5. Артеріальне кровопостачання лицьового відділу розділу.

6. Топографічна анатомія глибокої ділянки лиця.

Найскладнішу будову має глибока ділянка лиця, що розташована між верхньою та нижньою щелепами (міжщелепна ділянка за М.І. Пироговим). Для забезпечення доступу до цієї ділянки потрібно видалити гілки нижньої щелепи, жувальний м'яз і виличну дугу. Межею цієї ділянки є своєрідний простір, обмежений ззовні гілкою нижньої щелепи; зсередини — крилоподібним відростком клиноподібної кістки; згори — основою черепа. Пошарова топографія. Уся глибока ділянка лиця заповнена бічними та присередніми крилоподібними м'язами (mm. pterygoidei lateralis et medialis). Між ними в трикутному проміжку розташована значна кількість судин і нервів. Кожний крилоподібний м'яз оточений тонкою фасціальною пластинкою, а між ними міститься міжкрилоподібна фасція, або міжкрилоподібний апоневроз. М.І. Пирогов у глибокій ділянці лиця описав два міжфасціальні клітковинні проміжки: скронево-крилоподібний (interstitium temporopterygoideum) і міжкрилоподібний (interstitium interpterygoideum). Перший з них розташований між бічним крилоподібним і скроневим м'язами та має вигляд стрілової щілини, а другий — між бічним і присереднім крилоподібними м'язами у вигляді трикутної щілини. Вони виповнені пухкою жировою тканиною, яка має зв'язки зі скроневою, щічною та шийною ділянками. Скронево-крилоподібний проміжок сполучається із жировим тілом щоки, з крилопіднебінною ямкою, а за допомогою круглого отвору — з порожниною черепа. Крім того, через нижню очноямкову щілину (fissure orbitalis inferior) він сполучається з порожниною очної ямки, через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) — з порожниною носа, а через піднебінний канал (canalis palatinus) — з ротовою порожниною. Кровопостачання та іннервація. У скронево-крилопіднебінному проміжку розташовані переважно судини: верхньощелепна артерія та її основні гілки: верхня коміркова артерія, що проходить до задніх верхніх зубів, нижня коміркова артерія — до нижніх зубів, середня оболонна артерія, що проходить через остистий отвір у порожнину черепа, глибока скронева артерія (a. temporalis profunda) — до скроневого м'яза, щічна артерія, що проходить у щічну ділянку до однойменного м'яза, жувальна артерія — до однойменного м'яза, глоткова артерія (a. pharynga) — до глотки; клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) — до піднебіння. Також у цьому проміжку містяться численні вени, які мають такі самі назви, що й артерії. Зазначені вени утворюють крилоподібне венозне сплетення (plexus venosus pterygoideus), яке з'єднане з лицевою, занижньощелепною й очними венами. Міжкрилоподібний проміжок сполучається із скронево-крилоподібним і навко-логлотковим просторами, а також із порожниною черепа через овальний і остистий отвори і з дном ротової порожнини вздовж язикового нерва. У цьому проміжку поруч із верхньощелепною артерією та її гілками, однойменними венами та венозним сплетенням проходять нерви від III гілки трійчастого нерва — нижньощелепного нерва, а саме: нижній комірковий нерв, язиковий, вушно-скроневий, щічний, жувальний, бічний і присередній крилоподібні нерви. Нижній комірковий і язиковий нерви є чутливими. Вони виходять у міжкрилоподібний проміжок і лягають на бічну поверхню присереднього крилоподібного м'яза. Між зазначеними нервами є фасціальна перегородка, що має практичне значення під час проведення мандибулярної анестезії. Нижній комірковий нерв входить у підщелепний канал (canalis mandibularis) через підщелепний отвір (foramen mandibulare) і віддає низку чутливих гілочок для іннервації зубів (rr. dentales). Язиковий нерв анастомозує з барабанною струною (chorda tympani; від лицевого нерва), і тому має секреторні волокна для під'язикової та піднижньощелепної слинних залоз. Лімфа із цієї ділянки відтікає в глибокі лицеві, піднижньощелепні та шийні лімфатичні вузли.

7. Венозні системи черепно-мозкового і лицьового відділів розділу, їх зв'язок.

8. Топографічна анатомія трійчастого нерва.

9. Топографічна анатомія лицьового нерва.

10. Флегмони лиця. Розрізи при запальних процесах на обличчі.

11. Первинна хірургічна обробка щелепно-лицьових ран .

12. Принципи первинної хірургічної обробки черепно-мозкових ран .

13. Трепанації черепа.

14. Топографічна анатомія клітковинних просторів шиї.

Фасціальні листки шиї, зростаючись між собою, утворюють замкнені простори. В інших випадках між фасціями залишаються щілини, виповнені пухкою клітковиною, що містять судини та лімфатичні вузли. Розрізняють такі замкнені простори: — парний мішок піднижньощелепної залози (saccus glandulae submandibularis) — містить піднижньощелепну залозу, пухку клітковину, лімфатичні вузли, лицеві артерію та вену, обмежений листками власної фасції шиї й окістям нижньої щелепи; — парний фасціальний мішок — утворений листками власної фасції шиї для груднинно-ключично-соскоподібного м'яза. Цей фасціальний простір сполучається з прилеглими тканинами лише через отвори, сформовані судинами;— надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale) — розташований над яремною вирізкою груднини, між листками другої та третьої фасції шиї. Цей простір починається від яремної вирізки груднини і досягає середини відстані між грудниною та під'язиковою кісткою. Він відкритий з боків, містить пухку клітковину, лімфатичні вузли та яремну венозну дугу (arcus venosus juguli); — сліпий мішок позаду груднинно-ключично-соскоподібного м'яза (saccus ceccus retrosternocleidomastoideus), описаний В.Л. Грубером, є парним. Спереду він відмежований задньою стінкою піхви груднинно-ключично-соскоподібного м'яза (власна фасція шиї), ззаду — третьою фасцією шиї, знизу — окістям верхньозаднього краю ключиці. Ззовні мішок замкнений, оскільки біля зовнішнього краю груднинно-ключично-соскоподібного м'яза друга фасція шиї зростається з третьою. Зазначений простір сполучається з надгруднинним міжапоневротичним простором. Важливими анатомічними утвореннями на шиї є фасціальні щілини, що сполучаючись, сприяють поширенню гематом і запальних процесів. Простір спереду внутрішніх органів шиї (spatium previscerale) розташований між листками внутрішньошийної фасції. Він простягається від рівня під'язикової кістки до ручки груднини. Частина цього простору, розташована нижче перешийка щитоподібної залози спереду трахеї, має назву "передтрахейний простір". У його пухкій клітковині містяться лімфатичні вузли, а також вени, які відводять кров від перешийка щитоподібної залози (найнижчі щитоподібні вени; w. thyroideae imae), частина непарного щитоподібного сплетення (plexus venosus thyroideus impar), найнижча щитоподібна артерія (a. thyroidea ima — в 10—12 % випадків). Цей простір відмежований від клітковини середостіння лише фасціальною перегородкою, утвореною на рівні ручки груднини в місці переходу пристінкового листка внутрішньошийної фасції у нутрощевий. Простір позаду внутрішніх органів шиї (spatium retroviscerale) розташований між внутрішньошийною та передхребтовою фасціями шиї, позаду глотки і стравоходу. Він безпосередньо сполучається з клітковиною заднього середостіння. У задньому відділі навкологлоткової клітковини лежать важливі анатомічні утворення: внутрішні сонна артерія і яремна вена, блукаючий, під'язиковий, додатковий і язикоглотковий нерви. Піхва судинно-нервового пучка — парний простір, який супроводжує основний судинно-нервовий пучок шиї (загальна сонна артерія, внутрішня яремна вена, блукаючий нерв). Цей простір обмежений пристінковим листком внутрішньошийної фасції, а внизу сполучається з клітковиною середостіння. Клітковинний простір бічного трикутника шиї — парний, розташований між листками власної та передхребтової фасцій шиї. Ззовні він обмежений піхвою основного судинно-нервового пучка шиї та краєм трапецієподібного м'яза. Численні сполучнотканинні перегородки відмежовують зазначений простір від пахвової ямки. Ділянка клітковини під трапецієподібним м'язом пов'язана з надключичною клітковиною. За ходом артеріальних, венозних і лімфатичних судин, які залягають у клітковинному просторі бічного трикутника шиї (між другою та п'ятою фасціями), клітковина цього простору сполучається з клітковиною сусідніх ділянок. Клітковина надключичної ямки, наприклад, за ходом надлопаткових судин сполучається з клітковиною підостьової ямки. Передхребтовий простір (spatium prevertebrale) — щілина, що залягає між перед-хребтовою фасцією і шийними хребцями та простягається вниз до ТІII. У зазначеному просторі розташовані шийні вузли симпатичного стовбура, довгі м'язи голови та шиї (m. longus colli et capitis), передній і бічний прямі м'язи голови (т. rectus capitis anterior et rectus capitis lateralis).