61. Міжнародна безпека та політика сша боротьби зі світовим тероризмом.

З проблем, успадкованих із попереднього століття, найбільш небезпечною виявилася проблема міжнародного тероризму.

Терористичний акт 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку та Вашингтоні (захоплені терористами-смертниками пасажирські літаки врізалися у хмарочоси Світового торговельного центру і будинок Пентагону) спонукав світову громадськість до об'єднання у боротьбі з тероризмом. Було створено потужну антитерористичну коаліцію держав на чолі зі СІЛА, яка розгорнула широкомасштабну боротьбу з мережею терористичних організацій. Вона ведеться в економічній сфері (ліквідація джерел та каналів фінансування терористичних структур); військовій (здійснення антитерористичних операцій зі знищення виявлених баз терористів); політичній та ін. Важливим моментом у боротьбі з тероризмом є ліквідація "гарячих точок", повалення в деяких країнах тих режимів, які сприяють діяльності терористів, врегулювання міжнаціональних та міжетнічних конфліктів.

Відповідальність за здійснення терористичного акту у Нью-Йорку адміністрація США поклала на мережу "Аль-Каїда", яку очолює Бен Ладен. США оголосили справжню війну цій структурі. З вересня 2001 р. спецслужби 70 країн світу заарештували півтори тисячі членів цієї організації. Наприкінці осені 2001 р. США та їхні союзники по антитерористичній коаліції розпочали війну проти режиму "Талібан" в Афганістані, який відмовився видати лідера "Аль-Каїди". До кінця лютого 2002 р. в результаті операції "Незламна свобода" режим "Талібан" було повалено, проте лідерам терористів вдалося уникнути арешту або загибелі. На сьогодні боротьба з терористичною мережею продовжується, але терористи в різних куточках світу продовжують здійснювати терористичні акти.

Крім боротьби безпосередньо з терористами, США розгорнули боротьбу проти режимів, звинувачених у підтримці тероризму. 30 січня 2002 р. президент США Дж. Буш-молодший заявив про існування "Вісі зла" КНДР-Іран-Ірак: режими в названих державах, що мають зброю масового знищення, становлять загрозу світу.

Восени 2002 р. загострилася ситуація навколо Іраку. США та Великобританія стверджували, що Ірак, всупереч резолюції ООН 1991 р., має хімічну і бактеріологічну зброю та її носії.

Для перевірки підозр ООН прийняла відповідну резолюцію, і до Іраку було споряджено спеціальну комісію, яка так і не знайшла зброї масового знищення. Тим часом США і Великобританія стягнули у регіон свої війська і створили антиіракську коаліцію. Всі їхні спроби провести через ООН резолюцію були безуспішними. Проти позиції США виступили Франція, Німеччина, Китай, Росія і ціла низка інших провідних держав. Франція та Росія пригрозили накладенням вето. Зрозумівши, що легітимності своєї операції не домогтися, США і Великобританія вирішили діяти самочинно. 18 березня 2003 р. Дж.Буш-молодший висунув ультиматум Саддаму Хусейну, аби той відмовився від влади і залишив країну. 20 березня війська США та Великобританії розгорнули бойові дії. Після 21 дня війни американські війська захопили Багдад, а англійці заволоділи Басрою. Хусейн втратив контроль над країною і зник. 14 квітня 2003 р. організований опір було придушено. 1 травня президент США оголосив про завершення війни. Для Іраку розпочався новий етап розвитку.