- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
52. Соціальні статуси та ролі.
Соціальний статус особистості - це місце в соціальній структурі групи чи суспільства. Соціальний статус віддзерка¬лює той набір конкретних дій, що їх виконує людина в різних взаємодіях.
Усі соціальні статуси можна розділити на два основних типи:- приписані, вроджені;- набуті, досягнуті.
Приписані статуси - це статуси, що їх надає людині група чи суспільство незалежно від її здібностей і зусиль.
До них належать стать, раса, національність, членство в королівській сім'ї тощо.
Набуті статуси - це такі статуси, яких особистість до¬сягає завдяки власним здібностям і зусиллям. Це, зокрема: дружина, професор, банкір, студент тощо.
На відміну від приписаних статусів, набуті перебувають під контролем людини та набуває вона їх за власним бажанням.
Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
Соціальний статус - це місце людини в суспільстві, котре вона посідає як представник великої соціальної групи (про¬фесії, статі, віку, верстви, релігії та ін.).
Особистий статус - це місце індивіда в малій соціальній групі. Він залежить від того, як його оцінюють і сприймають члени групи.Із соціальним статусом тісно пов'язана соціальна роль, іноді її називають динамічним аспектом статусу.
Соціальна роль - це модель поведінки, очікувана від того, хто має за¬значений соціальний статус.
Роль - це дія в межах сукупності прав, привілеїв і обов'язків, які визначено статусом.Виконання соціальної ролі має відповідати усталеним у суспільстві нормам та очікуванням. Загалом людина сама обирає свої ролі, але деякі вже задані їй від народження.
Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
• навчитися виконувати обов'язки й реалізовувати права відповідно до ролі;
• набувати настанов, почуттів і очікувань, які відповіда¬ють певній ролі.Людина є носієм різних соціальних ролей, що можуть бути постійними чи ситуативними.
Множинність соціальних ролей, що їх виконує індивід, призводить до виникнення рольових конфліктів, які найчастіше є боротьбою мотивів
53. Соціологічна думка в Україні.
У другій половині XIX - на початку XX ст. соціологічні проблеми хвилювали більшість провідних українських вчених. Але вони досліджували окремі соціологічні аспекти.
Складався і оформлявся власнесоціологічний апарат. Була розпочата системна робота щодо методології і техніки досліджень. Нові соціологічні ідеї, які проростали в Європі, знайшли і в Україні доброчинну грунт.
Поступово окреслювалося предмет досліджень вітчизняної соціології, чіткими ставали грані, які відділяли її від суміжних дисциплін.
Це викликало швидкепоширення серед гуманітаріїв і громадських діячів України інтересудо ідей, поглядів та теорій провідних соціологів Європи, насамперед Е. Дюркгейма, М. Вебера, К. Маркса, В. Парето та інших.
А діалектична єдність універсальних та національних елементів, щосформувалася в ці часи, стало передумовою його подальшої науковоїпродуктивності.
54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
Основне завдання соціологічних досліджень — добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони.
Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності.
Соціологічне дослідження складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (проведення емпіричного дослідження), завершального (обробка й аналіз даних, формування висновків і рекомендацій).
Кожний етап включає в себе ряд важливих процедур.Залежно від складності й масштабності аналізу предмета виділяють три види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне), описове, аналітичне.
Найбільш простим видом є розвідувальне (пілотажне) дослідження.
Воно будується на спрощеній програмі й охоплює невеликі сукупності, має стислий за обсягом інструментарій.
Інструментарій — це методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної соціологічної Інформації (анкети, бланк-інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів спостереження чи аналізу документів тощо).
Описове дослідження є більш складним видом соціологічного аналізу.
Воно проводиться за розробленою програмою, на базі апробованого інструментарію і застосовується відносно великої спільності людей (наприклад, колектив великого підприємства).
Збір інформації тут може бути доповнений методами спостереження, аналізу документів.
Аналітичне дослідження — найбільш поглиблений вид соціологічного аналізу. Воно не тільки описує структурні елементи явища, що вивчається, але й з'ясовує його причини.
Підготовка аналітичного дослідження вимагає значного часу, ретельно розробленої програми, інструментарію, попередньої уяви про об'єкт, який вивчається.
За методами збору Інформації даний вид соціологічного дослідження носить комплексний характер.
З гносеологічної точки зору соціологічне дослідження за об'єктом та процедурою є емпіричним, а за рівнем узагальнення воно може бути й емпіричним, і теоретичним.
