12. Малі соціальні групи та їхні види.

МАЛА ГРУПА - це контактна спільнота, яка взаємодіє на основі смислу спільності, має певний ступінь згуртованості, організованості й соціальної зрілості й володіє неповторною соціальною психікою.

Малі соціальні групи, фактично, є цеглинами, з яких вибудовується наше суспільство. Цікавою й досить обґрунтованою е стратометрична концепція колективу А.В. Петровського.

Основна ідея "теорії опосередкування діяльності" полягає в інтерпретації усіх феноменів внутрішньогрупових і внутрішньоколеісгивних процесів, взаємодій і взаємин на основі їхньої залежності від цілей, цінностей і змісту групової діяльності.

Опосередкування діяльністю, за А.В. Петровським, є колективо-утворювальним чинником, а ціннісно-орієнтаційна єдність виявляє групову згуртованість на основі однакових для них цінностей.

Мала група проходить певні стадії свого розвитку від найнижчого до найвищого рівня, перетворюється на колектив. В основі розвитку соціальна психіка.

Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:

• початковому (дифузна група);

• низькому (асоціація);

• середньому (кооперація);

• високому (колектив).

Визначальний СС, як найбільш соціально цінне, значуще і важливе у бутті, відображається в соціальній психіці у вигляді мотиваційних установок, що є рушійною силою поведінки й діяльності.

Процес форму­вання колективу та Його подальший розвиток є не що інше, як розвиток соціальної психіки, на основі яких він утворився.

КОЛЕКТИВ — це організована, згуртована, взаємодіюча, соціально зріла група людей, яка утворилася на основі дії визначального смислу спільності та має своєрідну, неповторну соціальну психіку.

Зі сприйняттям певних смислів спільності, як найважливіших, визначальних для всіх членів групи, починається її трансформація в колектив.

На цій основі виникає і зміцнюється спільність змісту та форм діяльності групи, а також виникають певні соціально-психологічні явища, спрямовані на внутрішню групову інтеріоризацію та інтеграцію, на зміцнення спільності та розвиток групової свідомості й соціальної психіки.

Рівень розвитку групи прямопропорційно залежить від ступеня розвитку визначального смислу спільності, який зумовлює формування соціально-психологічної єдності цієї людської спільноти, яку можна представити (для ширшого наукового розкриття та практики) через соціальну, духовно-перцептивну, емоційну та вольову єдність.

Чисельність малих груп у суспільстві передбачає їх велику різноманітність, а тому з метою дослідження потрібна їх класи-фікація. Неоднозначність поняття потрібна їх класифікація.

Нео-днозначність поняття малої групи породжує також неодноз-начність різних класифікацій.

На сьогодні відомо біля п’ятдесяти різних основ їх класифікацій.

З цих класифікацій найбільш поширеними є три:

1) поділ малих груп на “первинні” і “вторинні”;

2) поділ їх на “формальні” і “неформальні”;

3) поділ на “групи членства” і “референтні групи”. Історично першим є розподіл малих груп на “первинні” і “вторинні”, що було запропоновано американським дослідником Ч. Кулі (1864-1929).

Первинні групи (сім’я, дитячі групи, сусі-ди) є, згідно з визначенням Ч. Кулі, основними соціальними осередками і характеризуються інтимними, особистісними, нефор-мальними зв’язками, безпосереднім спілкуванням, сталістю і ма-лочисельністю.

Первинна група характеризується високим рівнем солідарності, глибоко розвинутим почуттям “ми”.

Ці групи здійснюють найбільший вплив на формування соціальних ідеалів індивіда і є первинними в тому розумінні, що індивід отримує в них перший досвід соціальної єдності.

13. Метод вивчення документів у соціологічному дослідженні.

Соціологічне дослідження — система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.  

Види соціологічних досліджень за метою, соціологічні дослідження поділяються на фундаментальні та прикладні.

Фундаментальні спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства.

Прикладні - націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем.

За тривалістю довгострокові - від 3 років і більше;

середньострокові - від 6 місяців до 3 років;

короткострокові - від 2 до 6 місяців;

експрес-дослідження - від 1—2 тижнів до 1—2 місяців.

За глибиною аналізу .Пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання.

Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених. Охоплюють невеликі сукупності, мають спрощені програму та інструментарій.

Найчастіше використовують як попередній етап більш глибокого масштабного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо об'єкта та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо.

Описові дослідження — покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси.

Проводять відповідно до повної програми, застосовуючи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об'єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, з певними соціальними, професійними і демографічними характеристиками.

За структурою, набором процедур є значно складнішими від пошукових досліджень. Аналітичні дослідження — полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх.

Підготовка аналітичного соціологічного дослідження потребує значних зусиль, професійної майстерності дослідника — аналітичних здібностей, вміння інтерпретувати та аналізувати складну соціологічну інформацію, робити виважені висновки.

Методи соціологічного дослідження Методоло́гія та ме́тоди соціологі́чного дослі́дження — сфера соціологічної науки, яка вивчає способи методологічного обґрунтування соціологічного дослідження, принципи формування програми дослідження, зміст та характеристики методів збирання первинної соціологічної інформації а також специфіку застосування методів та комп'ютерних технологій для збору та аналізу соціологічних даних.

За методом, застосовуваним у соціологічному дослідженні, виокремлюють опитування і аналіз документів, соціологічне спостереження, соціологічний експеримент.