- •1.Предмет та завдання “Історії економіки”.
- •2.Місце та роль економічної історії в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •4.Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •Підходи та критерії періодизації економічної історії як господарської практики.
- •5.Методологія історико-економічних досліджень.
- •7.Палеолітична та неолітична революції та їх наслідки.
- •8.Причини розпаду первіснообщинного ладу та особливості переходу до класового суспільства у різних народів та розвиток перших цивілізацій.
- •9. Фази еволюції та варіації розвитку рабовласництва. Східне та античне рабство та їх відмінності.
- •Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •17. Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація
- •Еволюція рентних відносин за доби феодалізму та фактори впливу на них.
- •21.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •22. Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів.
- •23. “Революція цін” XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •24. Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •25. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •26, 28, 29.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •27.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •Розсіяна мануфактура;
- •Змішана;
- •30. Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
- •31. Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •Наслідки промислового перевороту
- •31. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •33."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •34. Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •35. Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •1. Знищення рабства і перші реальні кроки до рішення негритянської проблеми взагалі в масштабі країни.
- •37. Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •38. Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •39. Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •40. Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •41. Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •42. Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •43. Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •44. Версальська система та її економічна суть.
- •45. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •46.Світова економічна криза 1929 –1933 рр. Та шляхи виходу з неї. „Новий курс” ф.Д.Рузвельта.
- •«Новий курс» ф.Д. Рузвельта
- •47.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •48.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •49. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •50. Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •52.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •53. Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •54.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •55.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •56.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •57. Місце Франції у Європейському Союзі та світовому господарстві.
- •59.Тенденції розвитку американської економіки на межі тисячоліть. Становлення та розвиток постіндустріального суспільства та нової (постіндустріальної) економіки.
- •60.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •Предмет, метод та завдання „Історія економічної думки”.
- •Економічна думка Стародавнього Світу: стародавні Схід, Греція та Рим.
- •Економічна думка Стародавнього Вавилону
- •Давня Індія
- •Стародавній Китай
- •Економічні вчення античної Греції
- •Економічні погляди Стародавнього Риму
- •Економічна думка середньовіччя.
- •4.Плюралізм теорій та напрямків економічної думки: причини існування та наслідки.
- •5.Суть, основні риси та етапи еволюції меркантилізму.
- •6. Економічні ідеї, політика, принципи та національні особливості меркантилізму.
- •7. Історичні умови виникнення, теоретико-гносеологічні корені та загальна характеристика класичної школи політичної економії.
- •8. Поняття „класична школа політекономії” та її хронологічні межі: основні підходи.
- •9. Економічні погляди в. Петті.
- •10. Економічні погляди п. Буагільбера.
- •11. Суть, представники та основні категорії фізіократії.
- •11. Економічні погляди ф.Кене.
- •12. Аналіз „Економічної таблиці” ф.Кене та її наукове значення.
- •Економічні погляди а.Тюрго.
- •Теорія вартості
- •19. А.Сміт про продуктивну і непродуктивну працю.
- •Історичне місце теоретичної спадщини а. Сміта.
- •21. Основні ідеї економічного вчення д. Рікардо.
- •22. Теорія вартості та теорія ренти д. Рікардо.
- •Методологія дослідження
- •23. Історичне місце теоретичної спадщини д. Рікардо
- •Економічні погляди т.Мальтуса. Теорія народонаселення.
- •Система економічних поглядів Дж.Ст. Мілля.
- •Економічні погляди ж.-б. Сея.
- •Економічна теорія у Франції у першій половині хіх століття. Ф. Бастіа.
- •Політична економія в сша у першій половині хіх століття. Економічні погляди г.Ч.Кері.
- •29.Характеристика основних постулатів класичної школи.
- •30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
- •32.Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фурьє, р. Оуен.
- •Економічні погляди к.А. Сен-Сімона
- •Економічні погляди р. Оуена
- •34.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •35.К.Маркс про нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки.
- •36. Теорія відтворення суспільного продукту к.Маркса.
- •37.Розкол марксизму. Економічні концепції е.Бернштейна, к.Каутського, р.Гільфердінга.
- •Зародження системи національної політичної економії в Німеччині у першій половині хіх ст. Ф.Ліст та „стара” історична школа.
- •40.Економічна думка в Україні у хіх ст.
- •41.Економічна думка в Росії у хіх ст.
- •42.Економічні погляди м.І.Туган-Барановського.
- •43.Причини виникнення, передвісники та етапи розвитку маржиналізму.
- •45.Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса та в.Парето.
- •44.Австрійська школа граничної корисності.
- •47.Економічні погляди Дж.Б.Кларка.
- •48.Розвиток неокласичної традиції в працях а.Пігу, р.Хоутрі.
- •49.Ранній інституціоналізм, умови його виникнення та основні напрямки розвитку.
- •50.Історичні передумови та суть „кейнсіанської революції”. Особливості методології Дж.М.Кейнса.
- •Кейнсіанська революція
- •52. Основні положення теоретичної системи та практичної програми Дж.М.Кейнса.
- •54.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •55.Теорія монополістичної конкуренції Ед.Чемберліна.
- •56.Економічні погляди й.Шумпетера.
- •57.Причини виникнення, загальна характеристика та основні школи неолібералізму.
- •58.Лондонська школа неолібералізму. Економічні погляди ф.Хайєка.
- •59.Німецький неолібералізм та його еволюція. Теорії „соціального ринкового господарства” та „ідеальних типів господарських систем”.
- •60.Французький неолібералізм. М.Аллє.
- •61.Причини і суть „монетаристської революції”. Чиказька школа та м.Фрідмен.
- •62.Неокласичний синтез. П. Семюелсон. Дж.Хікс.
- •63.Неокласичне відродження. Теорія та політика „економіки пропозиції” та теорія раціональних очікувань.
- •64.Сучасний інституціоналізм: суть, основні представники, теорія.
- •Неоінституціоналізм.
- •65.Економічні погляди Дж.К. Ґелбрейта.
- •66.Теорія транзакційних витрат та прав власності р.Коуза.
- •67.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •Методологія "нової політичної економії"
- •68.Теорії індустріального та постіндустріального суспільства.
- •70.Розвиток радянської економічної думки в 30-90-ті роки хх ст.
30. Альтернативні класичній школі напрямки економічної думки хіх ст.
Економічні погляди С.Сісмонді.
Промисловий переворот, що охопив у першій половині XIX століття багато країн Західної Європи, зумовив зародження різноманітної критики основоположних постулатів представників класичної політекономії. Цю критику правомірно співвіднести з такими трьома альтернативними класичній школі напрямами економічної думки, як:
- економічний романтизм (дрібнобуржуазна політекономія);
- утопічний соціалізм;
- німецька історична школа.
Жан Шарль Леонар Сімонд де Сісмонді (1773—1842) — посідає своєрідне місце в історії політичної економії. За словами К. Маркса, він завершує класичну політичну економію і започатковує дрібнобуржуазний напрям. Західні економісти, оцінюючи світогляд Сісмонді, підкреслюють те, що він першим виступив проти канонів класичної політичної економії, яку назвав «економічною ортодоксією».
Як економіст Сісмонді спочатку був послідовником А. Сміта. У праці «Про комерційне багатство, або Про принципи політичної економії в їхньому застосуванні до торгового законодавства» (1803) він пропагує ідеї Сміта, виступає прихильником вільної конкуренції, фритредерства. 1819 р. Сісмонді опублікував свою головну працю «Нові начала політичної економії, або Про багатство в його відношенні до народонаселення».
Які ж нові ідеї проголошує Сісмонді? Передовсім він заперечує класичне визначення предмета й методу політичної економії. У класиків, писав він, політична економія є наукою про багатство, яке вони відокремлюють від людини. Предметом політичної економії Сісмонді вважає «матеріальний добробут людей, оскільки він залежить від держави».
Сміт і Рікардо вивчають економічні процеси як природні, такі, що відбуваються стихійно, Сісмонді намагається дослідити їх як такі, що регулюються державою. Якщо класики аналізували реальні процеси створення багатства, його обігу й розподілу, то Сісмонді цікавить, як уряд повинен сприяти його виробництву й розподілу.
Сісмонді застосовує також інші методи дослідження. Він критикує абстрактний метод класиків, ігнорування ними конкретно-історичних обставин. Сам Сісмонді, ставлячи в центр своїх досліджень становище людини, наголошує на необхідності всебічного вивчення історичного розвитку країни, де ця людина живе. Відтак його можна вважати попередником історичної школи.
Сісмонді виступає з безкомпромісною критикою капіталізму. Він був одним із перших, хто звернув увагу на тяжке й безправне життя робітників. Спостерігаючи поляризацію капіталістичного суспільства, він бачить формування двох абсолютно протилежних класів — трудівників і власників. Свобода конкуренції посилює цей процес. Саме вона призводить до руйнування дрібного виробництва, тобто до відокремлення власності від праці..
Теорія вартості, капіталу і доходів. К. Маркс відносив Сісмонді до класиків на тій підставі, що останній був прихильником трудової теорії вартості. Проте в нього, як і у класиків, немає визначення субстанції вартості.
Капітал Сісмонді трактує як виробничі запаси, переважно як засоби виробництва. Він виділяє основний і оборотний капітал. Нагромадження капіталу, як і Сміт, він зв’язує з ощадливістю.
Прибуток Сісмонді визначає як відрахування від продукту праці робітника, підкреслюючи його експлуататорську природу. Заробітної плати і факторів, що її визначають, він спеціально не досліджував, але, на рівні зі Смітом, ставив її в залежність від нагромадження капіталу і зростання народонаселення.
Ренту він розглядає у фізіократичному дусі — як винагороду природи за виробничу діяльність. Теорія відтворення і криз. Ця теорія є наріжним каменем економічного вчення Сісмонді. Він метою капіталістичного виробництва називає споживання, а суперечність між виробництвом і споживанням є основною суперечністю капіталізму.
Суперечність між виробництвом і споживанням за умов капіталізму проявляється у труднощах збуту товарів, у кризах. Усупереч твердженням класиків (особливо Сея), що товари обмінюються на товари, Сісмонді вважає, що товари купуються на доходи.
Кризи у Сісмонді — це результат внутрішніх суперечностей капіталізму, результат загального надвиробництва і відповідно недоспоживання, а не диспропорцій в окремих галузях. Крім того, він трактує кризи капіталізму як перманентні, що взагалі унеможливлюють його розвиток. Як дрібнобуржуазний ідеолог Сісмонді звертається до урядів капіталістичних країн, щоб вони своєю владою «припинили розвиток капіталізму» і сприяли тим самим встановленню «загального добробуту й достатку» за умов дрібного виробництва.
Теорія відтворення Сісмонді має назву теорії «третіх осіб», оскільки капіталістичне виробництво для реалізації продукту не може обмежитись робітниками й капіталістами, а потребує ще й наявності дрібних виробників. Модифікований варіант цієї теорії розвиває Мальтус.
!31.Економічна концепція та програма П.Ж.Прудона.
П'єр Жозеф Прудон (1809–1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою «Що таке власність?», де власність описується як основна причина порушення рівності.
При цьому Прудон не виступає проти власності – його обурюють факти зловживання нею. Широку популярність принесла Прудону «дзвінка» фраза: «Власність – це крадіжка». Приватній власності він протиставляє володіння, базоване на особистій праці. Великі підприємства і залізниці можуть перейти у спільне володіння робітників, але основу економіки повинні становити індивідуальні володіння дрібних товаровиробників. Перед обличчям могутності великого капіталу, що посилюється, і внаслідок розвитку фабрично-заводської промисловості вчений вважав за необхідне перехід великих промислових підприємств і залізничного транспорту в руки асоціацій робітників та службовців, але продовжував обстоювати збереження приватної власності на засоби виробництва у всіх галузях промисловості по всій країні. Інша широковідома праця Прудона – «Система економічних суперечностей, або Філософія убогості» (1848 р.). У ній автор прагне досягти в суспільстві рівності шляхом створення акціонерних товариств. Прудон виробив практичну програму соціальної реформи. Сутність реформи – створення банку на засадах акціонерного товариства. Прудон був противником лихварства, оскільки вважав відсоток основною формою привласнення додаткової праці. Розвиваючи свої концепції в роки Другої імперії у Франції, Прудон зробив висновок, що вирішення суспільних суперечностей можливе лише за допомогою врівноваження соціальних сил, що діють у суспільстві, здійснення ідеї справедливості і морального вдосконалення особистості людини. Однією з умов втілення у життя своїх ідеалів Прудон вважав відмову жінок від роботи у промисловості, від участі в суспільному житті.
Прудон висловив концепцію еквівалентності послуг, в основу якої заклав принцип: "роби для інших те, що хочеш" щоб робили для тебе". Вона включає теорію "конституйованої вартості", проект реформи системи обміну через заснування "народного банку" і виробничих кредитних спілок.Теорія "конституйованої вартості" стала основою економічної концепції Прудона. Він розглядав вартість як носій споживної і мінової вартості, тобто і корисності, і цінності, які зумовлюють одна одну і водночас суперечать одна одній. Споживна вартість є втіленням достатку, мінова вартість відбиває рідкісність продукту. "Конституйована вартість" - це синтез споживної і мінової вартостей, який реалізується в еквівалентному обміні, коли товарів випускається стільки, скільки потрібно суспільству, що створює умови для повної реалізації всіх товарів і послуг.