Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
111111111111111111111111111111111111111111111.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
176 Кб
Скачать
☆

41. Психологічні школи в соціології.

Психологічна школа в соціології - суб'єктивні концепції суспільства, що виникли в кінці 19ст.

Представники психологічних шкіл шукали ключ до розуміння суспільних явищ у психіці індивідів або колективній психіці .

Основоположником психологічної школи був американський соціолог Л. Уорд (1841 - 1913).

Якісну специфіку суспільства Уорд бачив у психологічності соціальних явищ. Іншим великим представником психологічної школи був франц. соціолог Г. Тард (1843-1904), який вважав основними законами соціології наслідування людей один одному (мода, традиція).

До психологічної школи примикає і німецький соціолог Г. Зіммель (1858-1918) з його розумінням соціології як «психологічної мікроскопії», взаємовідносини між індивідами.

Початок 20 ст. знаменується : розкладанням психологічної школи , відмовою від відвертого прямолінійного психологізму.

Психологічні теорії суспільства видозмінюються, відчувши на собі сильний вплив "соціологізму Дюркгейма", «інстітуціоналізму» М. Вебера.

Сучасний психологізм не є особливою школою і являє собою своєрідний методологічний принцип, що лежить в основі майже всієї буржуазної соціології.

Психологізація суспільних явищ в даний час найбільшою мірою визначається концепціями соціальної психології (Е. Богардуса, Л. Бернард та ін.)

Широке поширення, отримали також фрейдизм і неофрейдизм. Психологізм можна розглядати як свого роду соціальний реформізм, тому що в основі його лежить ненаукове прагнення за допомогою психологічних засобів удосконалити деградуюче буржуазне суспільство .

Разом з тим психологізм у соціології поставляє певну інформацію, щодо засобів впливу на широкі маси.

42. Релігійна група як соціальна спільність.

Релігійна група — порівняно невеликий колектив людей, що спільно відправляє релігійні обряди. Ця форма релігійної організації поширена як юридичний термін у релігійному законодавстві різних країн.

Релігійні групи звичайно постають внаслідок особистісного впливу та діяльності осіб з харазматичними рисами, тобто релігійних лідерів.

Специфіка лідерства в релігійній групі полягає, на думку деяких авторів, у тому, що воно має ознаки сакральності, і релігійний лідер може застосовувати щодо своїх членів надприродне навіювання.

Релігійний лідер відзначається, як і кожний груповий лідер, безпосереднім інтересом до групи, до справ її членів, готовністю надавати допомогу у кожній потребі, давати поради. Крім того, як випливає з досліджень, релігійного лідера характеризують глибока віра, побожність і простота.

Релігійні групи, як і будь-які інші, характеризуються багатоаспектністю явищ, що дає підставу для їх класифікації за різними критеріями.

Отже, якщо прийняти критерій величини (кількість членів у групі), то можна говорити про малі й великі групи.

Якщо критерієм є належність, то виділяються групи належності і групи референтні.

Малі релігійні групи об’єднують до кількадесяти осіб (25 – 30) і характеризуються безпосередніми інтерперсональними контактами (наприклад, група прислужників).

Великі групи звичайно об’єднують більше членів (кількасот), а процес взаємної комунікації вимагає посередників (парафіяльна група).

Релігійні групи, що існують у межах великих релігій, наприклад християнської, допомагають людині прочитувати життєвий шлях, віднаходити справжню мету і сенс життя, розв’язувати свої проблеми, дбати про спільне благо.

Істинні духовні лідери цих груп допомагають людині проживати життя відповідально, наповнено й гідно, зростати й розвиватися духовно.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]