- •1)Сутність та причини виникнення політики
- •2) Концепції політики
- •3) Субєкти та обєкти політики. Структура політики
- •4) Взаємодія політичної сфери з іншими суспільного життя(економікою,моралю,правом,релігією)
- •6) Особливості розвитку політичної думки Стародавнього сходу
- •7) Політична думка античної доби
- •8) Основні риси політичної думки епохи Середньовіччя
- •9) Зміни політичної свідомості у добу Відродження та Реформація
- •10) Характеристика політичної думки періоду Нового часу
- •11) Характеристика політичної думки доби Просвітництва
- •12) Основні напрямки розвитку політичної думки 19-першої половини 20 ст.
- •13) Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14) Сутність політичної влади. Її ознаки
- •15) Концепції політичної влади
- •16) Принцип поділу влади
- •17) Поняття політичної системи
- •20) Функції політичних систем
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Основні теорії виникнення держави
- •23) Ознаки та функції дуржави
- •24) Форма державного правління
- •25) Форма державного устрою
- •26) Концепції правової та соціальної дуржави
- •27. Поняття політичний режим
- •28. Поняття авторитарного режиму, головні особливості
- •29. Тоталітарний режим
- •30. Демократичні принципи
- •31. Сучасні теорії демократії
- •32. Походження і сутність партії
- •33. Поняття і типологія партійних систем
- •34) Становлення партійної системи незалаженої України. Правовий статус політичних партій в Україні.
- •35. Поняття та види виборчих систем
- •36. Розрізняють такі види виборчих систем.
- •37. Мажоритарна система
- •38. Пропорційна система
- •39. Змішана система
- •40. Культура електоральної участі. Абсентеїзм та його причини.
- •41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
- •42. Політична концепція лібералізму. Неолібералізм.
- •43. Політична концепція консерватизму. Неоконсерватизм.
- •44. Марксизм
- •45.Соціал-демократична доктрина.
- •46. Анархізм
- •47. Націоналізм
- •48. Фашизм і неофашизм
- •49. Сучасні політичні ідеології
- •50. Політична глобалістика: предмет, структура, категорії. Глобальні проблеми сучасності (політичні аспекти).
41. Типологія світових політико-ідеологічних доктрин.
Метою політико-пропагандистського, ідеологічного впливу є захист інтересів якоїсь частини суспільства, культивування окремих групових, класових цінностей. Така діяльність є чи не найголовнішою у функціюванні будь-якої політичної партії. Використовуючи різні засоби впливу та канали масової інформації, політики прагнуть переконати громадськість у переважності своєї позиції, схилити її на свій бік, спрямувати перебіг подій на свою користь, досягти мети, визначеної виключно їхніми міркуваннями про політичну доцільність.
Наслідком політико-ідеологічного впливу, зміст якого складають виправдання й теоретичне обґрунтування курсу якоїсь партії, формування у слухачів підтримки та готовності включитися в його здійснення, є політизація суспільства, розшарування нації на непримиренні верстви. Такий вплив є окремою, власною справою самих партій та політичних сил і не може бути обов'язковим для всіх громадян, а тим паче не повинен здійснюватися з використанням державних освітянських структур та коштів.
Домінування самого тільки партійно-упередженого впливу на громадянську свідомість характеризує тоталітарні порядки й призводить до них. Наочним прикладом тут може бути функціювання радянської системи партійно-політичної просвіти, якій була властива претензія на всеохопне й обов'язкове засвоєння населенням ідеологічної доктрини однієї партії, піднесення її до загальнодержавного рівня. Тоталітаризм, крім іншого, вирізняється ще й ототожненням, неприродним поєднанням двох різних засад політичного процесу - державного й партійного.
Існують різні види доктрин. Народницька концепція, через специфіку історичного розвитку та певних етнопсихологічних характеристик українського народу, посідала одне з головних місць у політологічній школі. Ставлення до народу (в соціальному контексті) як до визначної цінності було передумовою у формуванні майбутньої народницької концепції.
Важлива роль у створенні концепції належить Михайлу Грушевському.
Форма державного правління. Висока оцінка ефективності історичного та сучасного народоправства стала передумовою для визначення для України репрезентантами цієї концепції народної демократичної республіки - як оптимальної форми державного правління
Форма державного устрою. Ідея безпосереднього залучення народу до прийняття державного рішення стала визначальною у необхідності творення федеративного устрою га організації найширшого місцевого самоврядування.
Загалом ідеї народницької концепції в українському суспільно-політичному житті відігравали визначальну роль. Ідея народоправства, пріоритет соціальної ідеї - не принципи, що вирізняли значну кількість партій доби УНР, радянського періоду та сучасної України.
Український лібералізм як світоглядна концепція формується Михайлом Драгомановим. Під впливом декабристів та представників англійського лібералізму М.Драгоманов створив концепцію суспільства, що ґрунтується на ідеї асоціації гармонійно розвинених особистостей. Шлях до цього ідеалу - федералізм з максимального децентралізацією та самоврядуванням громад і областей
Історичні традиції українського консерватизму. В’ячеслав Липинський історично виводить українські монархічні традиції з часів Гетьманщини Богдана Хмельницького. Аналіз цього історичного періоду переконує теоретика українського консерватизму в тому, що держава Богдана Хмельницького - це типова європейська країна спадкової монархії
Національна ідея. Пошук національної Ідеї, яка могла 6 об'єднати націю в творчому державницькому процесі, став ще однією важливою політологічною проблемою української консервативної концепції.
Відсутність національної ідеї - спільної та об'єднуючої для всіх громадян України за часів української революції 1917 - 1918 років - одна з головних причин Ті поразки. "Побили себе ми самі... Ідеї віри, легенди про одну-єдину, всіх українців об'єднуючу, вільну і незалежну Україну провідники нації не створили, за таку ідею не боролися і тому, розуміється, така Україна здійснитися, прибрати реальні, живі форми не могла
Соціальна і національна ідея. Лише за умов розв'язання питання національно-державного відродження України, ліквідації її національного поневолення можливий і реальний поступ економічного, соціального і культурного життя України. До цього національне будівництво для українського робітника і селянина є не лише історичним правом, але й історичною повинністю.
Націоналізм в українській та світовій термінології XIX сторіччя однозначно сприймався як національна свідомість та патріотизм. За своїм змістом він базувався на засадах гуманістичної філософії та поєднував національну ідею та демократичні цінності.
Націоналізм (Інтегральний націоналізм) веде свій родовід від ідей Миколи Міхновського
