12. Договори перевезень вантажів

Відповідно до ч. t ст. 307 та ч. 1 ст. 909 ЦК України договором перевезення вантажу є договір, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договори перевезення вантажу на певному виді транспорту можуть бути різних різновидів, що пов'язано з технологією перевезень тим чи іншим видом транспорту. Так, відповідно до Положення про порядок підготовки та надання інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення (затверджено наказом Мінтрансу України від 14.12.1998 р. № 497), договори морського перевезення вантажу залежно від виду останнього (вантажу) поділяються та такі різновиди:

договори перевезення генеральних вантажів;

договори перевезення навалочних вантажів;

договори перевезення небезпечних вантажів;

договори на ліхтерні перевезення;

договори перевезення контейнерів.

13. Міжнародна товарно-транспортна накладна (смр)

Застосування накладної типової форми CMR у міжнародних перевезеннях ґрунтується на Конвенції КДПВ. Положення Конвенції КДПВ застосовуються до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів, що передбачає винагороду, з використанням транспортних засобів, у разі якщо місце навантаження вантажу і місце доставлення вантажу, зазначені в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна є учасницею Конвенції КДПВ.  Відповідно до вимог глави III Конвенції КДПВ накладна CMR складається у трьох оригіналах, підписаних відправником та перевізником:  перший примірник накладної передається відправнику;  другий – супроводжує вантаж;  третій – залишається у перевізника.  Згідно з нормами Конвенції КДПВ у тому випадку, коли належний до перевезення вантаж має бути навантажено на різні автомобілі або ж коли йдеться про різного роду вантажі чи про різні партії вантажів, відправник або перевізник має право вимагати складання такої кількості накладних, яка відповідає кількості автомобілів, що використовуються, кількості належних до перевезення різних вантажів або партій вантажів.  Відправник зобов'язаний до початку перевезення долучити до накладної або надати в розпорядження перевізника необхідні документи. Перевірка правильності та повноти цих документів не входить до обов'язків перевізника.  Накладна CMR має містити такі відомості (п. 1 ст. 6 Конвенції КДПВ):  місце і дату її складання;  ім'я та адресу відправника;  ім'я та адресу транспортного агента;  місце і дату прийняття вантажу до перевезення та місце його доставлення;  ім'я та адресу одержувача;  прийняте позначення характеру вантажу і тип його упаковки та, у разі перевезення небезпечних вантажів, їх загальноприйняте позначення;  кількість вантажних місць, їх особливу розмітку і номери;  вагу вантажу брутто або виражену в інших одиницях виміру кількість вантажу;  пов'язані з перевезенням витрати (вартість перевезення, додаткові витрати, мито і митні збори, також інші витрати з моменту укладення договору до здавання вантажу);  інструкції, необхідні для проходження митного контролю, та інші;  вказівку, що перевезення незалежно від будь-якого застереження провадиться згідно з вимогами, установленими цією Конвенцією.  Крім того, варто зауважити, що накладна CMR, якщо не доведено протилежне, має силу договору стосовно його умов та задоволення прийняття вантажу перевізником, оскільки графи 22 і 23 містять реквізити «Підпис і штамп відправника» та «Підпис і штамп перевізника».