Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры ИЕД.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
440 Кб
Скачать
☆

Економічні погляди Стародавнього Риму

Основою сільського господарства Стародавнього Риму стають крупні господарства рабовласницького типу (латифундії).

Зазначена умова визначила спрямованість економічної думки Стародавнього Риму на вирішення, перш за все, проблем раціональної організації господарства рабовласницьких латифундій. Найбільш важливими є праці таких відомих діячів тієї епохи як Марк Порцій Катон, Марк Теренцій Варрон, Юній Модерат Колумелла, Гай Пліній Старший.

Марк Порцій Катон (234 - 149 рр. до н. е.)

Видатний римський політичний діяч і письменник

Основний твір - "Землеробство"

Катон вважає землеробство найбільш гідною справою для вільного громадянина, тому що воно приносить "чисті доходи".

Виступаючи прихильником натуральних принципів господарювання, Катон одночасно радив знаходити вигоди від збуту частини виробленої продукції, а також "продавати взагалі все зайве". Він одним із перших в економічній думці Стародавнього Риму поставив проблему ефективності рабовласницького господарства, пов'язавши її з організацією виробництва і обміну.

Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н. е.)

Римський письменник і вчений

Основний твір - "Про сільське господарство"

Зважаючи на зміну умов після повстань рабів (повстання Спартака), Варрон, на відміну від Катона, пропонує використовувати більш гнучкі форми примусу до праці та не застосовувати батіг, якщо бажаного можна досягти словом. Інтенсифікація праці рабів можлива, на його думку, за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання.

  1. Економічна думка середньовіччя.

Джерелами економічної думки Середньовіччя стали:

o в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406);

o у Західній Європі: ідеї Августина Блаженного (354- 430); Фоми Аквінського (Аквіната) (1225-1274);

o у Росії та Україні: "Руська правда" (XII-XIII ст.) - збірка законів Київської держави; ідеї І.С. Пересвєтова (кінець XV - початок XVI ст.); М. Ваш кін (XVI ст.).

Вивчення і тлумачення Корану - збірки проповідей, обрядових і юридичних положень, заклинань і молитов, повчальних розповідей і притч, висловлених Мухаммедом у формі пророчих прозрінь у Мецці - Медині, - поклали початок цивільному і канонічному мусульманському праву. Коран освятив соціальну нерівність, що складалася в Аравії, інститут приватної власності. Згідно з Кораном одним із п'яти "стовпів віри", тобто "правильної" поведінки, є обов'язкова добродійність (податок, дія), нарівні з якою рекомендується і добровільна милостиня (садака).

Ібн-Хальдун (Ібн-Хальдун Абдуррахман Абу Зейд Ібн Мухаммед) (1332-1406) - арабський історик і філософ. Його основна праця носить назву "Книга повчальних прикладів з історії арабів, персидців, берберів і народів, що жили з ними на землі". Він висунув концепцію "соціальної фізики", яка закликала до:

а) до усвідомленого ставлення до праці;

б) боротьби з марнотратством і жадібністю;

в) розуміння недоцільності майнової і соціальної рівності.

Головні праці Августина Блаженного - "Про град Божий" і "Сповідь". Августин убачав два протилежних види людської спільноти: "град Земний", тобто державність, яка ґрунтується "на любові до себе, доведеній до презирства до Бога", і "град Божий" - духовна спільнота, яка ґрунтується "на любові до Бога, доведеній до презирства до себе".

Економічні переконання Августина були основані на таких ідеях:

а) вид праці (розумова або фізична) не повинен впливати на становище людини в суспільстві, оскільки ці види праці рівноцінні;

б) нетрудове нагромадження золота і срібла, лихварський відсоток і торговий прибуток є гріховними;

в) "справедлива ціна" є ціною товару, яка відповідає витратам на його виробництво.

Ідеї Августина відповідають поглядам раннього феодалізму.

Фома Аквінський (Фома Аквінат) (1225-1274) - чернець-домініканець. З 1257 р. доктор Паризького університету. Читав лекції в Парижі, Кельні, Римі та Неаполі.

У трактаті "Про правління государів" Фома Аквінат викладає подібні до Аристотелевих уявлення про людину як суспільну істоту, про загальне благо як мету державної влади, про моральне добро як середину між хибними крайнощами.

В основному творі "Сума теології" він дає узагальнюючу оцінку товарно-грошовим відносинам.

Ключові догми Фоми Аквіната такі:

o гроші не можуть породжувати нові гроші;

o необхідним і виправданим є становий поділ суспільства;

o багатство поділяється на природне (плоди землі та ремесла) і штучне (золото і срібло);

o визнання необхідності приватної власності. "Справедливою ціною" Фома Аквінат вважав ціну, яку можна зіставити з витратами, тобто таку ціну, яка забезпечує блага людям пропорційно їх стану.