Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
111111111111111111111111111111111111111111111.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
176 Кб
Скачать
☆

52. Соціальні статуси та ролі.

Соціальний статус особистості - це місце в соціальній структурі групи чи суспільства. Соціальний статус віддзерка¬лює той набір конкретних дій, що їх виконує людина в різних взаємодіях.

Усі соціальні статуси можна розділити на два основних типи:- приписані, вроджені;- набуті, досягнуті.

Приписані статуси - це статуси, що їх надає людині група чи суспільство незалежно від її здібностей і зусиль.

До них належать стать, раса, національність, членство в королівській сім'ї тощо.

Набуті статуси - це такі статуси, яких особистість до¬сягає завдяки власним здібностям і зусиллям. Це, зокрема: дружина, професор, банкір, студент тощо.

На відміну від приписаних статусів, набуті перебувають під контролем людини та набуває вона їх за власним бажанням.

Розрізняють також соціальний і особистий статуси.

Соціальний статус - це місце людини в суспільстві, котре вона посідає як представник великої соціальної групи (про¬фесії, статі, віку, верстви, релігії та ін.).

Особистий статус - це місце індивіда в малій соціальній групі. Він залежить від того, як його оцінюють і сприймають члени групи.Із соціальним статусом тісно пов'язана соціальна роль, іноді її називають динамічним аспектом статусу.

Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має за¬значений соціальний статус.

Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом.Виконання соціальної ролі має відповідати усталеним у суспільстві нормам та очікуванням. Загалом людина сама обирає свої ролі, але деякі вже задані їй від народження.

Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:

• навчитися виконувати обов'язки й реалізовувати права відповідно до ролі;

• набувати настанов, почуттів і очікувань, які відповіда¬ють певній ролі.Людина є носієм різних соціальних ролей, що можуть бути постійними чи ситуативними.

Множинність соціальних ролей, що їх виконує індивід, призводить до виникнення рольових конфліктів, які найчастіше є боротьбою мотивів

53. Соціологічна думка в Україні.

У другій половині XIX - на початку XX ст. соціологічні проблеми хвилювали більшість провідних українських вчених. Але вони досліджували окремі соціологічні аспекти.

Складався і оформлявся власнесоціологічний апарат. Була розпочата системна робота щодо методології і техніки досліджень. Нові соціологічні ідеї, які проростали в Європі, знайшли і в Україні доброчинну грунт.

Поступово окреслювалося предмет досліджень вітчизняної соціології, чіткими ставали грані, які відділяли її від суміжних дисциплін.

Це викликало швидкепоширення серед гуманітаріїв і громадських діячів України інтересудо ідей, поглядів та теорій провідних соціологів Європи, насамперед Е. Дюркгейма, М. Вебера, К. Маркса, В. Парето та інших.

А діалектична єдність універсальних та національних елементів, щосформувалася в ці часи, стало передумовою його подальшої науковоїпродуктивності.

54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.

Основне завдання соціологічних досліджень — добування фак­тів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони.

Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціаль­ної дійсності.

Соціологічне дослідження складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (прове­дення емпіричного дослідження), завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій).

Кожний етап вклю­чає в себе ряд важливих процедур.Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виді­ляють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (піло­тажне), описове, аналітичне.

Найбільш простим видом є розвідувальне (пілотажне) дослід­ження.

Воно будується на спрощеній програмі й охоплює невеликі су­купності, має стислий за обсягом інструментарій.

Інструментарій — це методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної соціологічної Інформації (анкети, бланк-інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів спостереження чи аналізу документів тощо).

Описове дослідження є більш складним видом соціологічного аналізу.

Воно проводиться за розробленою програмою, на базі апро­бованого інструментарію і застосовується відносно великої спіль­ності людей (наприклад, колектив великого підприємства).

Збір інформації тут може бути доповнений методами спостереження, аналізу документів.

Аналітичне дослідження — найбільш поглиблений вид соціоло­гічного аналізу. Воно не тільки описує структурні елементи явища, що вивчається, але й з'ясовує його причини.

Підготовка аналітич­ного дослідження вимагає значного часу, ретельно розробленої про­грами, інструментарію, попередньої уяви про об'єкт, який вив­чається.

За методами збору Інформації даний вид соціологічного дослідження носить комплексний характер.

З гносеологічної точки зору соціологічне дослідження за об'єктом та процедурою є емпі­ричним, а за рівнем узагальнення воно може бути й емпіричним, і теоретичним.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]