- •1.Базові компоненти соціального життя.
- •3.Вірогідність соціологічного знання.
- •4.Громадянське суспільство і його соціальне значення.
- •5.Девіантна поведінка та її види.
- •Види девіантної поведінки
- •6.Експлуатація людини людиною як соціальне відношення.
- •7.Емпіричні школи в соціології.
- •Основними чи відмінними рисами Чіказької школи були:
- •8.Закони та категорії соціології.
- •Дію такого механізму можна викласти у вигляді деякої послідовності включення особистості у світ культури:
- •10. Засоби аналізу даних, одержання емпірично-обгрунтованих узагальнень, рекомендацій висновків
- •12. Малі соціальні групи та їхні види.
- •Мала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:
- •З цих класифікацій найбільш поширеними є три:
- •14. Метод виміру в соціологічному дослідженні.
- •Виділяють три форми шкал:
- •15. Метод експерименту в соціологічному дослідженні.
- •Експерименти можна класифікувати за різними критеріями, наприклад
- •16. Метод опитування в соціологічному дослідженні.
- •17. Метод спостереження в соціологічному дослідженні.
- •У літературі існують такі класифікації спостереження:
- •18. Методи соціального пізнання.
- •19. Методи соціальних досліджень.
- •20. Міграція та еміграція.
- •Найбільш типовими причинами міграції є:
- •21. Національна культура і проблема соціальної свободи.
- •22. Повсякденне і культурологічне розуміння націй.
- •23. Поняття особи та особистості в соціології.
- •24. Поняття соціальної стратифікації.
- •Об'єктом соціології права є соціально-правові відносини.Види:
- •27. Поняття та види інтересів в соціології.
- •30. Поняття та функції соціології.
- •Функції соціології поділяються на:
- •33. Потреби, інтереси та цінності - механізми визначеності поведінки.
- •Інтереси можна класифікувати:
- •34. Предмет та об’єкт соціології.
- •Загалом, об'єктом соціології є:
- •35. Принцип репрезентативності в соціологічному дослідженні.
- •Поняття "вибірки" в соціології розглядається в 2 значеннях.
- •36. Проблем взаємовідносин особи та суспільства.
- •37. Проблеми і труднощі здійснення соціологічних досліджень.
- •В розробці програми соціологічних досліджень є:
- •Виділяють 4 рівні інтеграції особи:
- •41. Психологічні школи в соціології.
- •42. Релігійна група як соціальна спільність.
- •43. Розвиток соціальних знань в Стародавньому світі.
- •44. Роль ідей у соціальних процесах. Поняття ідеології.
- •45. Самосвідомість та саморегуляція особи.
- •46. Соціальна адаптація та інтеграція.
- •48. Соціальна структура суспільства.
- •49. Соціальна функція права.
- •50. Соціальні інститути та х види.
- •Формальні соціальні інститути.
- •51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
- •52. Соціальні статуси та ролі.
- •Розрізняють також соціальний і особистий статуси.
- •Соціальним ролям людина навчається в процесі соціалізації. Рольове навчання має дві мети:
- •53. Соціологічна думка в Україні.
- •54. Соціологічні дослідження - інструмент пізнання соціальної реальності.
- •55. Соціологічні ідеї Герберта Спенсера.
- •56. Соціологічні ідеї Карла Маркса.
- •57. Соціологічні ідеї Макса Вебера.
- •58. Соціологічні ідеї Огюста Конта.
- •59. Соціологічні ідеї Сен-Симона.
- •60. Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма.
- •61. Соціологія - система знань.
- •62. Соціологія в радянському й пострадянському суспільстві.
- •63. Соціологія в системі соціальних наук.
- •64. Специфіка молодіжної субкультури.
- •67. Структура соціології.
- •У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
- •68. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.
- •69. Суспільство - як соціальна система.
- •70. Сутність еліти суспільства, її роль у суспільному житті.
- •71. Сутність соціального контролю, його роль у регулюванні соціальних відносин.
- •Він поділяється на:
- •72. Сучасна соціологія Заходу.
- •Її основу становлять:
- •Всі теорії середнього рівня можна умовно можна розділити на три групи:
- •77. Теорія та практика соціалізації особи.
- •На думку вітчизняних соціологів, процес соціалізації особи складається з двох основних етапів:
- •78. Типи соціальної стратифікації.
- •79. Типи суспільства.
- •80. Традиційне та індустріальне суспільство - порівняльна характеристика.
- •81. Формальні та неформальні соціальні інститути.
- •До формальних соціальних інститутів відносяться:
- •83. Формування соціальної думки в Середньовіччя та епоху Відродження.
- •До основних функцій культури відносять:
- •З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- •85. Якість життя як соціальне явище.
- •Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:
- •87. Поняття ефективності права. Фактори ефективності права.
- •Соціальна ефективність права досягається через такі фактори:
Формальні соціальні інститути.
Засновують свою діяльність на чітких принципах (правових актах, законах, указах, регламентах, інструкціях), здійснюють управлінські й контрольні функції на підставі санкцій, пов'язаних із заохоченням і покаранням (адміністративним і кримінальним).
До таких інститутів належать держава, армія, школа тощо.
Неформальні соціальні інститути. Вони не мають чіткої нормативної бази, тобто взаємодія у межах цих інститутів не закріплена формально.
51. Соціальні конфлікти як стан соціальних відносин.
Це вища стадія розвитку суперечностей у системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів суспільства, яка характеризується максимальним посиленням суперечливих тенденцій та інтересів їх поведінки.
Щодо сутності соціальних конфліктів у соціологічній науці склалося дві точки зору.
Одна з них (К. Маркс) виходить з того, що конфлікт — це тимчасовий стан суспільства, організації, який може бути подоланий різноманітними засобами.
За другою (Р. Дарендорф, Л. Козер та ін.), конфлікт — це нормальний стан, об'єктивна риса соціальних систем, зумовлена суперечливою природою суспільного життя, результат опору відносинам владарювання і підкорення.
Придушення соціального конфлікту веде до загострення, а раціональна його регуляція — до підконтрольної еволюції.
Цим зумовлені функції соціальних конфліктів: інтеграція соціальних організацій (вплив на встановлення оптимального співвідношення індивідуальних і групових інтересів); сигналізація (виявлення проблем, недоліків тощо);
інновація (внаслідок конфлікту визначаються шляхи подолання опору інновації);
інформація (через конфлікт розкривається латентна інформація);
стабілізуюча, гносеологічна та навчальна.
Конфлікт є найважливішою формою відносин суб'єктів соціальної взаємодії, мотивація яких зумовлена різними цінностями і нормами, інтересами і потребами.
Сутнісний його аспект полягає в тому, що ці суб'єкти діють у межах ширшої системи зв'язків, яка модифікується (закріплюється або руйнується) під впливом конфлікту.
або
Соціальний конфлікт (лат. conflictus — сутичка) — зіткнення двох або більше сил, спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах протидії.
Це вища стадія розвитку суперечностей у системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів суспільства, яка характеризується максимальним посиленням суперечливих тенденцій та інтересів їх поведінки.
Виділяють такі стадії соціального конфлікту:
1. Передконфлікт (виникнення соціальної напруженості).
2. Зростання напруги (поява конфліктної ситуації).
3. Безпосередній розвиток конфлікту (стадія відкритої боротьби сторін).
4. Регулювання (розв'язання соціального конфлікту). Конфлікти бувають агоністичні (примиримі) й антагоністичні (непримиримі).
Антагоністичні конфлікти, якщо упущені можливості їх вирішення, перетворюються у хронічні й навіть непримиримі. Кожен з основних типів конфліктів перебирає на себе особливості системи, у якій вони виникають і відбуваються:
Соціально-економічний конфлікт.
Виникає внаслідок незадоволення існуючим економічним становищем, погіршення порівняно із звичним рівнем споживання й життя (реальний конфлікт потреб), гіршим станом, вищим порівняно з іншими соціальними групами (конфлікт інтересів). Національно-етнічний конфлікт.
Спричиняється проблемами державного суверенітету, вирішенням територіально-статусних питань, міжклановими суперечками тощо.
Політичний конфлікт. Пов'язаний зі свідомо регульованими цілями, спрямованими на перерозподіл влади.
Для цього має бути сформована нова політична еліта. Існують дві точки зору на природу конфліктів: ресурсна та ціннісна.
Ресурсна базується на матеріалістичному розумінні конфлікту, який завжди розгортається за суттєво значущі засоби життєдіяльності; ціннісна— на системах цінностей, вірувань і переконань, несумісних принципах суспільного устрою, взаємовиключних культурних стереотипах.
Звідси постає класифікація конфліктів. Конфлікти ресурсів. Причиною їх є обмеженість ресурсів (економічних, матеріальних та ін.), що існує практично завжди. Саме у зв'язку з розподілом ресурсів і виникають суперечності. Конфлікти цілей. Як правило, це позиційні конфлікти.
Вони виникають, коли сторони, що виконують одне й те саме завдання, займають різні позиції, переслідують свої цілі. Конфлікти цінностей.
Спричинюють їх певні цінності різних індивідів та соціальних груп щодо значущих аспектів соціального життя. Конфлікти комунікацій. Передумовою їх є або недостатня передача інформації, або її викривлення.
