на рівні L, хребця або на 0,5—3 см нижче відходження черевного стовбура в заочеревинній клітковині. Пройшовши позаду тіла підшлункової залози, а потім спереду горизонтальної частини дванад­цятипалої кишки, верхня брижова арте­рія направляється вниз, входить у брижу тонкої кишки між її листками в на­прямку до правої клубової ямки .

Від верхньої брижової артерії до тон­кої кишки відходить 8—20, частіше 12— 15 порожньокишкових (аа. jejunales) і клубово-кишкових артерій (аа. ileales). Кожна з артерій ділиться на дві (дихо-томічно) гілки, які, з'єднуючись із та­кими ж гілками сусідніх артерій, утворюють артеріальні дуги (аркади) пер­шого порядку. Від цих дуг відходять гілки, які, в свою чергу, також анасто-мозують і утворюють дуги другого по­рядку. Таким чином виникають і дуги третього порядку. Кількість дуг на про­тязі брижі індивідуально варіює. Від дистальних дуг, які розміщені безпо­середньо біля брижового краю тонкої кишки, вздовж area nuda відходять прямі гілки, які на шляху до стінки кишки іноді діляться на окремі гі­лочки.

Прямі вени, які виходять із стінки кишки, формують vv. j е j unales et vv. ileales, які, в свою чергу, утворюють верхню брижову вену (v. mesenterica superior). Розміщуючись поруч із одно­йменною артерією, верхня брижова ве­на за головкою підшлункової залози бере участь в утворенні ворітної вени.

Л і мфовідті к. Лімфатичні судини тонкої кишки перериваються в числен­них лімфатичних вузлах (їх близько 200), які розміщені в брижі тонкої киш­ки в три ряди. Центральні регіонарні лімфатичні вузли брижової частини тон­кої кишки по 4—-5 розміщені вздовж верхніх брижових судин, позаду головки підшлункової залози. Від цих вузлів лімфа через кишкові стовбурці (trunci intestinales) надходить у грудну протоку (ductus thoracicus).

Іннервація тонкої кишки здій­снюється гілками верхнього брижового сплетення, яке супроводжує верхню брижову артерію та її гілки. Симпатич­ні, парасимпатичні і чутливі нервові волокна утворюють численні зв'язки з нервовими сплетеннями, закладеними в різних шарах стінки кишки.