50. Міжнародне протистояння сша та срср у 1950-60-х рр. Кубинська криза.

ХОЛОДНА ВІЙНА - — особлива система міжнар. відносин після Другої світ,війни, що характеризувалася глобальним ідеол., політ., військ., н.-т., екон. і культурним протистоянням США та СРСР і очолюваних ними воєнно-політ. блоків — Північноатлант. альянсу (НАТО) та Організації Варшав. договору (ОВД), яке поєднувалося з гонкою озброєнь, високим ступенем загрози нової світ, війни. Виникнення «X. в.»пов'язане із загостренням взаємовідносин між гол. д-вами антигітлерівської коаліції з питань повоєн. устрою у світі на ост. етапі Другої світ, війни.

Протягом 1945—55 світ розколовся на два ворогуючі табори та воєнно-політичні блоки — НАТО (утв. 1949) і ОВД (утв. 1955). Завершення «радянізації» країн Центр.-Сх. Європи, що стали сателітами СРСР, та запровадження в них тоталітарно-комуністичних прорад. режимів перешкодило їх дем. розвитку, зокрема возз'єднанню Німеччини, а входження ФРН до НАТО поглибило розкол Європи та світу. В основу зовнішньополіт. курсу країн Заходу на цьому етапі «X. в.» було покладено доктрину «стримування комунізму», т. з. доктрину Трумена, президента США, проголошену ним 12.III 1947. У 2-й половині 50 — 60-х рр. 20 ст. відбулося загострення міжнар. напруженості (локальні війни у В'єтнамі 1945—54 і 1964-73, Кореї 1950—53, араб.-ізраїльські конфлікти, Берлін, криза 1961 і спорудження Берлін, муру, Кариб, криза 1962, нар. революція в Угорщині 1956 і «Празька весна» 1968 в Чехословаччині та їх придушення військами СРСР і ОВД). Цей період позначений гонкою озброєнь і зростанням витрат на їх технол. вдосконалення, посиленням антиамер. кампанії в СРСР та ін. країнах «соціалістичного табору» і антикомуністичної істерії в США та зх. країнах і водночас спробами послаблення протистояння двох систем та блоків, зокрема, укладанням перших міжнар. договорів з обмеження гонки озброєнь (домовленності між СРСР і Францією на поч. 1960-х pp.).

Карибська (Кубинська) криза 1962 р. стала кульмінацією небезпечного протистояння двох військово-політичних блоків. Ца початку 1959 р. на Кубі відбулася революція. її лідер фідель Кастро у квітні 1961 р. проголосив курс на побудову соціалізму. Радянський Союз надав кубинському режимові значну матеріальну та військову допомогу. Між обома країнами було досягнуто таємної домовленості про будівництво на Кубі радянської ракетної бази. Устаткування для цього доставляли на острів у трюмах кораблів торговельного флоту СРСР.

Радянські військові плани не залишилися непоміченими. Американські розвідувальні літаки відстежили будівництво ракетних шахт на Кубі. Було опубліковано фотознімки. Дипломати США на засіданні Ради Безпеки ООН розцінили їх як доказ розміщення радянської ядерної зброї у безпосередній близькості до кордонів США. Представники СРСР всупереч фактам заперечували присутність на острові грізної зброї. Президент США Дж. Кеннеді 22 жовтня 1962 р. оголосив про встановлення морської блокади Куби. Дві наддержави, а потім і обидва блоки - НАТО та Організація Варшавського Договору - привели свої збройні сили в стан бойової готовності. У будь-яку хвилину могла статися трагічна розв’язка протистояння.