- •1)Сутність та причини виникнення політики
- •2) Концепції політики
- •3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики
- •4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)
- •6) Особливості розвитку політичної думки Стародавнього сходу
- •7) Політична думка античної доби
- •8) Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •9) Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформація
- •10) Характеристика політичної думки періоду Нового часу
- •11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва
- •12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.
- •13) Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14) Сутність політичної влади. Її ознаки
- •15) Концепції політичної влади
- •16) Принцип поділу влади
- •17) Поняття політичної системи
- •20) Функції політичних систем
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Основні теорії виникнення держави
- •23) Ознаки та функції дуржави
- •24) Форма державного правління
- •25) Форма державного устрою
- •26) Концепції правової та соціальної дуржави
- •27. Поняття політичний режим
- •28. Поняття авторитарного режиму, головні особливості
- •29. Тоталітарний режим
- •30. Демократичні принципи
- •31. Сучасні теорії демократії
- •32. Походження і сутність партії
- •33. Поняття і типологія партійних систем
- •34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
- •35. Поняття та види виборчих систем
- •36. Розрізняють такі види виборчих систем.
- •37. Мажоритарна система
- •38. Пропорційна система
- •39. Змішана система
- •40. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
- •41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
- •42. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
- •43. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •44. Марксизм
- •45.Соціал-демократична доктрина.
- •46. Анархізм
- •47. Націоналізм
- •48. Фашизм і неофашизм
- •49. Сучасні політичні ідеології
- •50. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
35. Поняття та види виборчих систем
Поняття "виборча система" вживається у двох аспектах: у широкому розумінні - це впорядковані суспільні відносини, що становлять порядок виборів органів публічної влади;
у вузькому розумінні - це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.
Основні принципи функціонування виборчих систем.
Виборча система є сукупністю передбачених законом виборчих процедур, пов'язаних із формуванням органів влади
Виділяють кілька стадій виборчого процесу:
1. Призначення дати виборів.
Дата виборів призначається уповноваженим органом (наприклад, президентом, прем'єр-міністром) у відповідності з законодавством країни. В деяких країнах дата виборів прямо вказується у Конституції або в законі.
2. Реєстрація виборців.
У сучасній практиці використовуються декілька форм реєстрації:
- обов'язкова (Україна, Росія), яка означає, що держава сама складає списки виборців на основі свідчень про їх проживання на певній території;
- добровільна (США), яка передбачає, що виборці повинні самі зареєструватися на виборній дільниці.
3. Установлення виборчих округів і виборчих дільниць.
4. Створення виборчих органів. Для організаційного керівництва виборчим процесом, як правило, створюють центральний виборчий орган, територіальні (окружні) виборчі органи, дільничні комісії.
5. Висування кандидатів, формування партійних списків. На даній стадії визначається коло осіб, з яких будуть вибрані президент, сенатори, депутати.
6. Реєстрація кандидатів і списки партій.
7. Передвиборна кампанія зареєстрованих кандидатів. Вона включає у себе роботу кандидатів (партій) і груп для переконання виборців у необхідності проголосувати за цього кандидата або активно підтримуючих їх партійний список.
36. Розрізняють такі види виборчих систем.
Мажоритарна виборча система. При застосуванні якої обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Поширена у 83 державах світу, зокрема, у Великій Британії, Канаді, США, Франції. Може застосовуватися в одномандатних та багатомандатних виборчих округах.
Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідних для обрання кандидата, розрізняють:
- мажоритарну систему абсолютної більшості;
- мажоритарну систему відносної більшості;
- мажоритарну систему кваліфікованої більшості.
Мажоритарна система кваліфікованої більшості передбачає, що обраним вважається кандидат (список кандидатів), який отримав кваліфіковану кількість голосів, яка перевищує абсолютну більшість (2/3,3/4 тощо).
За пропорційною виборчою системою депутатські мандати розподіляються пропорційно кількості голосів виборців, зібраних партіями у межах виборчого округу. Ця система застосовується у 57 країнах світу, зокрема в Ізраїлі, Іспанії, Італії, Португалії, ФРН (у конституціях більшості країн-членів ЄС передбачено закріплення цієї виборчої системи для парламентських виборів1).
Практика встановлення законодавчих обмежень при визначенні результатів голосування за пропорційною системою досить поширена у багатьох країнах світу. Величина бар'єра може варіювати від 0,67% у Нідерландах до 30% для виборчих коаліцій у Греції'
Змішана виборча система. Передбачає поєднання у різних варіаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої системи виборцю надаються два голоси. Змішана виборча система застосовується у процесі пошуку оптимальної для держави виборчої системи.