Контрольні запитання до теми

1. Поясніть у чому полягають відмінності між помилкою та шахрайством.

2. Як визначається рівень суттєвості помилки бухгалтерської звітності?

3. Які існують методи розкриття шахрайства та помилок?

4. Що повинен враховувати аудитор, описуючи факти шахрайства чи помилок?

Тема 6. Планування аудиту

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

• планування, його мета, конкретизація завдань аудиту в процесі планування.

• аудиторська стратегія

• план та програма аудиторської перевірки.

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

• складати загальний план аудиту;

• планувати аудиторську перевірку відповідно до етапів перевірки;

• складати програму аудиторської перевірки.

Після вивчення теми студент повинен знати:

• основні етапи циклу планування;

• порядок розробки аудиторської стратегії;

• основні складові програми аудиту.

1. Планування, його мета, конкретизація завдань аудиту в процесі планування.

Порядок планування аудиту регулюється Міжнародним стандартом аудиту 300. Планування – це початковий етап будь-якої аудиторської перевірки, який включає розробку загальної стратегії аудиту, встановлює обсяги та строки перевірки, а також розробку детальної програми аудиту, яка визначає обсяги та послідовність виконання необхідних аудиторських процедур, які необхідні для формування аудитором правдивої та неупередженої думки про достовірність фінансової звітності. При цьому робота аудитора повинна бути спланована таким чином, щоб проведення перевірки було максимально ефективним. План аудиторської перевірки, можна сказати, задає тон та направленість аудиту, оскільки допомагає вчасно зосередити увагу аудитора на найбільш ризикованих аспектах. Для того, щоб скласти ефективний план аудитору необхідно отримати чітке розуміння діяльності підприємства, середовища його функціонування, а також визначити на основі даних фінансової звітності ризик значної похибки.

Коротко основну мету планування можна викласти так:

Цикл планування. Якщо хтось думає, що планування можна визначити як початкову стадію аудиту, він помиляється. Планування – тривалий процес, який розпочинається, як правило перед початком перевірки і триває до її завершення. Гнучкість плану аудиторської перевірки пояснюється тим, що у ході перевірки можуть виникнути фактори, які впливатимуть на зміну раніше обраного підходу. Прикладами таких факторів можуть бути зміни у законодавстві, у економічній ситуації в країні або світі, виявлення суттєвих помилок, фактів шахрайства тощо. Хочемо ще раз наголосити, що планування це не просто складення списку необхідних процедур із датою їх виконання, а дуже важлива стадія перевірки, під час якої вирішуються важливі питання. По-перше, на стадії планування аудиторська фірма обов’язково готовить і відправляє клієнту лист - зобов’язання – документ, який визначає обов’язки аудитора при проведенні перевірки та містить згоду аудитора на проведення перевірки.

По-друге, на стадії планування необхідно розробити загальну стратегію аудиту, тобто визначити обсяги, строки та направленість перевірки шляхом попереднього ознайомлення із:

• формою фінансової звітності (якими нормативами керується підприємство при складанні звітності: національними, міжнародними чи спеціальними внутрішніми нормативами, розробленими на основі міжнародних);

• строками проведення перевірки, та який період охоплює перевірка (лише звітний чи звітний і попередні періоди);

• причинами проведення аудиторської перевірки (визначити основних користувачів звітності, вірогідність продажу чи реорганізації підприємства, оскільки це може вплинути на обсяги необхідних аудиторських доказів);

• діяльністю підприємства (наявність особливостей виробництва тощо);

• останніми змінами у економічному середовищі, в якому функціонує підприємство, що перевіряється;

• найбільш суттєвими статтями звітності та оцінити ризик того, що фінансова звітність є недостовірною;

• системою внутрішнього контролю та провести тестування її ефективності.

По-третє, на стадії планування аудитор розробляє детальний план перевірки, який представляє собою список конкретних аудиторських процедур, що допоможуть отримати аудиторські докази, на основі яких аудитор зможе сформувати свою думку про достовірність звітності. При цьому вказуються строки проведення кожної процедури та особи, відповідальні за їх виконання.

На стадії планування можливе, як ми уже зазначали, внесення змін до детального плану перевірки, складу аудиторської команди та навіть строків проведення перевірки. Активно проводиться спілкування із вищим керівництвом та працівниками управління