- •1. Туризмологія та туризмознавство
- •2. Формування туризмології
- •3. Проблеми і перспективи туризмології
- •4.Туризм як об’єкт теорії
- •5. Туризмологія у структурі туризмознавства
- •6. Основні концепти туризмології
- •7.Принципи, методи та функції туризмології
- •8.Історія туризмології в контексті історії туризму
- •9.Перші рефлексії феномену подорожей і мандрівок у міфології, географії, філософії
- •10. Становлення та етапи розвитку науки про туризм (туризмології)
- •11. Філософія туризму у системі філософського знання
- •12. Основні розділи філософії туризму
- •13. Філософська праксеологія туризму
- •14. Суперечності туристичної діяльності
- •15.Геософські засади географії туризму
- •16. Розвиток географічних досліджень туризму
- •17.Сутність та основні напрямки сучасної географії туризму
- •18.Базові концепції та геопросторові особливості географії туризму
- •4. Концепція периферії (теорія розміщення обєктів туризму і відпочинку).
- •19.Академічна (загальна) соціологія як підстава соціології туризму.
- •20. Стуктура соціології т
- •21. Мотивація туристичної діяльності та її види
- •22. Туризм як соціальний інститут і як чинник соціалізації
- •23. Екологічна проблематика і розвиток туризму
- •24. Екологія культури та туризм
- •25.Екологічний туризм: сутність, переваги, проблеми, можливості розвитку в Україні.
- •26. Сутність культурології туризму.
- •27.Засоби та механізми закріплення культурно-значущої інформації в культурології туризму
- •28. Культуротворче значення туризму
- •29. Гуманізуюча місія культурного туризму
- •30. Туристична діяльність як чинник збагачення культурних потреб людини
- •31. Туризм як засіб пізнання іншої культури та міжкультурного взаєморозуміння
- •32. Сутність етичного виміру туризму
- •33. Становлення етики (е.) туризму (т.)
- •34. Основні проблеми етики туризму.
- •35.Принципи та функції етики туризму
- •36.Педагогічні орієнтири туризмології
- •37.Теоретико методологічні засади туристичного виховання
- •38. Теорія туристичної освіти і навчання.
- •39. Зарубіжний досвід освітньої підготовки професіоналів туризму
- •40. Концептуальні засади розвитку туризму
- •41. Соціо-психологічні аспекти туризму
- •42. Конфліктність туристичної сфери як методологічний принцип аналізу
- •43. Типові та нетрадиційні прояви конфліктів у сфері туризму.
- •44. Подолання конфліктності в туризмі
- •45. Туризм як складник соціальної структури
- •46. Функції туризму як соціального інституту
- •47. Туризм як чинник соціалізації особистості
- •48. Гостинність як соціокультурний інститут
- •49.Еволюція інституту гостинності
- •50.Традиції та інновації і-туту гостинності
- •51. Економіка туризму як наука.
- •52. Механізм функціонування ринку туристичних послуг.
- •53. Економічні чинники сталого розвитку туризму в Україні (цього питання нема в конспекті, просто інформація)
- •54. Технологія туризму в аспекті соціоекономічних процесів
- •55. Логістика сталого туризму: концептуально-методологічні підстави та їх застосування в світі та в Україні.
- •56. Екскурсологія та туризмологічна наука
- •57. Історіографія екскурсології
- •58. Методологія екскурсійної діяльності
- •59. Музеєзнавство у складі туризмолоії
- •60. Класифікація музеїв та формування музейних фондів
- •61. Теорія музейної справи та прикладне музеєзнавство
- •62.Правові основи туризмології (туристичне право)
- •63.Туризм у вітчизняному законодавстві
- •64. Правові аспекти створення туристичних підприємств.
- •65.Відповідальність у туристичному законодавстві
- •66. Міжнародний туризм в епоху глобалізації
- •67. Чинники динамічного розвитку міжнародного туризму в сучасному світі
- •68. Моделі управління туристичним бізнесом в світі
- •69. Еволюція моделі управління туристичною галуззю в незалежній Україні
50.Традиції та інновації і-туту гостинності
Сучасні тенденції розв. і-туту гостинності:
поглиблення спеціалізації гот.-ресторанних пропозицій. Такі спец. заклади цспішно конкурують з повно сервісними готелями та ресторанами.
Спеціаліз. готелі : гольф-готель, спа-,лижний, конгресовиій- і т.д.
Спец. ресторани:-нац.страви, -швидке обслуговування, - тематичні ( футбольні і т.д.). Риси: обмежений асортимент страв і адекватна атмосфера.
створення між нар. готельних і ресторанних ланцюгів
Міжнародні ланцюги активно займаються просуванням високих стандартів сервісу. Контролюють вони 50% госп.фонду.
Зародившись в США, особл. інтенсивно розв. в кін.ХХст. Нині 10 з найб. гот.ланцюгів, 8-США ( Hospitalitygranchsystem – 4400 підпр, 435 тис.номерів в країнах), «Анкор»-Франція, «Форте»-Британія.
Переваги : - висока якість, -ідентичнісит послуг, -помірні ціни, - централіз. управління
Журнал «Hotels”провів рейтинг гот.корпорацій, досл. 335 корп з 39 країн : 60%-амер. корпорацій, 17%-Великобританія, 14%-Японія, 11%-Німеччина, 8%-Гонконг,6%-Франція,Сингапур
За місткістю: к-ть номерів перев.. в млн. номерів, з них 62%-США, 27%-Європа. Є об єднані готелі і курорти світу: BestHotelsoftheworld, привілейовані готелі і курорти світу, найтихіші готелі світу.
В ЄС є об єднання «HOTREC”. Спостегірається тенденція до збільшення к-ті малих незалежних готелів, об єднаних в консорціум. Вкл. 6,5 тис. готелів в 137 країнах світу.
впровадження іннов.технологій ( си-ма allincl)/
В Україні -1,5 млн гот.підпр
51. Економіка туризму як наука.
Хоча туризм як вид підприємницької діяльності з’явився в 2-й пол. ХІХ ст., як масове явище – 2-ї пол. ХХ ст., то економіка туризму як напрям почала формуватись з кінця ХХ ст. До її сфери належать:
пізнання економічної сутності понять, специфічних термінів та результативних показників розвитку туризму;
розв’язання конкретних практичних завдань щодо економічного управління туристичним підприємством;
дослідження туризму як економічної системи та його місця в ринковому господарстві країн та регіонів;
розкриття економічної сутності туристичних продуктів та послуг, їх споживчої вартості та цінності для споживачів;
визначення явищ диференціації, концентрації, спеціалізації та кооперування в тур. діяльності;
висвітлення механізму функціонування ринку тур. послуг.
Базовими для економіки туризму є положення загальної економічної теорії та закономірності розвитку тур. діяльності: підвищення потреб, розподіл праці, закони вартості, середня норма прибутку, закон попиту і пропозиції, спадаючої граничної корисності товару, грошового обігу.
Вивчення економіки туризму спирається на основи мікро- та макроекономіки, статистики туризму, економіки підприємства, теорії економічного аналізу, технології та організації діяльності тур. підприємства.
Економіка в туризмі досліджує галузеві особливості економічних відносин в сфері туризму, тобто процеси та явища, які відбуваються у виробництві, формуванні, обміні і споживанні тур. продуктів та послуг на внутрішньому та міжнародному ринках. Відповідно туризму розглядається як соціально-економічна система. Нині туризм розглядається як міжгалузевий господарський комплекс, тобто процеси виробництва продукції базуються на міжгалузевій виробничій кооперації туризму з іншими поєднаними галузями, які формують матеріально-технічну базу туризму та доводять вироблені тур. продукти та послуги до споживача. Результатом тур. діяльності є окрема тур. послуга; комплексна послуга; комплексний тур. продукт.
Закон України «Про туризм» визначає тур. продукт як комплекс тур. послуг (перевезення, розміщення, харчування, відвідання тур. об’єктів, розваги, реалізація сувенірної продукції).
Комплексний тур. продукт – це сукупність матеріальних та нематеріальних споживчих вартостей, які необхідні для задоволення потреб туриста; його виробництво і пропонує тур. дестинація (територія з певними тур. ресурсами, тур. інфраструктурою та тур. іміджем). У практичній тур. діяльності під «тур. продуктом» розуміють основні види тур. пропозицій:
- тур (турпакет з обов’язковими тур. послугами та додатковими; може продаватись в роздріб та гуртом);
- окремі тур. послуги (транспорт, розміщення, віза, страхування і т.д.);
- товари тур. попиту (інформаційні, тур. інвентар).
Тур. продукт поєднує рекреаційні, економічні, соціальні, гуманітарні, виховні, естетичні чинники тур. попиту. Розрізняють основний тур. продукт (транспорт, розміщення, харчування), спеціалізований (відповідає меті подорожі), супутні продукти (зв'язок, побутові та тур. товари), додаткові (специфічні послуги, пільги).
Кожен тур. продукт має споживчу вартість та споживчу цінність. Споживча вартість включає дари природи, продукти та результати людської праці в минулому та сучасності, тур. інфраструктура, споживчі товари та послуги. Споживча цінність (корисність) – це задоволення від споживання, відповідно до цього і визначається ціна.
Економіка туризму також досліджує макро- та мікросередовище тур. підприємства. Макросередовище – це природні, економічні, демографічні, політичні, соціальні чинники. Мікросередовище – конкуренти, партнери, посередники, споживачі, держава. Економіка туризму також досліджує вагомість туризму в економіці країн, регіонів, світу та вплив туризму на економічний розвиток.
Розрізняються такі поняття, як «тур. експорт» (тур. актив) та «тур. імпорт» (тур. пасив). Їхнє співвідношення і визначає тур. баланс. Показники:
показники внутрішньої ефективності туризму (валовий дохід від туризму, особисті доходи працівників тур. галузі, доходи власників закладів гостинності, зайнятість, комерційні доходи суб’єктів тур. діяльності, собівартість тур. продуктів, прибуток від продажу тур. послуг, чистий прибуток тур. підприємств, державні доходи від туризму);
показники міжнародної ефективності (податкові надходження до державних та місцевих бюджетів, частка туризму у формуванні ВВП, ВНП, мультиплікатор доходів від туризму, частка туризму в експорті та імпорті послуг, тур. баланс країни, туризм в платіжному балансі країни).
