- •1)Сутність та причини виникнення політики
- •2) Концепції політики
- •3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики
- •4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)
- •6) Особливості розвитку політичної думки Стародавнього сходу
- •7) Політична думка античної доби
- •8) Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •9) Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформація
- •10) Характеристика політичної думки періоду Нового часу
- •11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва
- •12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.
- •13) Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14) Сутність політичної влади. Її ознаки
- •15) Концепції політичної влади
- •16) Принцип поділу влади
- •17) Поняття політичної системи
- •20) Функції політичних систем
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Основні теорії виникнення держави
- •23) Ознаки та функції дуржави
- •24) Форма державного правління
- •25) Форма державного устрою
- •26) Концепції правової та соціальної дуржави
- •27. Поняття політичний режим
- •28. Поняття авторитарного режиму, головні особливості
- •29. Тоталітарний режим
- •30. Демократичні принципи
- •31. Сучасні теорії демократії
- •32. Походження і сутність партії
- •33. Поняття і типологія партійних систем
- •34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
- •35. Поняття та види виборчих систем
- •36. Розрізняють такі види виборчих систем.
- •37. Мажоритарна система
- •38. Пропорційна система
- •39. Змішана система
- •40. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
- •41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
- •42. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
- •43. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •44. Марксизм
- •45.Соціал-демократична доктрина.
- •46. Анархізм
- •47. Націоналізм
- •48. Фашизм і неофашизм
- •49. Сучасні політичні ідеології
- •50. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
24) Форма державного правління
Залежно від того, хто і як здійснює державну владу, як влаштовані, організовані і діють органи держави, розрізняють монархії і республіки.
Монархія - форма правління, при якій верховна державна влада належить одній особі, що посідає свою посаду в установленому порядку престолонаслідування.
Монархії бувають абсолютними і конституційними (обмеженими):
абсолютна монархія - форма правління, при якій державна влада одноосібно здійснюється монархом;конституційна (обмежена) монархія припускає, що влада монарха обмежена якимсь представницьким органом, діючим на основі конституції.
Республіка - форма правління, при якій всі самі найвищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами.
Президентська республіка (США) характеризується жорстким розділенням законодавчої і виконавчої гілок влади. Президент не має свій в розпорядженні права розпуску парламенту, парламент може змістити президента тільки через процедуру імпічменту.
Парламентська республіка (ФРН) характеризується тим, що парламент формально є повновладним органом, який формує політично відповідальне перед ним уряд. Президент є главою держави але виконавська влада зосереджена у уряду на чолі з прем'єр-міністром.
Президентсько-парламентська республіка (у Франції, Австрії, Португалії, Польщі, Болгарії) відрізняється подвійною відповідальністю уряду – перед президентом і перед парламентом. Ця форма поєднує в собі сильну президентську владу з ефективним контролем з боку парламенту.
25) Форма державного устрою
Форма державного устрою - адміністративно-територіальна організація держави, а також система взаємостосунків центральних і регіональних органів влади.
Розрізняють наступні форми державного устрою:
Унітарна держава - найпоширеніший вид територіально-політичної організації. В такій державі:існують загальні для всієї країни представницькі, законодавчі і судові органи, повноваження яких розповсюджуються на всю територію;функціонує єдина система законодавства;всі адміністративно-територіальні мають однаковий юридичний статус і не володіють якою-небудь політичною самостійністю.
Федеративна держава - це добровільне об'єднання декількох самостійних державних утворень в єдину союзну державу (федераціями в даний час є 20 країн світу).
Основні риси федерації:територію федерації утворюють території її;існують два рівні влади: федеральний і республіканський;наявність подвійної правової системи, подвійного громадянства, двопалатного парламенту, одна з палат якого представляє інтереси суб'єктів федерації, а друга - загальнонаціональні інтереси.
Конфедерація - форма міждержавного об'єднання, при якій держави – суб'єкти конфедерації утворюють постійний союз в цілях координації своєї діяльності в тих або інших сферах, повністю зберігаючи свою незалежність.
Конфедерація звичайно не має свого особливого, єдиного громадянства, єдиної правової і податкової системи. Кожний суб'єкт конфедерації має власні суверенні державні органи, а органи конфедерації, як правило, складаються з представників її суб'єктів. Так, конфедерацією були США до 1787 р., Швейцарія до 1848 р., Нідерланди до 1795 р., Німеччина до 1867 р. В сучасному світі конфедерація не має помітного розповсюдження.